Скільки у столиці «гарячих» точок, де ведеться чи готується до старту незаконне будівництво? Захисники міста назвуть кілька десятків таких адрес. Засипають озеро Качине на Позняках — задля зведення чергової «свічки», на Михайлівській та Європейській площах планують створення підземного паркінгу, умисно руйнують пам’ятку на вулиці Грушевського, 4Б, Биківнянський ліс під загрозою вирубки...
Київ ніколи не переживав такого будівельного колапсу. До згаданих проблем ледь не щодня додаються нові пункти. Днями активіст і депутат Київради VІІ скликання Олена Єскіна заявила, що під загрозою забудови опиняються легендарні гори, на яких засновувався Київ, — Юрковиця та Щекавиця.
ВТРАЧАЄМО УНІКАЛЬНИЙ АРЕАЛ
Це стало відомо під час громадського обговорення плану зонування території центральної частини Києва, зокрема Татарки та Подолу. У Департаменті архітектури і містобудування Київської міської державної адміністрації громаді представили варіант, де замість дерев на карті позначені висотки.
«Тривалий час я займалася проблемами Юрковиці, отримала земельний кадастр по всіх земельних ділянках, що там є, — розповіла Олена Єскіна. — Це унікальна територія, де знаходиться городище часів Київської Русі, Кирилівська стоянка. Унікальний ландшафт, якому більше півтора мільйона років. За чинним Генпланом на Юрковиці має бути зелена зона. У Генплані-2025 «імені Черновецького» частково легалізується забудова цього історичного ареалу, що тягнеться від вулиці Шмідта, де вже будуються невеликі котеджі. Тепер все це узаконюють ще й детальним планом території. Віддають під забудову усі землі, починаючи від Юрковиці і далі по дніпровських схилах, через Жуків острів до Новообухівської траси».
Подібні обговорення місто проводить щотижня — по кожному історичному району та кварталу столиці. Чиновники запевняють: зонінг та детальне планування визначить для кожного з них свої обмеження по висоті та щільності забудови.
ЗАТВЕРДИТИ НЕЗАКОННЕ
За красивими словами ховається низка ризиків. Історичні гори — лише один із них. «День» уже писав про будівництво 17-поверхових «свічок» по вулиці Лейпцизькій (інвестор — «Київміськбуд») з видом на пам’ятку ЮНЕСКО Києво-Печерську лавру. Це — буферна зона Лаври, проте зонування цього району дозволяє подібні перетворення.
Як пояснював раніше архітектор Олег Гречух, замість обмежень на висотне будівництво в історичних районах та суворих вимог до нових споруд місто впроваджує зонінг, щоб узаконити незаконне. До речі, будівництво житла з видом на Лавру визнало протиправним Міністерство культури. Нещодавно відомство опублікувало заяву, що не надавало жодних дозволів на проведення земляних робіт на Лейпцизькій, 13. Натомість звернулося до Слідчого управління ГУ МВС України у Києві щодо порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини. Та будівельну техніку ці заяви не зупиняють.
ЗЛОЧИН НА МІЛЬЯРДИ
Обговорення зонінгу територій триватиме до 15 травня. А далі ніщо не заважатиме міській владі ухвалити скандальний Генплан-2025, який легалізує усі незаконно виділені земельні ділянки у період, коли мером був Леонід Черновецький. Вже зараз столична влада намагається протягти документ на голосування у сесійній залі, заявляючи, що він отримав усі погодження. Хоча досі не готовий історико-архітектурний опорний план, на якому він має ґрунтуватися. Тепер один за одним розглядаються детальні плани територій історичних кварталів. Після обговорення з громадою їх винесуть на голосування депутатам Київради. Якщо ті підтримають проект, наступний крок — формальне прийняття Генплану.
Олена Єскіна називає такі дії влади аферою, злочином проти киян та міста на мільярди гривень. На її думку, якщо Генплан-2025 затвердять, на місто чекає грандіозний скандал. Щоб уникнути цього, активістка пропонує скасувати громадські слухання у віртуальному режимі, як зараз це робить столична влада із зонінгом, і натомість провести повноцінні обговорення. Також потрібен аудит усіх земельних ділянок — наскільки вони відповідають чинному Генплану. Треба повернути усі протиправно захоплені ділянки у комунальну власність міста, визначити розміри збитків, завданих громаді шляхом відчуження земельних ділянок, і притягти до відповідальності винних у цьому осіб.
ПРИЗНАЧЕННЯ ВТЕМНУ
Та чи пристане на ці умови міська влада? Чимало важливих рішень у сфері містобудування чиновники приймають потайки. Досі столиця не має головного архітектора, від якого кияни очікують наведення порядку. Міський голова Києва Віталій Кличко призупинив відкритий конкурс на призначення зодчого і несподівано для всіх відправив в. о. голови Департаменту архітектури та містобудування Ганну Бондар у відпустку. Замість неї обов’язки головного архітектора виконує Юрій Тацій, заступник директора департаменту та начальник Служби містобудівного кадастру. Йому приписують робочі зв’язки з бізнесменом-забудовником, екс-регіоналом Вадимом Столаром.
«Завдання йому (Юрію Тацію. — Авт.) дали — підписати сотні документів на легалізацію забудов», — вважає експерт у сфері містобудування Віктор Глеба. У розпорядженні мерії йдеться, що Тацій буде виконуючим обов’язки, доки місто не визначиться, як обрати постійного головного архітектора. Чи буде новий конкурс, мерія не коментує. У документах КМДА також є інформація, що Юрій Тацій рік тому проходив люстраційну перевірку і її результатів не опубліковано. Така гра втемну насторожує, а місто наражається на черговий конфлікт із громадою.
