У червні 2013 року в Рівному відбулося офіційне відкриття сміттєпереробного заводу. Дійство було помпезне, з перерізанням стрічки, візитом тодішнього міністра екології та природних ресурсів. Та й проект анонсувався масштабний. Адже завод мав переробляти сміття не лише з Рівненської, а й із сусідніх областей. Більше того, планувалося, що він вироблятиме альтернативне паливо у вигляді сортованих побутових відходів, яке використовуватимуть на ПАТ «Волинь-Цемент». Цей проект був першим таким у західному регіоні. Але вже в грудні того ж року сміттєпереробний завод у Рівному зупинився. Акціонери прийняли таке рішення через відсутність законодавчо затвердженого порядку встановлення тарифу на переробку побутових відходів.
«Будівництво сміттєпереробного заводу тривало впродовж трьох років. На час вкладення інвестицій законодавство України було іншим і не передбачало жодних перешкод: тариф на вивезення відходів та всі операції поводження з ними встановлювався органом місцевого самоврядування. Відповідно, всі планові економічні показники інвесторам досить було погодити з міським головою, — пояснює експерт із питань житлово-комунального господарства Сергій Пінчук. — Тоді як будівництво уже підходило до завершення, 21 травня 2012 року народні депутати України Юлія Льовочкіна та Юрій Мірошниченко зареєстрували законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державного регулювання у сфері комунальних послуг», у якому передбачено передати функції регулювання ринку перероблення та захоронення побутових відходів Національній комісії регулювання ринку комунальних послуг України як такі, що належать до природних монополій (захоронення) та діяльності на суміжному ринку (переробка). На всіх етапах проходження законопроекту Головне юридичне управління Верховної Ради давало йому негативну експертну оцінку, пропонуючи депутатам не підтримувати його ні в першому читанні, ні під час подальших розглядів. Але у жовтні 2012 року Верховна Рада України ухвалила цей законопроект, а вже 3 листопада 2012 року він набрав чинності. З огляду на практику застосування цього закону, неузгодженості з іншими законами України в ході його ухвалення так і не усунули».
Сьогодні сміттєпереробний завод у Рівному знову працює. Щоправда, його роботу коментують неохоче. Так, як повідомлялося на сайті Рівненської міської ради у червні, тут за місяць переробляється 2500 тонн твердих побутових відходів, які привозять із міста й околиць.
«Рівненський сміттєпереробний завод — це успішний проект для міста. І хай би як там було, він працює. А проблеми в цій галузі в Україні і те, що рівненський завод залишається єдиним таким підприємством, зводяться до того, що за послугу переробки відходів треба платити, — пояснює координатор будівництва заводу з переробки побутових відходів у місті Рівному, депутат міської ради Святослав Євтушенко. — Так, зміни в законодавстві, які відбулися 2012 року, дали можливість органам місцевого самоврядування не встановлювати тарифів на переробку сміття. Мовляв, це компетенція Національної комісії з питань житлово-комунального господарства (НКРЕКП). Однак вона досі не має права затверджувати цей тариф. Свого часу було відправлено низку звернень до керівництва країни з проханням вирішити проблему. У результаті Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ дало роз’яснення, в якому зазначено, що встановлення тарифів на послуги з вивезення побутових відходів здійснюються виконавчими органами місцевих рад різних рівнів».
Однак, за словами Святослава Євтушенка, Рівненський міськвиконком доволі політизований і не бажає ухвалювати непопулярні рішення. Наприклад, про підвищення тарифу на послуги поводження з відходами.
«Вирішити це питання можна лише шляхом передачі повноважень щодо встановлення тарифів за послуги поводження з відходами НКРЕКП — так, як це зроблено з іншими комунальними послугами, — продовжує депутат Рівненської міськради. — Якщо ж це буде компетенція органів місцевого самоврядування, то це точно не приведе до покращання екологічної ситуації в Україні».
Продовження теми:
