Минуло трохи більш як півтора місяця після того, як Верховна Рада не змогла подолати президентське вето на закон про реструктуризацію валютних кредитів, а Верховна Рада незабаром знову повернеться до цієї теми. Парламентський комітет з питань фінансової політики та банківської діяльності прийняв у вівторок рішення, гідне царя Соломона. Відповідно до нього на розгляд Ради вирішено винести обидва законопроекти про реструктуризацію валютних кредитів: і урядовий (№4004) і альтернативний (№ 4004-1) авторства народних депутатів Олександра Вілкула (Опозиційний блок) і Дениса Дзензерського («Народний фронт»).
«Моя особиста позиція — слід припиняти це ходіння по колу, — наводяться у відповідному прес-релізі слова глави цього комітету Сергія Рибалка. — Один законопроект не влаштовує позичальників, інший — Кабмін, НБУ й банки. Зрозуміло, що нам треба знайти компромісне рішення, точки зіткнення. На базі одного із законопроектів до другого читання ми повинні напрацювати такий закон, який набере чинності, буде виконаний і буде саме тим компромісом, на який чекають усі сторони не перший рік».
За словами Рибалка, у комітеті було проведено два засідання робочої групи, під час яких обговорювалися законопроекти, а потім був закумульований масив зауважень і пропозицій позичальників, їхніх об’єднань, інших експертних і суспільних інститутів. «Низка пропозицій досить обгрунтовані й можуть бути враховані при доопрацюванні одного із законопроектів до другого читання, — зазначив народний депутат. — Їх цілком реально погоджувати з НБУ, Мінфіном і банківським сектором».
Що казати, все правильно викладено, та й пропозиції недурні. Дещо дивно, що глава комітету упустив при цьому одну «абсолютно незначну» деталь. Під час обговорення згаданих законопроектів до приміщення, де засідав комітет, увірвалися, пошкодивши двері, з півсотні активістів фінансового майдану й перебували там більш як годину. Поліція звинувачує їх у хуліганстві. І всі формальні ознаки відповідного злочину, як то кажуть, у наявності. Але насправді це, швидше за все, не так. Адже хуліган — це той, хто порушує закон або встановлений владою порядок без якоїсь серйозної мотивації. У цьому випадку у активістів мотив усе-таки був — вони вимагали прийняти справедливий, з їхнього погляду, закон.
Але Нацбанк, наприклад, законопроект, альтернативний урядовому, не сприймає. Як сказано в його повідомленні, цей документ НБУ «категорично не підтримується», тому що, на відміну від урядового, він не обговорювався з учасниками ринку, наслідки його прийняття не аналізувалися фахівцями, і його вплив на фінансову стабільність держави важко прогнозувати. «І ти теж правий», — сказав би Нацбанку Соломон. Адже на початку березня стало відомо, що збитки банків України у січні 2016 року, без урахування неплатоспроможних, становили, за уточненими даними, 1,15 мільярда гривень.
Колективним «Соломоном» у черговий раз належить стати залу під куполом, що зобов’язаний діяти на користь усієї країни. Як він вчинить і чи визнає країна цей вчинок справедливим? Відповідаючи на це запитання «Дня», директор Інституту розвитку України Олександр ГОНЧАРОВ, висловив точку зору, якої дотримується не дуже багато його колег, економістів, зате дуже багато простих людей.
«Відповідні законопроекти ми розглядали в комісії громадської ради з питань неплатоспроможних банків. І зазначили свою особливу думку. Так, ми чудово розуміємо, що банки теж мають проблеми. Адже вони брали у людей депозити за старим курсом гривні, а розрахунки з вкладниками тепер ведуть зовсім за іншим. Банки теж треба зрозуміти. Але їхнє становище аж ніяк не таке безвихідне, як у фізичних осіб, які брали свого часу кредити під будівництво житла. При нинішньому обвалі економки, падінні зарплат і зростанні тарифів ЖКГ, а хтось і взагалі без роботи залишився — у більшості з них величезні проблеми», — зазначає експерт. На його думку, всі сторони мають шукати і знаходити компроміси.
«Але тиснути лише на людей, я вважаю, не можна, — говорить він, — банки мають піти на поступки фізичним особам більшою мірою. І тим самим вони зможуть повернути до себе довіру. Уже 70 банків з 186 ліквідовуються. І ще майже 50 банків не виконують нормативів, зокрема й за розміром власного капіталу. Необхідні витрати по компенсації вкладів значною мірою бере на себе держава, а це ми — платники податків. Досить сказати, що Фонд гарантування вкладів отримав торік від держави 41,5 мільярда гривень кредиту через випуск ОВДП. А це гроші платників податків. Виходить, ми, платники податків, йдемо назустріч банкам, які не розраховуються зі своїми вкладниками. Отже, й банкам слід піти людям, які платять податки, назустріч».
«Якщо Кабмін Яценюка «докерувався» до того, що гривня девальвувала, втратила свою вартість, на всі 300%, — підкреслює Гончаров, — то це свідчить про купу помилок, яких припустилися і Яценюк, і Нацбанк. Причому у нас у всіх суперечках в економічних питаннях зараз перемагають, як правило, Мінфін і Нацбанк. У результаті ми бачимо скорочення соціальних програм держави, девальвацію гривні та споживчу інфляцію. Більше нічого. Промисловість убили, тому що кредитний ринок не працює при таких високих облікових ставках. Я вважаю, що уряд має піти людям назустріч і домовитися з Нацбанком, з Мінфіном про реструктуризацію їхніх боргів. А частину кредитів можна і списати, щоб дати можливість позичальникам розрахуватися з банками. Чим раніше це станеться, тим краще».
