Напередодні Дня Незалежності України прем’єр-міністр Володимир Гройсман на засіданні уряду заявив: «Я гадаю, що у найближчі місяці люди відчують збільшення спектра ліків, які реалізовані в Україні, та, найголовніше, що відбудеться зниження цін. Тому нам треба наводити порядок і в закупівлі ліків, і в якості того, що вживають громадяни».
«Українське виробництво фармацевтичної продукції, хоч що б там дехто говорив, є одним з найкращих у світі», — заявив журналістам директор управління персоналом корпорації «Юрія-Фарм» Ігор Найда. «Ми входимо в п’ятірку країн, які можуть повністю задовольнити своє населення, — продовжив він, — адже більшість медикаментів, які необхідні нашим громадянам, виготовляються вітчизняними виробниками». Він уточнив, що 80% лікарських засобів, вироблених на ринку України, зроблені дванадцятьма нашими провідними компаніями, які відповідають усім вимогам міжнародної виробничої практики (GMP), що забезпечує високу якість препаратів і дає державі щороку $200 мільйонів валютних надходжень.
«Усі міжнародні інстанції, які інспектували українських виробників, дали добро на те, щоб ці наші 12 виробників могли продавати свою продукцію у більш ніж 60 країн світу», — додав Найда і перейшов від якості медикаментів до їхньої доступності для хворих, яка значною мірою залежить від рівня конкурентності на ринку лікарських засобів. «Доступність медикаментів у всьому світі визначається передусім державою, — переконаний колишній хірург, — тим, як вона піклується про свого громадянина, застосовує реімбурсацію (компенсацію частини вартості ліків)». Керівник управління персоналом великої фармацевтичної компанії впевнений, що українські ліки могли б бути значно дешевшими, а отже, доступнішими для наших громадян, порівняно з іноземними. Він називає конкретні дуже поширені в Україні хвороби (гострий коронарний синдром, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет) і наголошує, що українські якісні медикаменти, які застосовуються для лікування від них, могли б коштувати дешевше за іноземні від 2 до 15 разів.
«Ринок української фармацевтики становив минулого року 50 мільярдів гривень, — вказує Найда. — І значна його частина припадає на пакування. Щороку виготовляється 1,14 мільярда різноманітних упаковок. А от ціна української упаковки у 5 разів менша, ніж іноземної. За кордоном упаковка в аптечній ціні коштує десь 108 гривень (в еквіваленті), то у нас — приблизно 22 гривні». В госпітальному сегменті (ним наша держава практично не опікується, хоча у інших країнах для підвищення доступності ліків застосовуються такі заходи, як реімбурсація, бюджетні дотації, страхування), на думку Найди, ми є лідерами. Крім того, доступність ліків визначається ще й співвідношенням на ринку оригінальних препаратів і генериків, тобто препаратів, які мають ту саму діючу речовину і нічим практично не відрізняються за якістю та ефективністю від закордонного аналога, який свого часу отримав відповідний патент.
«Необхідно зробити ревізію всіх патентів, заявки на які були подані у 90-х роках, коли не було інтернету і можливості проаналізувати ознаки новизни, рівень винахідливості та промислову застосовуваність (нового лікарського засобу), — вважає представник ТОВ «Юрія-Фарм» Андрій Криворучко. — На законодавчому рівні треба надати можливість Держслужбі інтелектуальної власності скасовувати свої ж рішення, які є неправомірними і незаконними». На його думку, згідно з українським законодавством та міжнародними нормами, кожний патент діє лише 20 років з моменту подання заяви, після чого його дію можна подовжити на п’ять років. А оскільки в Україні діють патенти на всі перспективні лікарські засоби іноземних компаній, це створює недобросовісну конкуренцію — обмежує можливості українських виробників виготовляти генерики.
«В українських судах відкрито багато проваджень відносно порушень вітчизняними компаніями прав інтелектуальної власності іноземних компаній. Наші виробники змушені брати участь у судових процесах, які є наслідком незаконних дій, зокрема й Державної служби інтелектуальної власності», — наголошує фахівець. Окрім того, на його думку, громадським організаціям слід надати право захищати в судах інтереси громадян, а також компаній — членів цих організацій і вимагати, за наявності відповідних законних підстав, припинення дії патентів або визнання їх недійсними в Україні.
Найда підтримує такі пропозиції, аргументуючи обов’язком держави захищати як інтереси вітчизняних виробників, так і українських споживачів, хворих, які повинні мати доступ до дешевших препаратів вітчизняного виробництва. Позицію фармацевтів схвалює і народний депутат Богдан Матківський. Він пропонує створити при Держслужбі з інтелектуальної власності спеціальну комісію для перегляду старих патентів щодо вивчення законності їх надання та продовження. За його словами, захист прав споживача — це одна з провідних директив Євросоюзу.
«У Німеччині громадські організації мають право через суди захищати інтереси споживачів, — зауважує народний обранець. — У нас же діє банальна відмовка: ваші права, громадські організації, не порушені, тому ви не можете представляти в судах інтереси простих людей і інтереси виробників». Матківський у зв’язку з цим нагадує статтю Конституції Німеччини, у якій йдеться про забезпечення прав споживачів. Він наголошує і на захисті прав українських виробників, які не тільки створюють нові робочі місця, а у випадку фармацевтики випускають дешевшу (у 5—10 разів) продукцію, а й утворюють фармакологічний сегмент економіки країни, яка є, як мінімум, однією з важливих візитних карток України. Відповідаючи на запитання «Дня», він також наголосив на тому, що створення можливостей нарощування експорту для фармакологічної галузі сприяє надходженню валюти до країни, а отже, забезпечує стабільність національній валюті. До цього Найда додав, що стабільна валюта — то важливий фактор, що запобігає зростанню цін на ліки вітчизняного виробництва.
«Так, неякісні ліки в нашій країні є, — визнав Найда, — їх виробляють нечесні люди, так звана фарммафія, але усі легальні компанії суворо контролюються, і Україна, повторюю, має одну з найкращих систем виявлення неякісних препаратів». «День» запитав фахівця про витрати його підприємства на рекламу. «На рекламу ми не витрачаємося, ми проводимо паблік рілейшн, — відказав Найда, — формуємо довірливі відносини, займаємось промоцією, працюємо з медиками...» — «Ви їх якось мотивуєте?» — дізнавався «День». «Проводимо конференції, симпозіуми, доносимо інформацію... вкладаємо гроші , щоб покращити інтернет-комунікації зі споживачем і з лікарем... Ми жодному лікарю грошей не даємо — мотивуємо тим, що ми цього лікаря розвиваємо як фахівця. Насправді мотивація — це внутрішній вогник, і ми не даємо йому згаснути». — «Чи дають гроші лікарям інші фармкомпанії?» — «Так, ми потерпаємо від недобросовісної конкуренції й на цьому рівні», — визнав Найда.
