НАБУ, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, НАПЗК, Державне бюро розслідувань, Нацагентство з розшуку активів — це новостворені правоохоронні органи за останній період в Україні до вже існуючих ГПУ, МВС, СБУ, Податкової міліції, Військової прокуратури, УБЕЗ, УБОЗ...
Апелюючи до досвіду інших держав із набором демократичних інститутів схожого рівня розвитку та толерантності населення до проявів корупції, досвід Бразилії останніх двох років для України буде показовим.
До останнього часу бразильська політична еліта на український манер, використовуючи вплив на державний сектор економіки, досить успішно наживала капітали за допомогою традиційних атрибутів владного адміністративного ресурсу...
На зразок України, в Бразилії є десятки федеральних і місцевих правоохоронних органів, завданням яких є боротьба з корупцією. Десятки років бразильський політикум періодично переживав шторми корупційних скандалів та витоки в пресу очевидних фактів зловживання владою осіб наближених до політичного олімпу. В кращих електоральних заливаннях політики обіцяли «побороти і викорінити».
Все змінилося, коли за справу взялась одна людина — провінційний суддя із Курітіби, штат Парана, що на півдні Бразилії, Серхіо Морро. Темою його дипломного проекту була операція «Чисті руки» (Mani pulite), яка відбувалася в 1990-х роках в Італії. Сам Морро досить поглиблено досліджував тему відмивання коштів, в тому числі і в США.
Цим федеральним суддею, тільки в межах розкрадання коштів в державній компанії Petrobras (аналог нашого НАК «Нафтогаз»), пред’явлено обвинувачення 97 особам, включно з колишнім головою адміністрації президента Жозе Дірсеу, часів президентства Лули да Сілва. Як наслідок, у свої 70 років він отримав 23 роки в’язниці. Цікавим для України є факт, що середня сума відкатів по операціях з відмивання коштів державної компанії Petrobras становила скромні, за українськими мірками, 3%, які за традицією осідали на офшорних рахунках наближених.
Не менш знаковим є те, що мотивація відкатів для керівників Petrobras, яку як аргументацію наводив Жозе Дірсеу будучи на посаді керівника адміністрації, була необхідність фінасування виборчої компанії провладної партії і самого президента. Тобто аналогія з українськими реаліями більш ніж очевидна. Можна навіть не прогнозувати, скільки «досвідчених господарників» об’єктивно могло потрапити за ґрати при системному і комплексному розслідуванні кримінальних правопорушень тільки в нашому нафтогазовому комплексі за останнє десятиліття.
Обвинувачення, висунуті в межах розслідувань, ініційовані Серхіо Моро проти перших посадових осіб держави, депутатів і керівників компаній, стали основним каталізатором запущеної процедури імпічменту нинішньому президенту Бразилії Ділмі Русеф та усунення її від влади. А сам Серхіо Моро сьогодні став національним героєм для багатьох бразильців, які змучились від десятиліть обтяжливої безрезультатної політичної тріскотні.
Українське законодавство також надає можливість будь-якому судді виносити ухвали і направляти їх до правоохоронних органів, коли під час розгляду справи стануть відомі факти щодо вчинення злочину. Можна уявити цунамі таких фактів під час розгляду таких справ у Вищому господарському суді України чи Вищому адміністративному суді України. Але за всю історію України складно пригадати показові і об’єктивні факти боротьби суддівського корпусу проти корупції, враховуючи українські масштаби цього явища. Скоріше навпаки, вони постійно намагались очолити цей меркантильно-спокусливий процес корупційних зв’язків.
Бразильський досвід свідчить, що все вирішують конкретні люди. Корупційні скандали, які постійно трясуть нашу державу останній період, і реакція новостворених правоохоронних органів на такі виклики за останній період практикою довели, що лише громадяни з певними ідеалами і світоглядом зможуть зупинити всеохоплюючого корупційного спрута. Крім того, створення кожного правоохоронного органу, як свідчить практика сьогоднішньої Італії, прогнозовано стане обтяжливим гальмом для зростання економіки і суспільства в майбутньому без будь-якого радикального зламу ситуації.
Враховуючи нашу історичну спадщину і масштаби корумпованості політичних еліт, очікування на появу зі схожими переконаннями борців з корупцією в українських реаліях може розтягнутись на десятиліття, як цього чекала Бразилія. Україна, на відміну від Бразилії, не має такого рівня економіки і найголовніше — потужного класу національної буржуазії, яка може народжувати такі особистості, крім того, військовий конфлікт з РФ виснажує активні прошарки суспільства в Україні. Прагматичним і швидким в реалізації залишається шлях запрошення таких фахівців до України з інших держав з відповідним досвідом і переконаннями, особливо враховуючи, що 20 млн етнічних українців живуть у світі, в тому числі у Бразилії.
