Побоюючись хвилі громадського невдоволення через стрімке підвищення тарифів на ЖКП, у 2015 році уряд значно спростив процедуру надання «житлових» субсидій. Однак плодом такого рішення стало не лише те, що на початок 2016 року допомогою держави скористалося кожне третє домогосподарство, але й погіршення фінансового стану теплокомуненерго, що веде до зупинки їх господарської діяльності. До такого висновку дійшла громадянська мережа ОПОРА, проаналізувавши ситуацію із взаєморозрахунками.
Зокрема, у ході дослідження були виявлені деякі суперечності, що призводять до накопичення переплати за субсидіями на особових рахунках споживачів із однієї сторони, та затримки у розрахунках держави із надавачам житлово-комунальних послуг — із іншої. Перше створює передумови для неоплати спожитих комунальних послуг населенням. Друге призводить до повного списання коштів із рахунків надавачів послуг за енергоносії, що у свою чергу загрожує зупинкою господарської діяльності підприємств теплокомунальної енергетики.
ЗВІДКИ БЕРЕТЬСЯ ПЕРЕПЛАТА ЗА СУБСИДІЯМИ
Кабінет Міністрів України 28 лютого 2015 року прийняв постанову №106 «Про удосконалення порядку надання житлових субсидій», згідно з якою з 1 травня 2015 року був значно спрощений механізм субсидіювання населення. Це зумовило велику популярність субсидій на оплату ЖКП серед населення і, як наслідок, загальне зменшення надходжень «живих» коштів до надавачів послуг, адже, якщо споживачу призначено субсидію, частину суми із комунальних платежів має сплатити держава.
При цьому варто зауважити, що розмір субсидії не залежить від фактично спожитих обсягів комунальних послуг, а розраховується відповідно до об’ємів соціальної норми споживання, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 року №409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування».
Таким чином, на виплати «житлових» субсидій із державного бюджету направляються величезні кошти. До прикладу, у 2017 році розмір компенсації на оплату ЖКП може сягнути 80 млрд грн (або 10% від державного бюджету).
Єдиним виходом із цієї ситуації, візьмемо до прикладу газоспоживання, буде прив’язка фактичного споживання «блакитного» палива населенням, чиї помешкання обладнані лічильниками, із показниками лічильника на газорозподільчих станціях. Це дасть змогу вирахувати кількість «блакитного» палива, яке використали споживачі без засобів обліку. Для уникнення зловживань, коли втрати списуються на населення, нормативний показник у цій системі повинен визначати максимальне споживання газу. Тоді нарахування субсидій буде приведено більш-менш у відповідність до реального газоспоживання.
ЗАМІСТЬ ПІСЛЯСЛОВА
За даними Державної служби статистики, у січні 2016 року в Україні було призначено субсидії 533 тис. домогосподарств, що перевищує показники аналогічного періоду 2015 року на 354 тис. (в 3 рази).
Серед регіонів найбільша питома вага домогосподарств, які отримували субсидії, спостерігалася у Сумській області (54%), а найменша — у Одеській та м. Києві (10% та 15% відповідно).
Загальна сума субсидій, призначених домогосподарствам для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг у січні 2016 року, становила 703,6 млн грн. Це на 640,2 млн грн більше аналогічного показника 2015 року. З неї на надання субсидій у міських поселеннях пішло 353,7 млн грн, у сільській місцевості — 349,9 млн грн.
Середній розмір призначеної у січні субсидії на оплату «комуналки» становив 1319 грн, що перевищує суму за відповідний період минулого року в 3,7 разів.
Найбільший розмір субсидії фіксувався у Тернопільській та Закарпатській областях (1929,4 грн та 1804,8 грн відповідно), найменший — у м. Києві, Миколаївській та Запорізькій областях (663,9 та 852,2 грн).
Окрім того, 29,1 тис. домогосподарств у січні було призначено субсидію готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива. Загальна сума таких субсидій за відповідний період становила 40,3 млн грн, а середній розмір — 1384,1 грн.
Найбільшу субсидію на оплату скрапленого газу українці отримували у Херсонській, Кіровоградській, Одеській та Київській областях (1705,1 — 1645,9 грн), найменшу — у Волинській та Рівненській (1094 грн та 1127 грн відповідно).
Наразі загалом субсидії на оплату ЖКП отримують понад 1 млн сімей. Уряд розраховує, що згодом ця цифра зросте до 4 млн.
При цьому, варто зауважити, субсидії нараховуються відповідно до доходу громадян. При девальвації національної валюти доходи громадян зменшились, тому велика кількість населення перестає сплачувати навіть обов’язкові платежі. Це незворотньо відбивається на фінансовому стані теплопостачальних підприємств.
Для виходу з цієї кризової ситуації необхідно негайно проводити реформи: реструктурувати внутрішні борги підприємств перед НАК «Нафтогазом» із урахуванням боргів держави, а також переходити на нарахування пільг та субсидій за принципом фактичного споживання зі встановленням засобів обліку як на розподільчих станціях, так і в оселях споживачів.
