Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Атаки на Біличанський ліс

Дерева спиляти, а зелену зону забудувати — такі плани чиновників вчасно зупинили активісти, однак ризики зберігаються
13 січня, 2017 - 12:23

Кілька років тому в Біличанському лісі, який вважають «зеленими легенями» Києва, розпочалися дивні процеси: стартувало будівництво технологічного парку «Біонік Хіл», щось на кшталт американської Кремнієвої долини. Це стало великою загрозою для «столичних легень».

Доки громадськість через суди домагається заборони на знищення лісу, з’явились нові ризики. Так, лісівники планували провести санітарну вирубку деревини на майже чотирьох тисячах гектарів, при тому, що загальна площа лісу — шість тисяч гектарів. А чиновники селища Коцюбинського взялися за створення регіонального ландшафтного парку «Біличанський» у межах вже існуючого Голосіївського національного природного парку (до нього два роки тому указом Президента приєднали, власне, Біличанський ліс). Під таким «зеленим соусом» маскувалась банальна схема забудови земель лісу. Та про все — по порядку.

ЗАГРОЗА ПЕРША

Ідея майже тотальної вирубки дерев під прикриттям санітарної чистки належить Святошинському лісопарковому господарству. Активісти виявили цю схему під час засідання науково-технічної ради Голосіївського національного парку. Як пояснювали лісники, на цій території росте багато сухих дерев, які можуть впасти на перехожих. Але ж це не може відбуватися на чотирьох тисячах гектарів!

«Нові основи теорії ймовірності від лісників Святошинського лісопаркового господарства, — ділився подробицями засідання у Facebook еколог Андрій ПЛИГА. — Як ви думаєте, з якою імовірністю дерево заввишки 20 метрів, стоячи в густому лісі, на відстані одного кілометра від траси, може впасти на неї? Але лісники керуються цим (насправді грошима, але ж так не скажуть), подаючи план санітарного вирубування на затвердження науково-технічної ради».

Як зауважив еколог Національного екологічного центру України Олександр СОКОЛЕНКО, попри нещодавно ухвалену урядом заборону на суцільне вирубування деревини, лісники користуються лазівкою — тим, що ніхто не скасовував санітарної вирубки.

«В українських реаліях санітарні вирубки — це суцільне коло для зловживань, — зауважує Олександр Соколенко. — На посади директорів і балансоутримувачів лісових господарств зазвичай призначають таких людей, щоб було зручно рубати і продавати ліс. Позаяк суцільні вирубки — під забороною, то вони знайшли хитру схему. Є вибіркові вирубки, що їх виконують майже так само, як суцільні. Певно, лісники запланували продати багато деревини, тому відвели майже все відділення Біличанського лісу під вибіркове вирубування. Зазвичай їх проводять вночі, без клеймування пнів, і ми нерідко знаходимо немарковані пеньки в лісах. Таким чином, чиновники йдуть на різні хитрощі».

ЗАГРОЗА ДРУГА

Проект нового регіонального ландшафтного парку «Біличанський» нещодавно було представлено місцевій громаді селища Коцюбинське. Розробляли його археологи та архітектори, тобто фахівці, які не мають жодного стосунку до природоохоронної справи.

Місцева активістка Наталя МЕДВІДЬ описала у Facebook свої враження від представлення цього проекту: «Маніпулюючи свідомістю необізнаних громадян, ініціатори зустрічі озвучили багато хибної інформації. Наприклад, що Біличанський ліс до Голосіївського парку приєднав Віктор Янукович (хоча його було розширено указом Президента Петра Порошенка у травні 2014 року); що статуси національного природного парку і регіонального ландшафтного парку нічим не відрізняються (!). Крім того, у проекті є багато речей, несумісних з режимом території національного природного парку: будівництво доріг, парковок, мототраси та іншої інфраструктури. Адже територія «легень Києва» отримала статус об’єкта природно-заповідного фонду державного значення передусім заради збереження природних комплексів».

Екологи пояснюють, що оскільки статус і національного природного парку, і регіонального ландшафтного парку передбачає зонування території та виокремлення господарської зони, де може бути дозволено будівництво, місцеві чиновники планують просто розширити господарську зону Голосіївського парку і роздавати ці ділянки під забудову.

ЯКІ ЗАПОБІЖНИКИ?

Активісти вчасно відреагували на обидва ризики для Біличанського лісу. Наміри лісників провести санітарну вирубку наразі заблоковані. «Буде створено робочу групу, яка вирішуватиме, де можна вирубувати дерева, а де ні, — пояснює Олександр Соколенко. — До неї увійдуть члени науково-технічної ради парку, і цей процес розтягнеться на місяці, оскільки треба робити ботанічний опис усього лісу, з’ясувати, які є види з Червоної книги, а це можна робити тільки з весни. Святошинське лісопаркове господарство не провело жодних досліджень».

А от що буде з проектом створення регіонального ландшафтного парку? Його має затвердити місцевий департамент екології, екологічний відділ обласної адміністрації та місцева громада. Ймовірність проходження всіх ланок, на думку активістів, невисока через низьку якість проекту. Однак, вочевидь, будуть інші спроби лісового дерибану.

«На тіньовій реалізації Біличанського лісу можна заробити мільйони доларів, тому ризики завжди будуть — на кону стоять величезні гроші й ресурси. Доки у нас будуть такі керівники і не буде реальних покарань за злочини, доти зберігатимуться подібні ризики, — розмірковує Олександр Соколенко. — Адже у нас нікого не посадили за схеми розкрадання лісу Приірпіння. Знаємо, що розтягнули гектари лісу, а під домашнім арештом опинився лише міський голова Бучі. Громадськість має пильнувати. Лише вона й може зупинити це свавілля, її реакція є вирішальною, бо правоохоронні органи без шуму не працюватимуть».

Інна ЛИХОВИД, «День»
Газета: 
Рубрика: