У зв’язку з викликами, з якими стикнулася Україна за останні півтора року, фахівці передбачають значні зміни в розселенні наших громадян. В ідеалі держава мала б планувати процес розселення (створюючи в більш депресивних регіонах робочі місця, залучаючи туди інвестиції), але, за словами експертів, протягом останніх років наша держава взагалі не втручається в цей процес: ніяк не впливає на міграційний рух, рух капіталу тощо. Хоча б мала принаймні планувати місця розселення внутрішньо переміщених осіб.
Таким чином, склалася ситуація, коли нині в Києві, територія якого становить 0,14% від загальної площі України, а населення — 6%, виробляється 17% ВДВ (валової доданої вартості). Найбільш економічно активне населення зосереджено саме тут, при цьому 75% працюючих в столиці мають базову вищу освіту. Це — найвищий рівень серед усіх міст країни. У Донецькій області цей показник становив 65%, у Дніпропетровську — 61%. 2014 року процес припливу внутрішніх мігрантів до столиці зупинився. Фахівці вважають, що це, окрім всього іншого, говорить про загальне падіння економіки в країні.
— Насправді економічна концентрація всередині країни відбувається не хаотично — це світовий тренд: у слаборозвинутих країнах концентрація економічно активного населення та економічної діяльності відбувається передусім у великих містах. Україна — не виняток. Натомість для високорозвинутих країн характерний більш поліцентричний розвиток. У нас 60 — 90% економічної діяльності сконцентровано, насамперед, у великих містах. Це викликає територіальну нерівномірність розвитку і територіальну нерівність. У сільській місцевості сьогодні надається всього 3% ринкових послуг, на неї припадає тільки 2% будівництва. Сільські території на 90 — 95% — монофункціональні: тут зосереджено лише виробництво сировини, немає переробки. Держава економить на масштабах, і це потрібно робити, але громадянам слід гарантувати надання соціальних, освітніх, культурних послуг, щоб конкурентоспроможність, наприклад, сільського випускника школи, не була нижчою, — говорить директор Інституту «Вища школа державного управління» Національної академії державного управління при Президентові України Сергій Романюк.
За словами експертів, нинішні міграційні явища, які відбуваються в Україні, — в тренді тих, що відбуваються в Європі та світі в цілому. Останній звіт Міжнародної організації з міграції свідчить про те, що динаміка міграції у світі зросла: за період 2000 — 2011 років у країнах організації співробітництва та розвитку кількість людей, які народилися за кордоном, зросла на 40% (близько 60 млн осіб). Друге: 70% мігрантів мають середню та вищу освіту. Це нова тенденція, характерна для міграційних потоків. Третє — відбувається значний відтік мізків. На першому місці — Африка: звідти виїхало 10% усіх високоосвічених людей, на другому місці — Латинська Америка.
Отже, в менш розвинутих країнах залишаються менш конкурентоспроможні громадяни. Ті ж самі процеси відбуваються в рамках європейського співтовариства. Фахівці звертають увагу, що коли проаналізувати динаміку міграції всередині ЄС, то в останні роки вона збільшилася в півтора разу: населення з менш розвинутих країн перебирається в країни більш розвинуті, звільняючи робочі місця знову-таки для мігрантів із менш розвинутих країн та з-за меж ЄС. Ще одна характеристика міграції в Євросоюзі: 2014 року половина мігрантів туди прибула з тих країн, де немає конфліктів і соціального напруження, а є мирна та зростаюча економіка.
