У Сирії з кожним днем погіршується ситуація попри те, що сирійська криза перебуває в центрі уваги світової спільноти, світових ЗМІ. Зараз ООН заговорило про гуманітарну катастрофу в Алеппо через дії російських ВПС, які допомогли військам Башара оточити підконтрольну опозиційним силам провінцію. Більше того, згідно з даними правозахисних організації HRW російські ВПС застосовують при бомбардуванні Алеппо заборонені міжнародним законодавством касетні бомби. І ось як реагують на ці безпрецедентні дії США. «Ми звернулися до Росії, і ще раз закликаємо Москву приєднатися до спільних зусиль для негайного припинення вогню та забезпечення повного гуманітарного доступу», — заявив держсекретар США Джон Керрі.
Тим часом канцлера Німеччини Ангела Меркель на спільній прес-конференції з прем’єр-міністром Туреччини Ахметом Давутоглу зізналась: «В останні дні ми були не просто шоковані, а в жаху від страждань десятків тисяч мирних жителів Сирії унаслідок бомбардувань, у першу чергу з боку Росії».
«День» звернувся до експертів з проханням прокоментувати ситуацію в Сирії і розповісти про перспективу врегулювання сирійської кризи.
«У ЗАХОДУ НЕМАЄ РЕАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ І БАЖАННЯ ВВОДИТИ ВІЙСЬКА В КРАЇНУ, ЯКУ ВЖЕ РОЗВАЛЕНО»
Ульріх ШПЕК, старший науковий співробітник Трансатлантичної академії у Вашингтоні, експерт Європейського центру Карнегі у Брюсселі:
— Стратегія США в Сирії, яку також підтримує Німеччина, у тому, щоб намагатись переконати росіян, що головна мета боротьба з ІДІЛ, а не зміцненні режиму Асада. Ми бачимо, що дипломатичний процес у Женеві зазнав невдачі, переговори були призупинені. Виглядає так, що Росія не відчуває потреби у компромісі, бо виграє на полі бою. Однак у дипломатичних колах досі є сподівання, що якось чарівною паличкою росіян вдасться переконати співпрацювати у Сирії.
4 ЛЮТОГО 2016 РОКУ. АЛЕППО. МЕШКАНЦІ МІСТА РОЗБИРАЮТЬ ЗАВАЛИ, СПРИЧИНЕНІ АВІАУДАРАМИ РОСІЙСЬКИХ ВПС У СИРІЇ / ФОТО РЕЙТЕР
На противагу ситуації в України, коли ми запровадили санкції проти РФ за анексію Криму та агресію на Донбасі, Захід не збирається використовувати будь-які інструменти проти РФ. Головна проблема в Сирії полягає в тому, що у Заходу немає реальної політики і бажання вводити війська в країну, яка вже розвалена. І її треба відбудовувати. Зараз тихо сприймається, що її відбудовувати буде Асад з допомогою Росії. І дуже ймовірно, що Сирія стане ляльковою державою, головним чином контрольованою Росією та Іраном.
Ми побачимо, чи у наступні декілька тижнів станеться міжнародне обурення тим, що 300 тис. людей оточено в Алеппо. І згідно з повідомленнями, Росія не буде звільняти будинок за будинком, а кидатиме бомби, застосовувати наземні війська, які намагатимуться реалізовувати чеченським сценарій. Тобто залишається побачити чи буде міжнародне обурення. Хоча і зараз Сирія головна тема у щоденних новинах CNN. Можливо, Росія відчує, що їй треба зробити щось для збереження своєї репутації, але наземна операція буде розвиватися, так як вона схоче і просуватись настільки далеко як зможе. Адже Захід не залучений до конфлікту у Сирії. Туреччина і Саудівська Аравія і Йорданія не спроможні і не хочуть самі щось зробити без сильної американської підтримки.
«ВСІ АРАБСЬКІ КРАЇНИ ЦЬОГО РЕГІОНУ ВІДВЕРТО НАЗИВАЮТЬ РОСІЮ АГРЕСОРОМ»
Олександр БОГОМОЛОВ, президент Центру близькосхідних досліджень, Київ:
— Позиція американців зокрема прохання держсекретаря Джона Керрі до росіян, щоб вони припинили бойові дії біля Алеппо, це все одно, що звертатися до ґвалтівника і вмовляти його не ґвалтувати дівчину. Насправді у США дуже слабка і непереконлива позиція щодо врегулювання сирійської кризи. І вони нічого не доб’ються таким чином. А очевидним є те, що там намічається гуманітарна катастрофа. Фактично всі арабські країни цього регіону відверто називають Росію агресором.
Але вирішення сирійської кризи неможливо при слабкій позиції США, які досі намагаються робити вигляд, що можливі якісь переговори. Для росіян міжнародні переговори по Сирії це просто прикриття, те що називається КДБ-ною мовою операція прикриття. І це було продемонстровано останній раз у Женеві, де намагались знайти вирішення сирійської кризи. І ці переговори посилили напади і бомбардування. Росіяни насправді хочуть кардинальним чином змінити ситуацію на землі на користь режиму Асада. І причому очевидно, що це російське втручання є першопричиною збільшення потоку біженців. Але на тлі всього цього йдуть якісь перемовини замість того, щоб поставити Росію на місце і сказати, що вона є агресором і не є партнером для миру.
Іранці також не є партнерами для миру, але у порівнянні з росіянами вони потенційно більше зацікавлені в мирному врегулюванні в Сирії як це не дивно для багатьох арабів. Річ у тім, що іранці є частиною регіону, сусідньою країною, яка так чи інакше завжди зазнає наслідків від подій, які там відбуваються і нестиме відповідальність за свої дії.
Натомість Росія нічого там не має. А може гратися по обидві сторони конфлікту. Але звісно, всі знають, що її мета підтримувати сирійський режим. Це пояснюється тим, що у Росії це єдиний козир, який вона має в руках. Якщо вона отримає інший козир, то може переграти. Але цього зараз не видно. Для Росії збільшення влади сирійського режиму — це збільшення власного впливу. Режим Асада був практично зруйнований і мало чого вартий як сам по собі взятий.
І ці зливи про те, що нібито росіяни пропонували Асаду не так давно відмовитись від влади, це балачки і маніпуляції. Росіяни фактично разом з іранцями контролюють асадівський режим, який не має ніяких власних ресурсів. Якби раптом зараз росіяни та іранці пішли з Сирії, то асадівський режим припинив існування в ту саму мить. І таке майже трапилось напередодні російської інтервенції. Фактично це така печатка всередині якої сидить умовно кажучи, той хто банкує — це російський, насправді, режим. Іншими словами, це не сирійський режим, а російський. Але разом з тим усе побудована таким чином, що росіяни можуть сказати: ми тут ні причому, просто підтримуємо законну владу.
— Існує думка, що ніхто без підтримки США може наважитись на наземну операцію в Сирії, хоча ми чули гучні заяви Саудівської Аравії та Йорданії відправити наземні війська для вирішення сирійського конфлікту. Що скажете на це?
— Справді, саудівці та йорданці своїми заявами про те, що вони створять ісламську коаліцію боротьби з тероризму, у яку увійдуть майже всі країни. З іншого боку їхня заява відправити солдат в Сирію, на що не наважуються США і Туреччина, це засіб політичного тиску на ключового партнера по формально очолюваній США коаліції проти «Ісламської держави». А з ключовим партнером доведеться чекати допоки не буде нового президента у Білому домі.
Тому 2016 рік буде непередбачуваний. І від президента США Барака Обами нічого очікувати окрім продовження тенденції, яка спостерігається, зокрема перемовини, які нічого не дають. І що ще слід очікувати надзвичайного, особливо зараз, коли йде мова про руйнування Алепо. Потік біженців і так зашкалює, фактично ті речі, які мали привести до того, щоб американці схаменулися, не спрацьовують.
І на даний момент головне завдання сирійської опозиції — вистояти у цей рік. Якщо вони втримають у 2016 році позиції, то як сказав останній посол США в Сирії, за будь-яких умов у Сирії все одно виграє опозиція. Просто тому, що вона має підтримку переважаючої більшості населення.
Нині можливі сценарії, автономізація — відокремлення на деякий час Латакії, де базуються алавіти і головним чином режим Асада. Такі речі можливі, але вони нестійкі.
Усе залежить від того, як розгоратиметься ситуація з присутністю Саудівської Аравії. І справа в тому чи наважаться саудівці на більше чи на менше. Але вони не можуть вистрибнути за межі коаліції, потрібне узгодження ключових позицій з американцями. Але можна зараз чітко сказати, що ніякого зиску від міжнародних переговорів не буде. І проблема в тому, що на них не представлена інша сторона — опозиція, а лише Асад і міжнародна спільнота.
