В світі заговорили про можливість зняття санкцій з РФ. Заговорили в руслі — якщо Москва в повному обсязі виконає зобов’язання по Мінську. Зрозуміло, що РФ розпочинало війну на Донбасі і анексувала Крим не для того, щоб відступати. Путін взяв рівно стільки, скільки йому дозволили й скільки міг утримувати. І залишати ті землі він наміру немає. Але санкції обтяжують не тільки РФ, а й Захід, який скоріше хоче послабили удавку, щоб не стільки «відпустити» Путіна, скільки щоб перепочити самому. Саме тому деякі світові лідери наполягають на проведенні виборів на Донбасі. По факту ж присутності там російських військ і колабораціоністів вони намагаються говорити менше.
Винятковою підсліпуватістю за останні два роки відзначилось ОБСЄ. Звичайно, не можна, заради справедливості, не згадати про небезпеку, якій піддаються ОБСЄшники та те, що багато з них дійсно сумлінно виконують свою роботу, але факт залишається фактом — на цю структуру має достатньо сильний вплив Росія. Можливо саме тому російська сторона вже зробила певні сигнали — дала згоду ввести на окуповану територію так звану поліцейську місію ОБСЄ. Путін назвав таке рішення «правильним», а глашатай Кремля Дмитро Пєсков уточнив: погодити присутність цієї місії треба з бойовиками. Взагалі-то примусити Київ до безпосереднього діалогу (тобто — визнання) з бойовиками Кремль намагається з самого початку конфлікту і одного разу йому це майже вдалося (в червні 2014-го). Але тоді ганьбу переговорів в Донецьку, коли весь світ побачив Леоніда Кучму, Віктора Медведчука та Нестора Шуфрича за одним столом з ватажками бандитів, вдалось сховати за тим, що з української сторони були лише представники з незрозумілими повноваженнями.
Цього разу Петро Порошенко схоже «клюнув» на ідею поліцейської місії висловившись, що це «тверда позиція української сторони». Можливо тому що і самому Петру Олексійовичу давно кортить якось «приспати» тліючий конфлікт, тобто, так би мовити, зробити його передбачуваним, припудреним і формально непомітним. Ватажок «ДНР» Захарченко, у свою чергу, відреагував швидко, пообіцявши «розстрілювати ОБСЄшників», які з’являться в Донецьку «з пістолетами». Захарченку як раз точно не потрібні зайві озброєні сили на його «вотчині», адже це означитиме зазіхання на його монопольну владу автомата. Тобто бандити явно вважають слова Путіна про «правильність» присутності озброєних представників ОБСЄ «неправильними». Враховуючи, що беззбройні місіонери вже не вперше потрапляють під вогонь російських терористів, як би не прийшлось згодом охороняти вже й самого охоронця.
«Я нічого не маю проти миротворчих місій на Донбасі, — говорить перший Генпрокурор України (1991—1993 рр.) та суддя Конституційного Суду (2005—2016 рр.) Віктор Шишкін, — але проблема полягає в тому, що сама Україна не дає чітких визначень тому, що відбувається на сході нашої країни. Якщо це внутрішній конфлікт (хоча ми знаємо, що це інтервенція РФ), то чому тоді Росія лізе зі своїми вимогами? Якщо ми говоримо всьому світу, що тисячі вбитих російських військових та підбитої російської техніки на нашій землі є доказом того, що Україна зіштовхнулась з агресією РФ, то звідси і будуть витікати відповідна поведінка міжнародних місій. Виходячи ж з визначення цього конфлікту, як АТО, зараз можна і українського військовослужбовця, який підбив ворожий танк захищаючи свою країну, звинуватити в бандитизмі».
По суті, для того, щоб озброєний контингент ОБСЄ вирушив на Донбас потрібна згода всіх 57 учасників цієї організації. Звичайно, навіть якщо це станеться, то це не означає, що такий контингент туди дійде. І слова Захарченка тому доказ. Проте головний висновок, який можна зробити із заяв, що пролунали останнім часом на цю тематику — це те, що світ дійсно стомився від Донбасу. І Путін це знає. Саме тому регулярні бандитські обстріли, які майже щодоби забирають життя українських солдат, покликані не тільки вичавити нашу кров, а й виснажити терпіння Заходу.
«ЗАХІД НЕ ГОТОВИЙ ДО ТИХ РИЗИКІВ, ЯКІ НАВ’ЯЗУЄ СЬОГОДНІ КРЕМЛЬ»
Валентин БАДРАК, військовий експерт, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння:
— Будь які-намагання покласти відповідальність на ОБСЄ є грою, яка вигідна і Путіну, і європейцям, але не Україні. По-перше, ОБСЄ вже засвідчило свою нездатність бути ефективним посередником в цій ситуації. По-друге, військова місія ОБСЄ по суті навряд може впоратися з покладеними завданнями врегулювання конфлікту. І досвід ОБСЄ, і самі її традиції не дозволяють цього зробити. До речі, ОБСЄ під час моніторингової місії на Донбасі грала скоріше деструктивну роль ніж позитивну. Тому я не вірю в те, що в цьому разі ідея залучити ОБСЄ може розв’язати ситуацію. Чому такі загравання з даною організацією вигідні європейцям? Тому що в такий спосіб вони готові «заговорити» проблему, законсервувати конфлікт. Європа фактично погодиться з тим, що це буде на користь Кремля і знає, що компроміси з боку України будуть набагато більші ніж можна очікувати. Таким чином, Європа відновить економічне співробітництво з РФ, а війну, яка точиться на сході України, просто «заморозять». На жаль, Захід має слабких політиків і слабкі політичні позиції на зовнішній арені. Захід не готовий до тих ризиків, які нав’язує сьогодні Кремль. Тому Захід буде намагатись «закрити» українську проблему будь-яким чином для того, щоб спокійніше перейти до вирішення своїх власних питань.
Крім того, будь-яка місія можлива за головною умовою — потрібна тиша, відсутність бойових дій і обстрілів. Вийти ж на етап, коли це буде забезпечено, поки не вдається через дії Кремля. Використовуючи ОБСЄ, Путін в будь-який момент, припустимо, в начебто «стабілізованої» ситуації, зможе зламати гру і «розконсервувати» збройний конфлікт. Він і прагне того, щоб мати законсервований конфлікт, щоб в потрібний момент перевести його в гарячу фазу.
Але є ще один нюанс, про який ми забуваємо — це Крим. Консервація конфлікту в такий спосіб, який нав’язує Путін, і погодження Заходу на умови Кремля фактично відкладають питання Криму на дуже великий, або навіть невизначений термін. Для України це абсолютно неприйнятно.
«РФ СТАЛА ДИВИТИСЬ НА ІНОЗЕМНІ МІСІЇ ЛОЯЛЬНІШЕ, А ОТЖЕ, ВАРТО ЗАДУМАТИСЬ, НА ЯКІ ПОСТУПКИ МИ ПІШЛИ»
Костянтин МАШОВЕЦЬ, військовий експерт:
— В ідеалі введення поліцейської місії ОБСЄ на Донбасі має стабілізувати ситуацію для того, щоб припинились обстріли, створити умови для політичного врегулювання конфлікту, тобто проведення виборів та інших пунктів з комплексу Мінських угод. Але на практиці це буде залежати від характеру місії та наскільки ефективно вона буде контролювати ту ділянку російсько-українського кордону, яка зараз знаходиться під окупацією.
Вважаю, що Захід не піде на те, щоб зняти з РФ санкції до того, як Кремль не виконає весь пакет умов по Мінську. Після введення такої місії, навряд чи це відбудеться миттєво. Хоча сигнали про те, що Захід готовий знімати санкції з РФ вже надходять. І це не може не тривожити. Не забуваємо, що для виконання Мінських угод, РФ має вивести з Донбасу свої війська. Київ наполягає на тому, щоб окрім російських військ пішли звідти і окупаційні режими. Але я не бачу особливого бажання ні з боку РФ, ні з боку ватажків «ЛНР» та «ДНР» залишати ті території. Вони навпаки хочуть легалізуватись. Отже, проводити вибори за таких умов там немає сенсу. Цих терористів ніколи не визнає ні Київ, ні світ. Посадити ж за стіл переговорів Київ з представниками окупаційних режимів Росії ніяк не вдасться. Це має розуміти і Захід. Для українського військово-політичного керівництва такі перемовини з бандитами будуть означати втрату влади.
Я згоден з тим, що до ОБСЄ є багато претензій, зокрема, і тому, що там відчувається потужне російське лобі. Звичайно існує ризик того, що в складі поліцейської місії ОБСЄ будуть і росіяни. Якщо так станеться, то Київ безумовно перегляне своє ставлення до цієї місії. Взагалі до останнього часу РФ не погоджувалась на присутність будь-яких сторонніх місій на Донбасі. Зараз же бачимо, що РФ стала дивитись на це лояльніше, а отже, варто задуматись, на які поступки ми пішли, щоб це відбулося.
