У Держдумі зареєстровано законопроект, що передбачає спрощену процедуру набуття російського громадянства, — достатньо буде знати російську мову і мати зв’язок із колишніми територіями Радянського Союзу та Російської імперії.
Колишня «прокурор» окупованого Криму, а нині депутат Державної Думи Російської Федерації Наталія Поклонська порадувала своїх прихильників новим шоу. В ефірі телепередачі «Прожекторперісхілтон» на Першому каналі російського телебачення, присвяченої міжнародному жіночому дню, на прохання одного з ведучих що-небудь заспівати вона під акомпанемент рояля виконала знамениту «Мурку», чим від душі повеселила публіку.
Що ж, як кажуть, з ким поведешся, від того й наберешся. Будучи прокурором за основною професією, Поклонській напевно доводилося стикатися з блатним світом, от і перейняла блатну лірику. Але, як видається, тут має значення ще й те, що Наталія Володимирівна небезуспішно грає роль блазня в російській політиці (хоча, звісно, до рівня Жириновського їй ще рости й рости). Останній випадок у цьому ряду — історія з нібито мироточенням бронзового бюсту останнього російського імператора Миколи II в Криму. Про це диво Поклонська заявила на початку березня.
Але цього разу навіть РПЦ не ризикнула підтвердити диво. Все-таки чудеса — це єпархія церкви, а не думців. Якщо зараз сліпо слухатимешся депутата, потім чудес не збудешся від депутатів і сенаторів — адже це потужний засіб передвиборної агітації. Хоча при цьому голова синодального відділу зі зв’язків із суспільством і ЗМІ Володимир Легойда попросив не сміятися з простодушного депутата: «Висновки єпархіальної комісії на поточний момент не підтверджують факту мироточення. Але це не привід насміхатися з людей, які поважають жорстоко вбиту царську сім’ю». Саме останнього російського царя і його сім’ю екс-прокурор Криму зробила головною темою для самопіару.
Що ж, кожному своє. Ось і за фільм Олексія Учителя «Матільда», який ще не вийшов на екрани, Поклонська взялася зі справжньою несамовитістю минулої осені. Хоча можна не сумніватися, що у метра в біографічному фільмі про кохання цесаревича і знаменитої балерини жодної крамоли немає, все зроблено у дусі проголошеного Путіним національного примирення, а еротичні сцени знято цілком цнотливо. Проте святенницю Поклонську обурює, що до публіки з екрана донесено той факт, що в останнього російського царя, оголошеного святим, виявляється, був адюльтер. Точніше, не адюльтер, а дошлюбний секс, оскільки під час роману з Матільдою Кшесинською Микола ще не був одружений.
Не те щоб Поклонська ризикує заперечувати цей факт: зв’язок цесаревича з балериною дуже добре відомий і з її власних мемуарів, і з інших джерел. Нічого незвичайного й особливо негожого навіть на ті часи в цьому факті не було. Але на екрані про те, що імператор Микола II виступає в ролі коханця — даруйте! Не можна руйнувати образи святих. І ось Поклонська, хоча й зізнається, що фільм не дивилася, звернулася до прокуратури. Зробити це її змусили звернення сотні вірян. Як вона сама стверджує, «фільм «Матільда» Олексія Учителя оскверняє почуття православних і містить недостовірні, фальшиві відомості про нашого государя, який Російською православною церквою канонізований, є нашим святим, мучеником. Тому люди звернулися, щоб провести відповідну перевірку».
Але ж ті, хто звернувся до Поклонської, фільму теж не бачили. То звідки вони можуть знати, що там є якісь «фальшиві відомості»? Проте влада на демарші довкола «Матільди» ніяк не відреагувала. За словами Учителя, прокуратура картину перевіряла, і не раз, але жодної крамоли не знайшла. Щоправда, прем’єру фільму, що планувалася спочатку на березень, перенесли на жовтень. Але це рішення, швидше, вписується в загальну стратегію, згідно з якою кульмінація ювілею повинна припасти саме на річницю Жовтневої революції. І прем’єра пройде не де-небудь, а в Маріїнському театрі, де Кшесинська колись танцювала.
Очевидно, фільм Учителя тим хороший для російської влади, що завдяки своїм головним героям начебто має стосунок до революції 1917 року — Миколу вона позбавила спочатку трону, а потім і життя, а в особняку Матільди в період революції розташовувався штаб більшовиків, і з його балкона виступав Ленін. Але сам роман Миколи і Матільди розгортався задовго навіть до першої російської революції 1905 року. Отож тема власне 1917 року, щодо якої влада якраз не має певної позиції, напевно пройде у фільмі лише по дотичній.
І Поклонська, вловивши настрій у верхах, перелаштувалася і вже вимагає перевірити на екстремізм членів руху «Християнська держава — Свята Русь» у зв’язку з їхніми погрозами підпалити кінотеатри в разі демонстрації «Матільди». Мовляв, «за фактами висловлювань будь-яких погроз екстремістського характеру я вже висловлювалася раніше — це недопустимо, і в будь-якому разі має бути жорстка реакція з боку правоохоронних органів». Результат скандалу — додаткова реклама фільму Учителя, що сприятливо позначиться на його прокатній долі.
Поклонська в Думі грає приблизно ту саму роль, яку раніше грала Олена Мізуліна, висуваючи найскандальніші законопроекти, а восени 2015 року її благополучно переміщено в цілком декоративну Раду Федерації на політичну пенсію. Ймовірно, у майбутньому така сама доля чекає й на Наталію Поклонську. Але поки що вона спільно з не менш скандально відомим Костянтином Затуліним внесла до Думи законопроект, що пропонує давати російське громадянство за «правом почвы».
Що примітно, його вже схвалив профільний Комітет у справах національностей. Цей необразливий на вигляд законопроект у разі прийняття може стати чудовим прикриттям для російської «гібридної агресії». Тоді отримати громадянство Російської Федерації можна буде не лише за принципом крові, спорідненості, але й за принципом «почвы». Для здобуття права на спрощену процедуру набуття російського громадянства достатньо буде лише знати російську мову, а також мати зв’язок із територіями Радянського Союзу і Російської імперії. За необхідності Москва зможе плодити сотні тисяч і мільйони російських громадян не лише в Криму, Абхазії, Південній Осетії і Придністров’ї, але й на всьому пострадянському просторі, а також у Польщі, що може стати першим кроком до анексії відповідних територій.
А першим і безпосереднім висновком із цього законопроекту, за умови його перетворення на закон, може стати масове надання громадянства жителям т.з. ДНР і ЛНР, що ясно вказуватиме на намір Кремля анексувати окуповану частину Донбасу. Однак, ймовірно, Путін ще не вирішив, чи йти на такий радикальний крок. Ось і вибрали Поклонську на роль ініціатора, щоб подивитись, як світ відреагує. І якщо реакція буде занадто гострою, завжди можна буде представити законопроект ініціативою екстравагантного депутата.
