Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings підтвердило на рівні «ССС» довгостроковий рейтинг дефолту емітента України. Таке рішення, як повідомляється в прес-релізі агентства, відображає відсутність прогресу в імплементації програми реформ, необхідного для залучення пакету зовнішньої фінансової допомоги. З цього повідомлення можна зробити висновок, що й недавнє підвищення тарифів на газ і тепло, яке новим урядом рекламується як одна з основоположних реформ у нашій країні, на Заході такою не визнається.
Схоже, на такий висновок вплинула, зокрема, й думка українського експертного співтовариства, що далеко не повною мірою сприймає не так вимоги МВФ щодо перегляду тарифів, як надмірне завзяття в цьому питанні українського уряду. І, цілком можливо, крига на переговорах України з МВФ, що відбуваються зараз у Києві, вже трохи скресла. «Деякі питання втрачають актуальність, деякі додаються, — сказав журналістам глава фракції БПП у парламенті Ігор Гринів. За його словами, під час консультацій з представниками місії МВФ Україна може відмовитися від деяких умов Фонду. «Порядок денний, який був до приїзду місії, дуже змінюється вже під час переговорів тут, в Україні», — повідомив він.
Якщо припустити, що ці зміни лобіюються якимись розсудливими силами в уряді, то в цьому, безумовно, є й заслуга експертного середовища, що всесторонньо розглянуло й не схвалило нинішній виток тарифного ралі. Говорить президент Київського інституту енергетичних досліджень Олександр Нарбут: «Керівництво НАК «Нафтогаз України» запевняє, що в Стокгольмському суді воно відстоює положення, що ціна газу має формуватися на умовах ціна на хабі мінус транспортування. І це правильно. Але коли йдеться про модель ціни для українських споживачів, то в ній чомусь стоїть плюс. Адже газ здебільшого добувається у нас, в Україні, і населення, а також підприємства теплокомуненерго цього року на 90—95% використовують саме газ власного видобутку».
Експерт підкреслює, що населення й теплокомуненерго вже чимало зробили для скорочення споживання газового палива. За останній рік воно впало на 22%, причому більша частина цієї економії належить населенню, яке, «незважаючи на гарну субсидіарну казку, відчуває, куди котиться країна (за такого рівня енергоспоживання) і прагне знаходити негазові варіанти для опалювання й приготування їжі. 2016 року це скорочення буде ще більшим. Але, за словами експерта, у відповідь на різке підвищення тарифів населення використовує ще й інші методи: це й боротьба шляхом неплатежів за швидке встановлення лічильників і інші моделі протистояння. «Не треба недооцінювати людей», — закликає Нарбут уряд і засуджує модель «цинічності і фарисейства тих, хто сидить на верхніх щаблях нашого політичного истеблішменту й закликає переходити на негазові види палива».
«Так, зниження споживання забезпечено, але якою ціною? Так, мазут і вугілля дешевші, — погоджується експерт, — ще дешевші хмиз і солома. Але тут вступають у дію екологічні норми, певні зобов’язання України щодо виконання європейських директив. Та все ж у результаті споживання населення і теплокомуненерго впаде до 15 мільярдів кубометрів. І це цілком порівнянно з обсягом видобування недержавного, але такого, що перебуває у власності «Нафтогазу», підприємства «Укргазвидобування», якому урядом директивно встановлена ціна. Їй міг би позаздрити будь-який незалежний приватний газодобувач країни. Це зроблено ніби руками фокусника. Ціна газу, встановлена постановою уряду від 27 квітня (4849 гривень без ПДВ за тисячу кубометрів), вища, ніж на ринку постачання газу промисловості, де існує конкуренція незалежних газодобувачів».
Нарбут говорить про альтернативний і справедливий варіант утворення ціни для газу внутрішнього видобування. За його словами, для цього слід було б брати вартість газу на близькому, з точки зору постачань до України, центральноєвропейському газовому хабі, плече постачань з якого до нашої країни набагато коротше. У зв’язку з цим експерт передбачає, що широка дискусія про ціноутворення газу ще попереду. «Попри те, що в меморандумі з МВФ було зобов’язання України підняти тариф до 75% імпортного паритету, раптом був зроблений такий сміливий крок (100%), — зазначає Нарбут і говорить про причини такої відваги: — Уряд, напевно, розумів, що непопулярні дії необхідно проводити одразу, одним махом, а потім намагатися покращувати ситуацію і таким чином виглядати більшим реформатором, ніж інші. Але основний мотив лежить у площині формування бази для створення бази нинішнього уряду й виконання умов, що ставилися групами його учасників. Істотно збільшені після підвищення ціни фінансові потоки могли бути домінантами при ухваленні такого рішення».
