«Огляд реформ в Україні: коли люди відчують позитивний результат?» Із такою досить провокаційною темою виступив позавчора в Дискусійному клубі «Відкрий світ» керівник Робочого штабу з питань України Федерального міністерства закордонних справ Німеччини Йоганнес Реґенбрехт, який працює в нашій країні з 2014 року.
За його словами, у відповідь на вимоги Майдану український уряд у досить складний час для країни розпочав амбітну програму реформ, боротьбу з корупцією, структурні реформи у сфері енергетики, приватизацію.
Німецький дипломат зазначив, що за цей час було ухвалено низку антикорупційних законів, створено Антикорупційне бюро, призначено антикорупційного прокурора, а також нового Генпрокурора.
Швидкі зміни, продовжив він, відбувалися в енергетичному секторі, зокрема уряд докладав серйозних зусиль із урегулювання енергоринку, з одного боку, підвищуючи тарифи, а з другого — запроваджуючи субсидії для тих, хто не спроможний оплатити комунальні послуги.
Разом з тим, пан Реґенбрехт наголосив, що реформи просуваються у правильному напрямі, але повільно, й тому зарано говорити, коли населення відчує результати.
За його словами, явних результатів боротьби з корупцією не видно, і свідченням того є те, що досі в країні не відбулося жодного великого судового процесу. Антикорупційне бюро і спеціальний антикорупційний прокурор мають стати справді чинними інституціями, сказав дипломат.
Електронна декларація нарешті запрацювала, продовжив він, але треба побачити, як вона діятиме, й чи принесе це прозорість. Тисячі урядовців, суддів, прокурорів, податківців мають ще подати декларації до кінця листопада. А Антикорупційне бюро, відповідно, має здійснювати перевірку підозрілих декларацій.
Пан Реґенбрехт звернув увагу на те, що енергетична залежність України від Росії зменшується, і водночас збільшуються економічні зв’язки з ЄС. На його думку, Україні потрібно активізувати співпрацю з ЄС, бо 1,5% прогнозованого росту ВВП цього року недостатньо, щоб компенсувати втрати від війни.
А для цього Україні потрібні інвестиції в робочі місця й, відповідно, залучення інвесторів, а щоб це відбулося, зазначає дипломат, потрібно поліпшувати інвестиційний клімат, впроваджувати верховенство права, посилювати незалежність судової системи, усунути зловживання податкової системи, і має бути забезпеченим право власності, щонайменше на 10 — 15 років.
Дипломат пояснив, що допомога Україні з боку Німеччини та ЄС прив’язана до реформ, і це є важіль. За його словами, виділення Україні макроекономічної допомоги на суму 600 млн євро затримується через те, що Україна не виконала низку умов, узгоджених з ЄС. Ідеться, зокрема, про необхідність ухвалення пакета енергетичних законопроектів, які стосуються статусу Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), реформи ринку електроенергії й газу, а також створення Фонду енергоефективності.
«Німеччина завжди надаватиме фінансову підтримку Україні, але умовою для цього є добре урядування», — наголосив Реґенбрехт. За його словами, прикладами цього є надання Німеччиною фінансової допомоги адміністраціям Чернівецької та Полтавської областей, щоб вони могли самостійно справлятися зі своїми проблемами. 2015 року Німеччина надала Україні допомогу на суму 200 млн євро, а найближчим часом, сказав він, у Вінниці за участю прем’єр-міністра Гройсмана відбудеться запуск проекту Ulead вартістю 100 млн євро, мета якого — надання Україні допомоги в розвитку успішної економічної політики та лідерства.
Дипломат повідомив, що в жовтні в Києві відбудеться відкриття Торгової палати ФРН, а також буде проведено другий німецько-український інвестиційний бізнес-форум. «ЄС зацікавлена у стабілізації України, ми виступаємо за територіальну цілісність України, яка є важливою для стабільності в Європі. Тому в наших інтересах надавати допомогу Україні. Добре, що в Україні немає виборів, і уряд Гройсмана більш стабільний, ніж попередній рік тому», — наголосив він.
Відповідаючи на запитання аудиторії, коли справді українці відчують покращання, пан Реґенбрехт зізнався, що він спеціально обрав таку провокаційну тему зустрічі.
«Тут немає швидкого прогресу поліпшення рівня життя, збільшення пенсій, тому потрібно створити системі умови, які забезпечать справедливість для всіх. Нам ще далеко до критичної маси реформ, які можуть вплинути на життя людей, і тому ми будемо тиснути на уряд, щоб він здійснював реформи і робив по ходу необхідні корекції», — сказав дипломат.
Один зі слухачів запитав, чому б Україні не запропонувати план Маршалла, як це було колись у випадку з Німеччиною. Дипломат відповів, що міжнародна спільнота може знайти кошти для України, але за умов існування політичної системи корупції навряд чи буде корисно надавати таку величезну допомогу. Зараз, вважає пан Реґенбрехт, головне питання — забезпечення фінансової стабільності й подолання втоми від України, тому ЄС і МВФ мають чинити тиск на Україну з метою імплементації реформ.
Отже, додав він, існує обумовленість між наданням коштів і реалізацією реформ. «Нам треба тримати у фокусі Україну та стабілізацію. Тому ми й надалі зберігатимемо у складі МЗС Німеччини робочу групу із десяти чоловік, яка займається Україною»,— наголосив пан Реґенбрехт.
