Завтра в Брюсселі відбудеться саміт ЄС, який матиме вирішальне значення для нашої країни, що прагне завершити ратифікацію Угоди про асоціацію. Нагадаємо, досі Нідерланди залишаються єдиною із 28 країн ЄС, яка не ратифікувала цього документа. А під час цієї зустрічі у верхах планується знайти компромісне рішення, яке враховувало б, з одного боку, інтереси Нідерландів, а з другого — України та інших країн ЄС, які завершили процедуру ратифікації Угоди про асоціацію.
Характерно, що на сьогодні так і незрозуміло, чи будуть спроможні лідери спільноти врятувати Угоду про асоціацію між ЄС та Україною. Підтвердженням цього є заява посла ЄС в Україні Хюга Мінгареллі, який вчора заявив у Харкові з упевненістю, що розв’язання проблеми з ратифікацією Угоди про асоціацію з Україною буде знайдено вже в найближчі два-три дні. За його словами, наразі влада Нідерландів спілкується з лідерами Європейського Союзу, щоби знайти спосіб розв’язання «голландських труднощів». Водночас Мінгареллі також висловив впевненість, що це рішення, з одного боку, повністю збереже нинішній зміст Угоди про асоціацію, а з другого — візьме до уваги всі питання, стосовно яких висловили занепокоєння громадяни Нідерландів.
Як відомо, Нідерланди вимагають, щоб Угода про асоціацію не містила додаткових зобов’язань з боку Брюсселя щодо України в питаннях безпеки чи фінансового характеру і не була першим кроком до майбутнього членства України в ЄС. Причому, за словами прем’єр-міністра Марка Рютте, законодавчий компроміс, який може розблокувати Угоду, має бути юридично обов’язковим. «Якщо цього не буде, я не хочу повертатися до парламенту з тим, що є зараз», — заявив він в інтерв’ю Financial Times.
В українському МЗС також підтвердили, що досі наші дипломати працюють з голландськими колегами над розв’язанням цієї проблеми. Джерело на Михайлівській розповіло «Дню», що заяви Рютте в інтерв’ю британському виданню слід читати між рядків. «В Угоді про асоціацію членства немає, тож немає його і в проекті Заяви. Членство через Угоду не передбачено, то й повторення цього не виключає інших шляхів. І так щодо кожного з положень, яких немає в Угоді. Заява нічого не додасть, але створить вигляд, що занепокоєння голландців, які були проти, сприйняті серйозно. Для нас важливий результат — чинна Угода, а не процес», — наголосив співрозмовник.
За його словами, на сьогодні Рютте заручився більшістю в нижній палаті, хоча відкрито про це не пишуть. «Його підтримає Д66, ліволіберальна партія. У Сенаті розклад буде відомим лише після голосування в нижній палаті. У Сенаті не діє принцип партійної дисципліни, хоч партійна приналежність може впливати на голосування», — пояснив співрозмовник.
Загалом з усієї цієї історії українській владі уже давно потрібно було зробити висновок, як позиціонувати себе у відносинах із ЄС — з одного боку, а з іншого — до власного народу, роз’яснюючи мету євроінтеграції та шляхи досягнення поставленої мети — членства в ЄС.
«ПОЗИЦІЯ НІДЕРЛАНДІВ СТВОРИЛА ДВА КОНФЛІКТИ...»
Микола КАПIТОНЕНКО, иконавчий директор Центру дослідження міжнародних відносин, Київ:
— Свого часу ми перетворили розмови про євроінтеграцію на ключовий фактор нашого внутрішньополітичного життя. На жаль, саме розмови, а не результати; і відбулося це не вчора, а, як мінімум, років одинадцять тому. Сьогодні Україна перетворюється на фактор внутрішньої політики в Європі. Наші гучні зусилля у вічній боротьбі за безвіз спричиняють попит на обережну риторику серед європейських виборців. Намагання Нідерландів домогтися формальної відмови України від тих серйозних переваг — безпекової допомоги, права на проживання та роботу в ЄС, прямої фінансової допомоги, яких вона і так не має, і не матиме ще довго, — це, зрозуміло, крок, розрахований на нідерландського виборця. Сам прем’єр Нідерландів чудово розуміє, що Угода про асоціацію не надає жодної з цих можливостей, але чому не скористатися цим приводом для загравання з виборцями? Тим паче, що Україна сама перетворила свої скромні зусилля в європейському напрямку на шоу? Механізм ухвалення рішень усередині ЄС та особливо у сфері зовнішньої політики ніколи не був нормальним. Узгодження інтересів майже трьох десятків держав-членів завжди було болісним, довготривалим та неефективним процесом. Підписуючи Угоду про асоціацію, ми мали би розуміти, що це — аванс постмайданній Україні, який швидко призведе до розчарування і скепсису в разі збереження на східних кордонах ЄС слабкої, корумпованої та бідної країни. Сьогодні позиція Нідерландів створила два конфлікти: всередині ЄС та між ЄС або його окремими членами та Україною. Розв’язання першого годі чекати — це звичний стан відносин. Тимчасове рішення може бути знайдено у формальній підтримці вимог Нідерландів іншими державами-членами. А от відсутність спільного бачення щодо майбутнього стану відносин Україна — ЄС — його формату, наповнення, спільних інтересів та цінностей — виклик насамперед нашій зовнішній політиці, яка майже повністю побудована на європейській риториці. Якщо ми підпишемо щось схоже на те, чого сьогодні вимагає нідерландський прем’єр, то чи не стане «Протокол про призупинення євроінтеграції України» найкращою назвою для такого документа?
