Не можна сказати, що держава абсолютно не приділяє уваги ліквідації кризи неплатежів в енергетиці країни. Минулого тижня рада Оптового ринку електроенергії погодила залучення держпідприємством «Енергоринок» кредитів у державного «Ощадбанку» (на 267,8 мільйона гривень) для розрахунків з генеруючими енергокомпаніями. Із цієї суми 99,911 мільйона гривень отримає для розрахунків за вугілля «Центренерго», близько 38,6 мільйона — «ДТЕК Дніпроенерго», 74,5 мільйона — «ДТЕК Західенерго», 41,9 мільйона — «ДТЕК Східенерго», 5,3 милиона — «Фірма «Технова», близько 5 мільйонів гривень — ТОВ «Євро-реконструкція». «Енергія і газ Україна», а також «Харківська ТЕЦ-5» отримають від «Енергоринку» відповідно 0,7 мільйона і 1,9 мільйона гривень.
Але чи досить цього для того, щоб розморозити взаємні розрахунки на енергоринку і надати імпульс для підготовки галузі до зимового опалювального періоду, що не терпить вже зволікань? Один із найважливіших гравців цього ринку — підприємства теплокомуненерго — сьогодні, на початку серпня, на який зазвичай припадає пік робіт з підготовки до зими, у смертельному для них ступорі — рахунки 104 підприємств ТКЕ заблоковано. Наприкінці минулого тижня цю проблему обговорювали фахівці й експерти галузі. Усі їхні надії — на ухвалений парламентом закон 2706, що перебуває на підписі Президента України (останній день!) і дає змогу реструктуризувати борги ТКЕ і, хай і із запізненням, але все ж таки повернути їх до виконання графіка передзимових робіт.
«Цей закон передусім передбачає припинення виконавчого провадження щодо штрафних санкцій за газ і зняття арешту з рахунків, і потім ми зможемо розпочати роботи з підготовки до опалювального сезону, — зазначає фінансовий директор «Київенерго» Тетяна ГРЯЗНОВА, — ми дуже сподіваємося, що Президент підпише цей закон сьогодні». «Якщо говорити про подальші дії, — продовжує вона, — то його можна буде доопрацьовувати, як це часто-густо відбувається з іншими законодавчими актами. Але якщо ми чекатимемо на альтернативний урядовий закон, який може бути розглянутий і прийнятий у Верховній Раді лише після того, як депутати повернуться з канікул, а це вересень, а то й жовтень, коли вже має розпочатися опалювальний сезон. Жовтень не врятує Україну від затримок, від того, що опалювальний сезон не буде підготовлений так, як має бути. І в цьому головна відмінність між уже ухваленим у парламенті законом і тим, який перебуває в розробці в уряді».
Як члени Асоціації теплокомуненерго ми теж брали участь у розробці урядового варіанту і знаємо, що в ньому є норми, які дають змогу врегулювати взаємовідносини на ринку газу, але при цьому він не розв’язує проблеми арешту рахунків, а це наразі ключова проблема, наголошує фінансист. Вона розповідає, що «Київенерго» було вимушене мінімізувати всі витрати хоча б для того, щоб випускати на лінію аварійні машини. Ми не можемо зараз говорити про підготовку до опалювального сезону, а лише про безпечне використання тепломереж, що існують в Києві, пояснює Грязнова і наголошує, що, на її думку, всі учасники цієї ситуації діють у рамках законодавства. Це і «Нафтогаз України», що нараховує штрафні санкції, і виконавча служба, яка заарештовує рахунки компаній. Але підприємства теплокомуненерго перебувають у настільки неврегульованому нормативно-правовому полі, що їм більше нема до кого звернутися.
Вона порівнює умови розрахунків, встановлених у договорах із «Нафтогазом», і умови договорів із споживачами теплокомуненерго і робить висновок про велику різницю, що виникає між планами надходження коштів за газ у «Нафтогаз» і рівнем оплати споживачів за тепло згідно з типовими договорами (навіть у тому разі, якщо вважається, що всі платять 100%). Відставання в оплаті, за її словами, становитиме від місяця до двох. «І це при тому, що всі кошти, що надходять від різних груп споживачів, йдуть на спецрахунки і спрямовуються на оплату газу, а оскільки рахунки заарештовано, то кошти на рахунки компанії не надходять абсолютно або компанія не може ними розпоряджатися. І така ж ситуація в ще 104 компаній, — наголошує Грязнова і додає: — Ми дуже сподіваємося, що Президент сьогодні підпише такий потрібний нам закон».
«На сьогодні борг, за який можуть відповідати компанії теплокомуненерго, якщо не враховувати боргів із різниці в тарифах, боргів бюджетних організацій і непрофінансованих пільг і субсидії, перебувають у межах 3 мільярдів гривень, — розповідає президент асоціації «Укртеплокомуненерго» Арсентій БЛАЩУК, — а на місцях ситуація набагато гірша, ніж у Києві. Тому що там заарештовано навіть рахунки, відкриті підприємствами за домовленістю з іноземними інвесторами: ні енергозбереження немає, ні зовнішнього фінансування. У результаті зовнішні інвестори сьогодні в комунальну енергетику не йдуть. Наші підприємства вимушені працювати у три-, чотириденному режимі роботи».
До того ж, регулювальник, додає президент асоціації, відмовився встановити для теплокомуненерго двоставочні тарифи. І якщо раніше споживачі платили цілий рік, що давало змогу в літній період готуватися до зими і виплачувати заробітну плату, то за нинішньої системи влітку надходжень практично немає. Вони є лише у містах-мільйонниках, де і влітку подається гаряча вода. Ситуація погіршилася ще і у зв’язку з тим, що сьогодні дуже великий відсоток пільг і субсидій, які надходять переважно у «Нафтогаз», а на наших підприємствах через це неможливо виплатити зарплату. Деякі органи місцевого самоврядування надають підприємствам фінансову допомогу на чітко обумовлені цілі, але й це не рятує. «Якщо міське господарство не буде підготовлене до зими, — попереджає Блащук, — ми можемо знову зіткнутися з проблемами, які коштуватимуть державі набагато дорожче. Досить пригадати те, що сталося колись в Алчевську, коли вся країна рятувала це місто».
Цікаво, чи розуміють в уряді, наскільки велика загроза нависне над країною, якщо буде зірвано підготовку до зими? «День» не поставив це риторичне запитання віце-прем’єр-міністрові і голові Мінрегіонбуду Геннадієві Зубку, але запитав, чи підпише у п’ятницю, на його думку, Президент, закон 2706 і як би він, віце-прем’єр, порадив Президентові вчинити. «Цей закон повинен передбачити реструктуризацію боргів і взагалі запровадити механізм відкриття і розблокування рахунків. Сьогодні є 62 заблокованих підприємства. З другого боку, нам потрібно подивитися, як саме реструктуризувати борги, а не просто запроваджувати мораторій. Радити Президентові я не буду, тому що є практично вся інформація в Адміністрації». А якби ви були на місці Президента, чи підписали б цей закон, уточнив своє запитання «День». «Я не Президент, і тому на це запитання не відповідатиму», — сказав Зубко. Судячи з відповідей віце-прем’єра, порада від Кабміну Президентові все ж таки була... І закон залишився без підпису, що означає, що він Президентом відхилений.
