21 вересня на порядку денному парламенту — проект закону про державний бюджет України на 2017 рік. Уряд запевняє: такого реалістичного документа країна ще не бачила. Зокрема міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що «верстали» держбюджет на 2017 рік, виходячи з дохідної частини, а не підганянням під витрати.
Правда, відповідний документ під номер 5000 з’явився на сайті Верховної Ради України лише вчора ближче обіду, а не в минулий четвер, як мав би (відповідно до чинного законодавства уряд зобов’язаний внести на розгляд парламенту проект бюджету на наступний рік не пізніше 15 вересня поточного року — «День»). Але документ справді «реальний»: його можна скачати, роздрукувати і прочитати з олівцем. Це вже не віртуальна перша сторінка, яка раніше реєструвалась у парламенті як Закон про держбюджет на наступний рік, а сам текст документа доводилось журналістам і експертам правдами і неправдами виловлювати у лабіринтах кабінетів урядового кварталу. Минулого року уряд Яценюка захистив свій доробок від «зливу» журналістам передчасно голографічними знаками: кожне міністерство та відомство отримувало примірник проекту бюджету на 2016 рік з «підложкою» через усю сторінку з своєю назвою. Уряд Гройсмана, на щастя, обійшовся без конспірології.
УРЯД ОБІЦЯЄ ПІДНЯТИ «МІНІМАЛКУ», СТИПЕНДІЇ, ЗАРПЛАТИ ВЧИТЕЛЯМ ТА МЕДИКАМ
Отож відповідно до запропонованого проекту, витрати держбюджету на 2017 рік складають 790 млрд грн. При цьому 77,5 млрд грн (3% ВВП) — це дефіцит бюджету. При цьому заплановано збільшення мінімальної заробітної плати з 1600 до 1762 гривень на 1 грудня 2017 року. Крім того, прем’єр-міністр анонсував збільшення фінансування студентських стипендій на 576 мільйонів до 5,816 мільярда гривень.
Крім того, Кабмін передбачив і зростання зарплат медпрацівників. Міністерство охорони здоров’я отримає 58 млрд грн, з них майже 6 млрд на централізовану закупівлю медикаментів.
На освіту уряд пропонує виділити 145,1 млрд грн, що на 17% більше, ніж в цьому році. До кінця 2017 року кабмін хоче підвищити зарплати вчителям в середньому на 1475 грн.
У проекті бюджету також передбачено збільшення фінансування культури на 1 мільярд гривень. В цілому Кабмін пропонує виділити на галузь 3,028 млрд грн. На Євробачення передбачені 455 млн грн. 500 мільйонів планується направити на підтримку вітчизняного кінематографа. Культурна сфера названа пріоритетною.
Видатки на сектор безпеки й оборони планується збільшити до 129 мільярдів гривень порівняно з 114 мільярдами у 2016 році.
9 мільярдів гривень Кабмін пропонує виділити на функціонування Фонду регіонального розвитку, 1 мільярд з яких повинен бути спрямований на підтримку об’єднаних територіальних громад.
На дипломатичну службу уряд пропонує виділити 4 млрд грн, що на 1 млрд більше, ніж у цьому році.
Цікаво, що доходи до держбюджету в 2017 році передбачено в розмірі 712,5 млрд грн, а це на 16,9% більше аніж закладено у цьому році. Причому Кабмін розраховує на збільшення надходжень до бюджету з 749 до 876,9 мільярда гривень без зростання податкових ставок.
ПІДНЯТИ ПЕНСІЙНИЙ ВІК, ВІДКРИТИ РИНОК ЗЕМЛІ І ПОСИЛИТИ БОРОТЬБУ З КОРУПЦІЄЮ: ЩО ПООБІЦЯЛА УКРАЇНСЬКА ВЛАДА У ВАШИНГТОНІ?
То, власне, звідки ж доходи? Адже відповідно до останнього і найоптимістичнішого прогнозу, який був оприлюднений МВФ, український ВВП може рости, поки що, зі «швидкістю» 2,5 % в рік. Наразі конкретної відповіді на це запитання «Дню» не зміг дати жоден із опитаних експертів. Співрозмовники посилаються на дуже короткий термін для аналізу проекту бюджету. Щоправда, одне ми почули напевне: потрібно добре проаналізувати як у проекті бюджету на 2017 рік уряд відобразив зобов’язання перед МВФ, які взяла на себе Україна в середу 14 вересня.
Як писав «День», фонд схвалив виділення Україні третього траншу кредиту в $1 млрд в рамках програми розширеного фінансування (EFF), підписаної в 2015 році. І до кінця року готовий дати ще 1,3 мільярда доларів, але якщо ми виконаємо ряд умов.
Зокрема, відповідно до тексту документу англійською мовою який оприлюднив інформресурс «Апостроф», Україна має провести непопулярну пенсійну реформу (зокрема підняти пенсійний вік та провести кодифікацію законів про працю), оптимізувати систему виплат житлових субсидій та виробити механізм підвищення тарифів на газ та опалення, затвердити чіткий перелік об’єктів для приватизації та відкрити ринок землі. Всі ці умови містяться в оновленій версії меморандуму про співпрацю з МВФ.
У тексті міститься ряд умов, так званих «маяків», які фонд висунув Україні для отримання наступного траншу.
Значна частина нових вимог МВФ пов’язана з пенсійною реформою. Фонд вважає за необхідне консолідувати пенсійне законодавство, яке сьогодні складається з двох десятків окремих документів.
Україні треба в грудні 2016 р прийняти закон, який би передбачав поступову зміну пенсійного віку. При цьому новий вік для виходу на пенсію не вказано. В цьому законі потрібно буде передбачити скорочення підстав для дострокового виходу на пенсію та посилення підстав для отримання мінімальної пенсії. Пільгові пенсії ліквідовуватимуться, виняток — військові. Крім того, передбачається, що фінансування різних категоріальних надбавок до трудових пенсій буде передано від Пенсійного фонду до держбюджету. Крім того, передбачаються скасування спецпенсій і створення умов для запровадження накопичувальної системи пенсій (на додаток до існуючої солідарної системи).
Ще однією вимогою є введення до кінця жовтня тимчасового механізму коригування тарифів на газ та опалення на щоквартальній основі, на випадок, якщо тарифи відхиляються від рівня повного покриття імпортної вартості газу на 10% або більше.
До кінця жовтня Кабінет міністрів повинен затвердити і опублікувати перелік державних підприємств, визначивши, які з них залишаться в держвласності, які будуть приватизовані, а які — ліквідовані. До кінця грудня мають бути прийняті законодавчі зміни для більш прозорої приватизації.
Також до жовтня всі високопоставлені чиновники повинні подати електронні декларації про своє майно за 2015 рік, і до цих даних буде забезпечений вільний доступ на єдиному веб-сайті.
До кінця вересня уряд має подати до парламенту законопроект про обіг сільськогосподарських земель та прийняти закон, що підсилює норми Цивільного процесуального кодексу та Господарсько-процесуального кодексу щодо внутрішніх транзакцій і арешту банківських рахунків.
В кінці листопада 2016 року, відповідно до умов меморандуму, парламент повинен прийняти законодавство про Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), яке отримає широкий спектр повноважень, що дозволяє йому не залежати від інфраструктури інших відомств.
МЕМОРАНДУМ З МВФ ОПУБЛІКУЮТЬ, ЩОЙНО ПЕРЕКЛАДУТЬ
Не важко здогадатися, що якщо Україна не виконає цих умов, четвертого траншу нам не бачити. І схоже, що ймовірність такого перебігу подій дуже висока. Принаймні на один «маяк» владі точно може не вистачити сил. Непідйомним, скоріш за все, стане питання зняття мораторію на продаж с/г землі.
Народний депутат від президентської фракції «БПП», у якої найбільша кількість голосів у парламенті (143), Максим ЄФІМОВ так оцінив шанси парламенту прийняти закони необхідні для відкриття ринку с/г земель: «Ні, це питання не може бути вирішено в цьому році. По-перше, багато депутатів будуть не готові втратити свій аграрний бізнес. По-друге, це надто складна та болюча тема, щодо якої і серед депутатів, і у суспільстві має бути досягнуто консенсусу».
Нагадаємо, що лідер радикальної фракції (21 голос) Олег Ляшко назвав продаж землі «злочином». А лідер фракції «Батькіщина» (21 голос) Юлія Тимошенко напередодні розгляду законопроекту щодо скасування мораторію на продаж с/г земель у 2016 році заявила: «Продаж землі під час війни — це зрада державних інтересів». «Самопоміч» (26 голосів) менш радикальна у своїй позиції, проте теж проти. За словами лідера фракції Олега Березюка, «земля може бути виставлена на продаж тільки тоді, коли в Україні буде ринок». «А ринок буде тоді, коли працює на землі українець, середній і малий бізнес матимуть ресурси для того, щоб викупити цю землю. А якщо вона виставлена на продаж, а її можуть викупити тільки 3% латифундистів, а потім перепродувати і здавати в оренду людям, то такого бути не може», — зазначав Березюк. Голова фракції «Опозиційний блок» (43 голоси) Юрій Бойко теж донедавна був категорично проти скасування мораторію на продаж землі, і називав це рішення «катастрофічним явищем для людей і країни».
Щоправда, учора лідери парламентських фракцій відмовились давати офіційні коментарі щодо позиції своїх політичних сил по меморандуму МВФ, посилаючись на те, що не бачили «офіціного документа». Зокрема, у розмові з «Днем» Олег Березюк зауважив, що фракція вже має позицію, але озвучить її лише після того, коли Степан Кубів виконає свою обіцянку і Кабмін таки оприлюнить оригінал тексту меморандуму. «Ми маємо дуже серйозну позицію щодо співпраці з МВФ, і по сільському господарству, і по пенсіях, і по всьому. Але я хочу давати коментарі лише по оригінальному документу. Зараз спекуляцій дуже багато. Не хочеться виглядати спекулятором», — пояснив Березюк.
А тим часом член бюджетного комітету ВРУ, депутат фракції БЮТ Іван Крулько зауважив, що підписаний Меморандум з МВФ передбачає підходи, що прямо впливатимуть на формування бюджету. А тому політик уточнив, що якщо парламент виявить, що бюджет недолугий, не виключено рішення про направлення його на доопрацювання. Ймовірність, що документ «не готовий», дуже велика, зауважив політик. зважаючи на якість бюджетної резолюції, яка надійшла у парламент з 3,5-місячним запізненням, за два дні до завершення сесії. «Ми очікували побачити в основних напрямках бюджетної політики стратегію, якою буде податкова політика у 2017 році та за рахунок чого наповнюватиметься бюджет. Натомість маємо лише загальні фрази», — наголосив Іван Крулько. Так, у бюджетній резолюції передбачається «удосконалення податкового законодавства шляхом внесення змін до Податкового кодексу» і жодного слова про те, за рахунок яких податків це робитиметься, підсумував народний депутат. А тут ще й МВФ зі своїми «маяками» англійською мовою...
