Схоже, що німецька еліта все більше схиляється до пом’якшення санкцій проти Росії, яка анексувала Крим і продовжує агресію на сході України. Нагадаємо, що останнім часом саме позиція Німеччини, як найпотужнішої та найвпливовішої країни в ЄС визначала позицію євроспільноти щодо санкцій проти Росії.
Підтвердженням зміни твердої позиції Німеччини є стаття у SPIEGEL під назвою «Покрокове зближення, Німеччина схиляється до пом’якшення антиросійських санкцій». Як зазначає видання, уряд Меркель давно вже розробив конкретні плани покрокового пом’якшення санкцій проти Росії і цей процес міг розпочатися ще на початку цього року. А це, як відомо, суперечить заявам, що торговельні та візові обмеження можуть бути зняті лише після повного виконання Мінську-2. Повне скасування в обмін на 100% виконання, — підкреслює видання.
На саміті G7 в Японії, як очікувалось, у заключній декларації лідери підтвердили тверду позицію щодо Москви. Та й сама Меркель минулого четверга висловила невдоволення, що на сході України не має стійкого припинення вогню і досі не ухвалено закону щодо проведення виборів на окупованих територіях, як це передбачає Мінський протокол. І через це, додала вона, не можна очікувати, що захід змінить свою позицію щодо Росії.
Однак, заяви інших німецьких політиків свідчать про протилежне. Зокрема міністр економіки Зіґмар Ґабрієль на німецько-російському форумі в Ростоку заявив, що «ізоляція зовсім не спрацьовує». За його словами, Росія та світ залежать один від одного і тому настав час що поступового послаблення санкцій.
До речі, ще раніше Посольство України в Німеччині направило до федерального міністерства закордонних справ запит з проханням уточнити, чи такі заяви міністра економіки, віце-канцлера Зіґмара Ґабріеля про послаблення санкцій відображають позицію уряду ФРН. «Досвід показує, що такі санкції працюють успішно лише тоді, коли виконані всі умови. У випадку з Росією міжнародній спільноті також необхідні стратегічне терпіння, єдність та твердість», — сказав Мельник в інтерв’ю виданню Tagesspiegel. Він також розкритикував вживання Ґабріелем терміну «громадянська війна», як «образливе та несправедливе» для багатьох українців. «Є беззаперечні докази того, що Росія не просто повністю керує маріонетками в Донецьку та Луганську, озброює та оплачує їх, але й відправляє туди солдатів, офіцерів та найманців», — заявив дипломат.
Схоже, цих слів українського посла в німецькому зовнішньополітичному відомстві не почули чи не хочуть чути. Бо позавчора міністр закордонних справ ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр заявив про готовність Німеччини «розумно» застосовувати інструмент санкцій відносно Росії. «Якщо буде прогрес в імплементації Мінського протоколу, то ми також можемо говорити про послаблення санкцій», — наголосив він. А в Мінських домовленостях одинадцять пунктів, причому перші ключові з них— припинення вогню, відведення важкого озброєння, моніторинг за кордоном, які Росія взагалі не збирається виконувати, то за що її винагороджувати пом’якшенням санкцій?
А названий вище план передбачає часткове скасування санкцій в обмін на співпрацю Москви у проведенні виборів на окупованому Донбасі. Причому мова йде про скасування візових обмежень на депутатів російського парламенту та деяких урядовців. Також розглядається можливість скорочення інтервалу перегляду санкцій із шести місяців до трьох, повідомляє SPIEGEL.
В Україні всерйоз сприйняли останні заяви німецьких політиків щодо пом’якшення санкцій проти Росії. Глава дипломатичної місії в Берліні Андрій Мельник сказав «Дню»: «На жаль, така небезпека з’явилася. Думаємо, як з цим боротися, завтра міністр Клімкін буде у Берліні».
«День» звернувся до українських і міжнародних експертів з проханням прокоментувати такий тривожний поворот у німецькій політиці і розповісти, що треба робити українській владі, щоб запобігти пом’якшенню санкцій.
«ТИСК ЩОДО СКАСУВАННЯ САНКЦІЙ ЗРОСТАЄ»
Ролан ФРОЙДЕНШТАЙН, заступник директора Центру Мартенса, Брюссель:
— Дійсно, тиск щодо скасування санкцій зростає. Сама по собі ця вимога не є новою. Ми чули про неї багато разів раніше, але Меркель завжди вдавалося підтримувати санкції, посилаючись на єдність. Тепер умиротворителі, коаліція «звичайних підозрюваних» (Італії, Угорщини, Австрії, Франції, Греції та німецькі соціал-демократи) вдалися до нової тактики, закликаючи до часткового скасування в обмін на часткову реалізацію Мінськ-2. Принаймні, скасування повинно стосуватися менш важливої частини: індивідуальної заборони на поїздки, введеної влітку 2014 року. Це менш драматично, ніж те, чого я боявся. Але цього насправді не потрібно робити, бо це відкриває шлях до більшого умиротворення Кремля, який буде інтерпретувати це тільки в один спосіб: як слабкість. Україна повинна зробити дві речі. По-перше, цілеспрямовано лобіювати умиротворителів у ЄС, нагадуючи їм про російську агресію проти України, і прискорювати реформи, включаючи боротьбу з корупцією. По-друге, прийняти законодавство про місцеві вибори на Донбасі за умови, що вони були вільними і справедливими («повстанці» в будь-якому випадку не дотримуватимуться їх). Ще існує шанс розвернути тенденцію до умиротворення в ЄС.
«ПУТІН РОЗГЛЯДАТИМЕ ПОМ’ЯКШЕННЯ САНКЦІЙ ЯК НЕЗДАТНІСТЬ ЄС ПРОТИСТОЯТИ ЙОГО АГРЕСІЇ»
Володимир ОГРИЗКО, екс-міністр закордонних справ України, Київ:
— Нам треба розрізняти позицію Штайнмаєра та його соціал-демократичної партії від позиції Меркель. А федеральний канцлер, попри всі спроби її ключового партнера в особі соціал-демократів зіграти в пас з Путіним чітко заявила і була ініціатором того, щоб санкції не лише не знімались, а можливо і були переглянуті у бік посилення. І це важливий сигнал. А після заяв Габрієля на цьому форумі напруга в німецькому уряді буде ще більше зростати.
Що стосується тенденцій, я не думаю, що санкції будуть зараз послаблені, бо сам Штайнмаєр сказав у своїй промові, що санкції повинні відповідати певній категорії дій Росії. Але це не означає, що така позиція візьме гору в Німеччині.
З іншого боку ми бачимо, що Франція та Німеччина наполягають на тому, щоб ми якомога швидше провели фейкові вибори і фактично інтегрували в тіло України цей небезпечний регіон. Але це залежить від політичної волі керівництва нашої країни, котре або вестиме лінію, яка передбачатиме, перш за все, наші національні інтереси, або погоджуватись на тиск.
Якщо ЄС за таких обставин піде на такі поступки, про які пише SPIEGEL, то він зробить собі ж «ведмежу послугу». Тому що Путін розглядатиме пом’якшення санкцій як нездатність ЄС протистояти його агресії. Якщо політичні лідери будуть настільки короткозорими, то вони за це заплатять значно більшу ціну. Але це буде трішечки пізніше.
Що до поїздки президента Єврокомісії Жана-Клода Юнкера на петербурзький форум, то це непродумане політичне рішення, яке нічого позитивного ЄС не дасть. Відповідною і була реакція його колег у ЄС та США. Разом з тим, я не думаю, що він там виступить апологетом зміни загального підходу Євросоюзу, але виходячи з певних настроїв в самому ЄС, йому треба демонструвати, що він тримає канал зв’язку з Москвою відкритим і може комунікувати з росіянами з усіх важливих питань. Думаю, у цьому смисл цієї поки що запланованої поїздки. Хоча не факт, що вона відбудеться.
— Чи вважаєте ви, що Британія, а також Польща та країни Балтії, які виступають за збереження санкцій, можуть поступитись і пристати на покроковий план пом’якшення обмежувальних заходів проти РФ в обмін на посилення військової присутності у цих країнах, як пише німецьке видання?
— Ми завжди виходили з того, що Польща, країни Балтії та Британія є тими країнами, які дуже добре розуміють, що таке російська політика. Власне обмінювати збільшення військової присутності НАТО в своїх країнах на послаблення санкцій з боку ЄС, це — різні речі. Ми попереду матимемо Варшавський саміт НАТО, який прийме досить чіткі рішення пов’язанні з переходом до політики стримування Росії. І на цьому тлі зняття чи послаблення санкцій виглядатиме доволі комічним. Бо якщо країни НАТО, які по суті в більшості є країнами ЄС, переходять в одній сфері до стримування, то яким чином можна забезпечувати стримування, послаблюючи економічні санкції. Я бачу в цьому невідповідність, тому, скоріше за все, треба виходити з того, що на цьому етапі після дискусій і обговорень, санкції будуть продовжені, хоча, на жаль, не посилені. А НАТО прийде до реальної політики, яка відповідатиме не їхнім вигадкам про миролюбність Росії, а тому, що Кремль реально демонструє останнім часом на світовій арені.
«ОЧІКУЮ, ЩО САНКЦІЇ БУДЕ ПРОДОВЖЕНО»
Сюзан СТЮАРТ, Німецький інститут з питань міжнародної політики та безпеки (SWP), Берлін:
- Я вважаю, що санкції будуть продовжені наприкінці цього місяця. З одного боку, є голоси, які виступають на користь пом’якшення санкцій, але з іншого боку деякі чиновники також запропонували їх посилення. Цілком ймовірно, що відбудеться погодження щодо продовження санкцій в їх нинішньому вигляді. Це правда, що питання про пом’якшення або навіть скасування санкцій займає все більше місця в дискурсі ЄС протягом останніх місяців, ніж раніше, що призводить до припущень, що санкції можуть бути не продовжені. Однак, як видається, не має свідчень відходу від ув'язки санкцій з імплементацією Мінських угод. І, виглядає так, що існує консенсус, що Росія не зробила значного вкладу в їх реалізацію. Таким чином, я очікую, що санкції буде продовжено. І цього слід очікувати після сильних заяв, зроблених на саміті G7 щодо санкцій, а також з огляду на те, що низка країн-членів ЄС прийняли участь у цьому саміті, в тому числі Італія, яка традиційно скептично ставиться до санкцій.
Україна може допомогти забезпечити подальшу солідарність ЄС, давши чітко зрозуміти, що вона як і раніше готова дотримуватися умов Мінських угод. А згідно з ними, контроль над українсько-російським кордоном має бути відновлено після проведення місцевих виборів на окупованих територіях. Тому навряд чи країни ЄС підтримають вимогу України до виборів відновити контроль за кордоном. Проте, інші українські вимоги, як-от необхідність забезпечення до виборів значного поліпшення безпекової ситуації на окупованих територіях можуть бути сприйняті з розумінням і знайдуть підтримку в Німеччині. Відчутні кроки з подальшої реалізації ключових реформ можуть сприяти зміцненню іміджу України в ЄС і тим самим створити більш сприятливу атмосферу для можливого продовження санкції ще і наприкінці року. У Німеччині особлива увага приділяється реформі управління Генеральної прокуратури, а також судової системи і реформи державного управління. Крім того, важливе значення має продовження співробітництва України з МВФ.
