Днями в Києві побував з візитом помічник Генсека НАТО з питань громадської дипломатії Таджан ІЛЬДЕМ. Турецький дипломат і раніше бував у нашій країні, а на новій посаді вперше. В ексклюзивному інтерв’ю «Дню» пан Ільдем розповів про пріоритети відділу публічної дипломатії НАТО у відносинах з Україною, а також про те, як Альянс збирається поліпшити свій імідж у світі, зокрема донести молоді актуальність єдиної у світі діючої організації колективної безпеки.
«ВСІ ЧЛЕНИ АЛЬЯНСУ ЗАСУДЖУЮТЬ НЕЛЕГІТИМНЕ ЗАХОПЛЕННЯ КРИМУ РОСІЄЮ...»
— Моя присутність тут є чіткою ознакою того, що Україна займає чільне місце в порядку денному НАТО. НАТО і члени Альянсу віддані ідеї підтримки України. Вони підтримують суверенітет та територіальну цілісність України, і всі члени Альянсу засуджують нелегітимне і незаконне захоплення Криму Росією та незаконні військові дії на сході України. У нас дуже добра співпраця між НАТО та Україною. Я прибув сюди, щоб продовжити роботу у критично важливих галузях, які потребують наших колективних зусиль.
— Можете розповісти, які ваші пріоритети і які критично важливі галузі, про які ви щойно говорили?
— У Варшаві відбувся саміт і дуже важлива подія у його рамках: засідання комісії Україна-НАТО на рівні глав держав та урядів за участю Президента України Порошенка, на якому було ухвалено рішення щодо комплексного пакета допомоги Україні. Я хотів би ще звернути увагу на те, що раніше вже були створені Трастові фонди у таких галузях, як: управління і контроль, логістика та стандартизація, кібер-оборона, проходження військової кар’єри, медична реабілітація і протидія саморобним вибуховим пристроям.
Ми погодились зосередитись на нових галузях співпраці, таких як боротьба з проявами гібридної війни, а також у питаннях стратегічних комунікацій, що повністю стосується моєї компетенції як помічника Генсека НАТО з питань громадської дипломатії.
Що стосується стратегічних комунікацій, то у вересні минулого року Генсеком НАТО та секретарем РНБО була підписана дорожня карта. Це важливий документ, у рамках якого ми будемо співпрацювати з Україною для того, щоб ваша країна могла зміцнити свої засоби стратегічних комунікацій і протидіяти викликам, що існують у цій сфері. Буде надзвичайно важливо включити стратегічні комунікації як частину стратегічних головних документів України у сфері безпеки та оборони. Зараз відбувається важлива робота у цій сфері.
«УКРАЇНА Є ДУЖЕ ЦІННИМ ПАРТНЕРОМ НАТО»
— Чи є розуміння з боку української сторони важливості цих питань?
— Так. Дійсно ми бачимо, що стратегічні комунікації зараз є невід’ємною частиною стратегічних документів, які прийняті Україною, і ми вітаємо це. Серед союзників спостерігається великий інтерес і підтримка щодо діяльності у цій сфері. Десять країн Альянсу роблять свої внески в цільові фонди, і вісім країн надіслали своїх експертів до України. Загалом є 30 людей, які працюють тут в Україні зі своїми колегами у відповідних галузях співробітництва. Це чітке свідчення того, як розвивається співпраця між НАТО та Україною.
Україна є дуже цінним партнером НАТО, який робить внесок в операції під егідою НАТО, починаючи від Косово до Афганістану, а також бере участь у силах реагування НАТО і в операціях з боротьби з тероризмом і піратством. У нас це дуже цінується. Зараз для НАТО дуже важливо надати стратегічну дорадчу допомогу і адресну підтримку для того, щоб Україна могла розвивати свій сектор безпеки і оборони у відповідності до стандартів НАТО. І це також передбачає цивільний контроль над сектором безпеки і оборони та відповідні реформи. А реформи мають засадниче значення для того, щоб Україна стала на ноги і мала можливості робити активний внесок в наші спільні дії. Якщо Україна буде сильною, то буде сильною Європа та НАТО.
— Чи займаєтесь ви вивченням опитувань громадської думки щодо того, яким є імідж НАТО в Європі і, відповідно, тим, щоб поліпшити його?
— Нещодавні дослідження показали, що НАТО користується досить широкою підтримкою громадськості. Важливо піднімати рівень розуміння НАТО з боку громадськості, оскільки певні прошарки суспільства не обізнані з доданою вартістю НАТО в питаннях європейської безпеки. Ми повинні достукатись до цих людей і надати їм об’єктивні знання, особливо коли йдеться про молодь. Молоді люди, як правило, мало знають про внесок НАТО у питання гарантування безпеки. Якщо ми подивимось на історію НАТО від років холодної війни до після холодної війни, то ми побачимо, що НАТО постійно в цей період проходить процес трансформації та адаптації і забезпечує безпеку не лише для одного мільярда населення в країнах НАТО, але також забезпечує стабільність у співпраці з країнами-партнерами для регіонів, які є сусідніми та примикають до території НАТО.
— Кандидат у президенти від Республіканської партії Дональд Трамп нещодавно заявив, що НАТО є застарілим. Як у НАТО мають реагувати на це?
— Я не хотів би обговорювати внутрішню динаміку передвиборчої кампанії однієї з країн Альянсу. Єдине, що можу сказати, — це те, що НАТО є актуальною організацією, яка забезпечує безпеку і захищає громадян країн Альянсу і робить свій внесок у гарантування безпеки і стабільності не лише на теренах країн НАТО, але в усіх регіонах, що є сусідніми до НАТО. Коли ви подивитесь на рішення Варшавського саміту, то побачите те, що їх можна згрупувати за певними напрямками. Перше, це зміцнення засобів стримування та оборони з компонентом діалогу, а інший напрямок — це проектування стабільності поза межами наших кордонів. З нашої декларації зрозуміло, що наша мета протистояти загрозам та викликам, які походять з будь-якого напряму.
Нам потрібно посилити ключові спроможності індивідуальних членів Альянсу і водночас продовжувати співпрацю з нашими партнерами на Сході і на Півдні, щоб допомогти їм самостійно протистояти викликам. Така співпраця є великою інвестицією не лише в залучені країни, а також у НАТО в цілому.
НАТО постійно доводить свою користь і додану вартість в роки після холодної війни. Ми пам’ятаємо 11 вересня 2001 року, коли після цього теракту було задіяно 5 статтю Вашингтонського договору вперше за всю історію Альянсу, з операцією «Активні зусилля». Косово, Афганістан, а також інші операції та місії, всі вони показують, що НАТО має спроможність і готовність робити внесок в забезпечення стабільності і безпеки.
— А як ви збираєтесь впливати на молодих людей, щоб переконати їх у тому, що НАТО актуальна і корисна організація?
— Громадська дипломатія використовує різні інструменти спілкування з різними верствами населення. Ми зараз більше переходимо на цифрові канали комунікації. Ми знаємо, що молодь має добрі навички отримувати інформацію в цифрових мережах. І ми також розробили різні програми та заходи в університетах із залученням аналітиків, мозкових центрів і представників молоді. Є чимало способів залучення людей і ми робимо все можливе для того, щоб якомога активніше діяти в напрямку, щоб майбутні лідери громадської думки мали добрі і об’єктивні знання про НАТО та внесок цієї організації в зміцнення безпеки. Забезпечення ефективних дебатів в обговоренні питань безпеки — це найкращий спосіб привернути увагу людей до НАТО і підняти рівень їхньої обізнаності про НАТО в громадянському суспільстві, і саме цим ми займаємось.
«ВІДПОВІДЬ НАТО НА АГРЕСИВНІ ДІЇ РОСІЇ Є ПРОПОРЦІЙНОЮ»
— Ви вже сказали на початку про те, що НАТО засуджує анексію Росією Криму і російську агресію на сході України. Що може НАТО зробити додатково для того, щоб вплинути на Росію, змусити її вивести війська зі сходу України та повернути Криму?
— Перш за все, безпосередньо після анексії Криму, яку НАТО кваліфікує як нелегітимну і незаконну, НАТО на рівні глав держав та урядів провела саміт у Вельсі, на якому було розроблено план дій щодо забезпечення готовності, у якому ми передбачили потроєння до 40 тис. склад сил швидкого реагування і 5 тис. — це сили передового базування, які можуть розгортатися у межах кількох днів. Ми тоді також оголосили про заходи запевнення і продовжуємо відповідну роботу, яка принесла результат на нещодавньому саміті у Варшаві. Ми переглядаємо посилення стримування і оборону, і ви знаєте, що глави держав та урядів ухвалили рішення про відправку чотирьох батальйонів у країни Балтії та Польщу. Ми вже маємо вісім додаткових штабів, які забезпечують підсилення та підготовку та логістичне забезпечення цих сил.
Усі ці заходи необхідно розглядати в комплексі. Тому ми говоримо не лише про чотири батальйони, а про більш широку роботу того, що цьому передувало. Це чітка відповідь НАТО на агресивні дії Росії, і вони є пропорційними і цілковито відповідають міжнародним зобов’язанням нашої організації. Тому не може бути жодного сумніву у питаннях щодо того, чи дотримується НАТО міжнародного права. Ми чітко дотримуємось усіх положень міжнародного права.
І є ще один компонент у цій роботі — не лише стримування, але й діалог. Оскільки засоби стримування повинні доповнюватись діалогом. Ми призупинили нашу практичну співпрацю з Росією після анексії Криму і але ми підтримуємо політичний діалог. Нещодавнє засідання Ради НАТО — Росія відбулося 13 липня після саміту у Варшаві. І це засідання дало нам можливість тримати Україну у полі нашої уваги і комунікувати наші месиджі і також забезпечувати можливість збільшення рівня прозорості і зменшення ризику. Оскільки ми зараз спостерігаємо від Балтійського до Чорного моря військові процеси, які викликають тривогу, і ми хотіли б запобігти ескалації цієї ситуації.
Ми отримали певні пропозиції від російської сторони, і на сьогоднішній день вони вивчаються. Я впевнений, що принагідно на засіданнях Ради НАТО — Росія ми будемо час від часу повертатися до цих пропозицій. У будь-якому випадку є механізми, існуючі формати, у межах яких ми маємо працювати. Наприклад, Віденський документ є дуже важливим у цьому контексті. Він забезпечує прозорість у бойових діях та проведеннях військових навчань. Ми заохочуємо Росію, щоб вона взаємодіяла з нами над оновленням цього документа.
— Деякі оглядачі заявляють, що чотирьох батальйонів недостатньо, щоб стримувати Росію і потрібно більше військ, озброєнь у цих країнах, щоб Москва навіть не могла подумати, щоб нападати на ці країни. Що ви скажете на це?
— Чотири батальйони не можна розглядати ізольовано і відірвано від решти. Це компонент того, про що я говорив раніше. Це і потроєння розміру сил реагування НАТО, і створення сил передового базування, які готові до розгортання в межах кількох днів. Це і вісім штабів, які було створено, а також спеціальні заходи гарантування безпеки. Тобто всі ці компоненти складають більш широку загальну комплексну картину, і нам дивитися треба в комплексі, а не на окремі компоненти. Все це на загал підсилює спроможність до оборони Альянсу, а також можливості стримування.
«РОСІЯ ПОРУШИЛА ВСІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ, ЯКІ ВОНА ВЗЯЛА НА СЕБЕ»
— За яких умов, на вашу думку, може бути розпочато діалог з Росією щодо нової архітектури євроатлантичної системи колективної безпеки від Ванкувера до Владивостока?
— На мою думку, для євроатлантичної безпеки існують фундаментальні принципи і зобов’язання, які вже узгоджені. Я не думаю, що є якась потреба переглядати ці принципи, вони є непорушними. Я впевнений, що Росія порушила всі зобов’язання, які вона взяла на себе. Поки вона не повернеться до відповідності цим принципам, ми не можемо повернутися до звичного стану речей з Росією. Не треба винаходити колесо. Всі ці зобов’язання затверджені у Заключному Гельсінському акті чи Паризькій хартії. Фундаментальні принципи і зобов’язання, які стосуються безпеки євроатлантичного регіону, повага до територіальної цілісності та суверенітету держав, недоторканність державних кордонів і таке інше. Все це дуже важливе для будь-якої країни. І всі країни без винятку повинні дотримуватись цих принципів.
— Нещодавно чимало європейських політиків порушили тему «Шенген оборони», що по суті означає створення європейської армії. Зокрема Suddeutsche Zeitung повідомило про отримання копії документа із шести сторінок, написаного спільно міністром оборони Франції Жан-Івом леДріаном і німецьким колегою Урсулою фон дер Ляйен. Міністри закликають створити «спільні і постійні» європейські військові штаб-квартири, а також європейські військові структури, включаючи логістичне і медичне командування. Хіба не можна в цьому вбачати новий розкол всередині Альянсу, яким скористається Росія. Що думаєте ви з цього приводу?
— Перш за все нам треба терпляче робити ретельний аналіз того, що представляють собою ці пропозиції. У будь-якому випадку існують певні важливі принципи стосовно того, що НАТО і ЄС доповнюють одна одну і уникають дублювання зусиль. І я впевнений, що цей принцип буде дотримано. НАТО та ЄС під час саміту у Варшаві мали можливість узгодити спільну декларацію, яка піднімає рівень співпраці між цими структурами. НАТО є фундаментальною організацією безпеки і оборони, а Європейський Союз, хоч що б він робив у цьому плані, завжди буде брати до уваги принципи взаємодоповнювання і уникання зайвого дублювання зусиль.
