Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Я не пішов сам. Мене примусили піти»

Дмитро КІВА у телефонній розмові з «Днем» розповів, хто стоїть за його звільненням
22 листопада, 2016 - 18:45
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

У понеділок увечері — 21 листопада — стало відомо, що генеральний конструктор ДП «АНТОНОВ» Дмитро КІВА йде з посади й покидає Україну.

Вперше новина з’явилась на російських інформаційних ресурсах.

Дмитро Ківа «вимушено переїхав із Києва в Баку, де займеться створенням азербайджанської авіаційної промисловості», писали російські ЗМІ.

«Так, я ухвалив таке рішення. Воно абсолютно обдумане. Сподіваюся, мені вдасться реалізувати авіаційні проекти в інтересах Азербайджану», — навело слова Ківи російське агентство Rambler News Service. Російські ЗМІ одразу «роздули» новину до масштабів катастрофи для України. Так, численні російські експерти коментують звільнення Ківи як «смерть» українського авіабудування.

Українські ж ЗМІ — за винятком деяких сайтів, як-от «Преса України» чи Цензор.нет — мовчали і вчора.

«День» звернувся до прес-служби ДП «АНТОНОВ» за поясненнями: чи справді Дмитро Семенович пішов з посади, чи це все ж таки фейк? Адже на сайті підприємства у розділі «НОВИНИ» і на офіційній сторінці у соціальній мережі «Фейсбук», де підприємство розміщає свої повідомлення, не було ні рядка про звільнення багаторічного керівника та генерального конструктора.

«У нас є новина на сайті про ліквідацію посади генерального конструктора, — «стримано» відповіли нам по телефону в прес-службі. — ...Звільнення Дмитра Ківи ми не коментуємо».

Тоді ми зателефонували особисто пану Дмитру (ексклюзивне бліц-інтерв’ю читайте нижче), аби зрозуміти, що стало причиною такого несподіваного рішення.

Коли ми почули від Дмитра Семеновича думку, що у його звільненні був зацікавлений сам Президент України Петро Порошенко, ми зателефонували за коментарем в Адміністрацію. Нам відповіли за стандартом — пишіть офіційний запит. Запит ми підготували. Чекаємо на відповідь, яку опублікуємо, щойно отримаємо.

До слова, жодної офіційної позиції — ні від Укроборонпрому, ні від уряду, ні від парламенту — щодо звільнення провідного авіваконтруктора України на час виходу матеріалу до друку так і не з’явилося.


Ми зателефонували Дмитру Семеновичу Ківі одразу, як почули про його переїзд в Азербайджан. Дмитро Семенович витримав 30-секундну паузу перед тим, як погодитись поговорити про його рішення піти з «АНТОНОВА». З голосу чути — для нього — 74-річного чоловіка з колосальним досвідом в авіабудуванні — це був особистий удар.

52 роки життя — саме стільки Дмитро Ківа пропрацював на «АНТОНОВІ», з них 30 — як генконструктор.

За цей час він, як стверджують експерти та колеги, зробив визначний внесок у розробки зразків авіатехніки. Дмитро Семенович є розробником військово-транспортних літаків Ан-70 та Ан-178, пасажирських — Ан-148 і Ан-158 та регіонального пасажирського — Ан-140.

Прикметно, що про втрату Україною через «вказівку згори» провідного авіаконструктора стало відомо в День Гідності та Свободи.

* * *

Дмитро Семенович, розкажіть, чому ви пішли з «АНТОНОВА»?

— Кажуть, є вказівка... Ніяких претензій мені особисто ніхто не висловив...

Ви не самі звільнились? Вас звільнили?

— Ні... Мені сказали, що є вказівка згори. Так, як у 2015 році, коли мене звільнили з посади керівника державного підприємства «АНТОНОВ» (рішення про звільнення було прийнято «Укроборонпромом», оскільки концерн тепер є керуючою компанією «Антонова». — «День»). Тоді я написав заяву сам. Бо мене переконали, що розділяють посади. Мовляв, я буду генеральним конструктором, а фінансами і комерцією будуть займатися інші люди, які в тому більше розуміються. Тому я погодився.

А це вже другий раз, коли мені знову кажуть «є вказівка згори». На що я відповів: ви мене обманули тоді, я не буду писати ніяких заяв. Тоді вони підготували наказ про ліквідацію посади генерального конструктора. І оскільки посада ліквідована, то формально мені нічим займатися. Мені запропонували перелік посад на вибір, починаючи з техніка, конструктора. Найвища посада — керівник сектору...

Я сказав, що судитися не буду. Якщо так, якщо я не потрібен, то я написав заяву і пішов.

— А хто цей «згори», вам відомо?

— Так. Перша особа держави. Він особисто приїздив на ДП «Антонов» представляти нового керівника. І мені тоді сказали: це — його вказівка зняти вас, поставити Гвоздьова.

Звичайно, я не можу бути остаточно переконаним в цьому. Це ж мені люди сказали. Але те, що Президент особисто приїздив на завод представляти нового керівника, означає, що він таки справді в курсі.

— Президент вам щось особисто говорив?

— Потиснув руку і сказав: спасибі за розуміння (сміється)... Яке «розуміння»? Я не розумію.

А для чого Президенту втручатися в роботу ДП «Антонов»? Ви помітили щось незвичне у роботі підприємства за цей останній рік, відколи змінилось керівництво? ДП «Антонов» до чогось готують?

— 52 роки я пропрацював на «АНТОНОВІ»...

Це моє особисте бачення, але я думаю, що готують його до того, щоб його не було. Бо керують ним не фахівці. Це в радянський час казали, що державою може керувати й кухарка... От у нас зараз високотехнічним підприємством керують... скажімо так... не фахівці. Може, вони є добрими менеджерами, в якихось інших сферах, але я про ці успіхи не чув, і за цей рік на «Антонові» їх не побачив...

Чим ви займатиметесь в Баку?

— Багато країн, де є великі запаси природних ресурсів, вкладають кошти в розвиток високих технологій. Тому що керівники цих держав розуміють, що корисні копалини — нафта, газ тощо — рано чи пізно скінчаться. Потрібно готувати державу до високих технологій. Тільки так держава має шанс на майбутнє.

Високі технології розвивають нації. Держава, яка має гарно розвинену високотехнологічну промисловість, має суспільство з високим інтелектуальним потенціалом.

Тому розумні керівники багатих на природні ресурси держав вкладають кошти, отримані від видобутку і продажу корисних копалин, в розвиток технологій. Сфери дуже різні: електроніка, біоінженерія, космічні технології, авіація...

Тобто вас запросили закласти фундамент для розвитку авіації у Азербайджані?

— Я, маючи відповідний деякий досвід і підготовку, працюю над організацією цих робіт.

...Я патріот своєї фірми. Я не пішов сам. Мене примусили піти, ліквідувавши мою посаду. А по-друге, я — патріот України. Завжди ним був і залишаюся. На Майдані загинуло багато хороших людей. Я думав, що буде по-іншому... Але, на жаль, цього не сталося.


Що таке «бренд Антонова»?

70 років тому — 1946 року — видатний український конструктор кинув виклик світовому авіабудуванню

«Антонов» — це, вочевидь, найвідоміший у світі український бренд у сфері високих технологій. Багато рекордів українських авіабудівників, поставлених десятиліття тому, досі не перевершені.

Та й сьогоднішній настрій колективу такий, щоб не поступатися першостю у виготовленні повітряних «важковозів». У ніші транспортних літаків на світовому ринку «Антонов» має не так вже й багато реальних конкурентів. Адже «Антонов» — це сплав традицій і передового досвіду в конструюванні і виготовленні транспортних лайнерів, синтез високого наукового потенціалу і робочої майстерності.

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Авіаційний науково-технічний комплекс імені Олега Костянтиновича Антонова видатним українським конструктором заснував 1946 року як дослідне конструкторське бюро (ДКБ-153) на Новосибірському авіаційному заводі. Улітку 1952-го бюро переїхало до Києва і сьогодні разом з дев’ятьма іншими підприємствами українського авіапрому входить до Державного авіабудівного концерну «Авіація України».

АНТК ім. Антонова — це кваліфікований колектив, що складається з конструкторського бюро, комплексу лабораторій, експериментального заводу і випробувального комплексу. Таке поєднання дає змогу вирішувати різні завдання з розробки і сертифікації літаків, взаємодіяти з виробниками всіх типів літаків «Антонова». З моменту створення нинішнього АНТК воно створило понад сто типів і модифікацій повітряних суден різного класу і призначення. За роки роботи побудовано понад 22 тисяч літаків, понад півтори тисячі відправлено на експорт до більш ніж 50 країн світу.

Серед них родоначальник великої родини «Анов» багатоцільовий літак Ан-2, а також транспортні Ан-8, Ан-12, Ан-22 «Антей», Ан-26, Ан-32, Ан-72, Ан-74Т, Ан-124 і Ан-124-100 «Руслан», Ан-225 «Мрiя», Ан-70, Ан-3Т і пасажирські — Ан-10, Ан-14, Ан-24, Ан-140. Окрім того, у лінійці повітряних суден «Антонова» конвертовані грузо-пасажирські Ан-28, Ан-38-100, Ан-38-200, Ан-74ТК-100 і Ан-74ТК-200, Ан-74ТК-300. З цехів АНТК «вилетіли» також спеціалізовані: сільськогосподарські Ан-2М і Ан-3, гідролітак Ан-2В, літак для аерофотозйомок Ан-30, літак метеозахисту Ан-30М, лісопожежні Ан-26П і Ан-32П, літак-рятувальник Ан-26М, полярний Ан-74, патрульний Ан-72П, літак далекого виявлення радіолокації Ан-71 та інші. Водночас на підприємстві створено кілька типів планерів, дельтапланів, мотодельтапланів.

Щоправда, були в історії підприємства і скрутні часи. У 90-і роки минулого століття підприємство не мало ні фінансування, ні замовлень. Тому багато фахівців були вимушені звільнитися, а ті, хто залишився, звідали, що таке скорочені робочі зміни, неповний робочий тиждень і відпустки без утримання. Утім, все це було не лише на «Антонові». Проте колектив вистояв і здебільшого зберіг свій кадровий потенціал. Зі стапелів підприємства продовжували сходити літальні апарати, що дивували світ.

Наразі «Антонов» розробляє і будує нові дослідні літаки, модифікує раніше створені моделі, забезпечує їх експлуатаційний супровід, виконує інжинірингові роботи з підвищення ресурсу експлуатованої авіатехніки, проводить навчання і перенавчання льотного і технічного персоналу, направляє висококваліфікованих фахівців для надання допомоги в освоєнні авіатехніки і навчання національних кадрів до багатьох країн світу, де експлуатуються літаки з маркою «Антонов». Підприємство здійснює чартерні міжнародні перевезення вантажів, зокрема й нестандартних, бере участь у міжнародній кооперації з проектування і виготовлення авіатехніки, займається також створенням наземних транспортних засобів.

Підготував Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»

Алла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»
Газета: 
Рубрика: