Ще до того, як ви щось скуштуєте в «Останній Барикаді», напевно, будете вражені інженерними знахідками у закладі. До простору потрапляєте через торговельний центр, на ліфті є спеціальна кнопка з абревіатурою «ОБ». На вході кажете пароль, і вас пропускають далі. Химерні двері, багато заліза і бетону — це таки надійна барикада, де вирує життя. Є так званий штаб — приміщення, до якого можна заїхати просто на барній стійці. А ще можна побачити Київ з-під Лядських воріт. Важлива деталь: простір адаптований для людей з особливими потребами.
Але не тільки технічними вигадками. «Остання Барикада», що поповнила сім’ю ресторанів Діми Борисова, є спадкоємицею однойменного арт-клубу, заснованого на початку 2000-х років у Києві Олесем Донієм. Також аналогічний заклад кілька років існував у Харкові. Це були перші у своєму роді україномовні простори, де виступали політики, поети, музиканти. І звідти 2006 року з’явилось мистецьке об’єднання «Остання Барикада», яке очолює Олесь Доній.
«Новий заклад створювали за умови, що збережеться концепція арт-кафе «Остання Барикада». Тобто це — україномовний простір, де проводять мистецькі акції, — акцентує Олесь Доній. — Мета — просування сучасної української культури. Нам потрібна культурна експансія, але актуальними засобами, щоб це було цікаво та оригінально». Між іншим, у просторі є музей українських революцій, вже у перші дні роботи відкрили виставку українських та ізраїльських фотографів. Також творці простору зібрали чималу бібліотеку сучасної української літератури, де представлені книжки «Дня»: «Повернення в Царгород» і публіцистичний триптих із серії «Новітня історія для «чайників» (видання «Котел», або Справа без терміну давності», «Я — свідок. Записки з окупованого Луганська» та «Катастрофа і Тріумф. Історії українських Героїв»).
«У першу «Останню Барикаду» я ходив студентом. Коли це арт-кафе закрилося, зникло особливе середовище, де могли б спілкуватись патріотичні люди. І відродити такий простір було моєю мрією, — зізнається ресторатор Дмитро Борисов. — Тоді, у 2000-х роках, громадянське суспільство тільки зароджувалось, і зараз час «Останньої Барикади» прийшов».
Місце для закладу ресторатор шукав кілька років. Зрештою вирішив, що «Остання Барикада» має бути тільки на Майдані — місці, випробуваному історією. На район Лядської брами припав потужний удар орди Батия 1240 року; в сучасній історії України Майдан — місце протестів і гуртування вільних громадян.
У підсумку «Остання Барикада» — оригінальний простір для відпочинку зі смаком та історією. І книжками «Дня».
