Мешканці столичного житлового масиву Оболонь нещодавно звернули увагу на засилля у своїх поштових скриньках звернень щодо збору коштів для військових. Нічого дивного, на перший погляд, у цьому немає, та у тексті листа киян збентежили деякі деталі (зразок листа громадяни виклали в інтернет): відсутність конкретного адресата, для якого збирають кошти, утаємничені необхідна сума та потреби. Збирає гроші маловідомий фонд «Об’єднана волонтерська платформа», на зверненні від його імені вказані банківські реквізити, адреса знаходження та контактні телефони. Керівник організації — Анжела Ємець. Однак кілька телефонних дзвінків на зазначені номери та спроба знайти сайт фонду чи хоча б офіційну сторінку у соціальних мережах викликають сумніви у його чесності.
ЗАГАДКОВИЙ ФОНД
Набираючи зазначений номер мобільного телефону, виявилося, що він недійсний. На міський номер відповідає секретар Євгенія, яка на прохання розповісти про діяльність фонду, кого підтримують, які суми збирають та як звітують перед громадянами про свою роботу, радить шукати всю інформацію на офіційному сайті. Проте в інтернеті ця сторінка не відкривається (www.bfsotnya.com.ua). Натомість трапляються відгуки користувачів мережі, що від імені цього фонду часто надзвонюють його співробітники з нав’язливим проханням пожертвувати гроші на нечітко сформульовані потреби.
«Працюють в основному у форматі кол-центру, також розсилають листи. Звертаються до всіх, до кого тільки можна, — пишуть на своєму сайті активісти «Правого сектору», які теж зацікавилися роботою «Об’єднаної волонтерської платформи». — Категорично відмовляються від внесків готівкою, бо це потребує особистої присутності та офіціозних нюансів. Розсилають запити на допомогу від імені керівників військових частин за базою Державної фіскальної служби. Усі документи —з печатками військових частин, що виглядає правдоподібно. Але жодній військовій частині невідомо, що вони писали запит на благодійну допомогу до цього фонду».
«Об’єднана волонтерська платформа» — лише верхівка шахрайського айсберга. За даними громадської організації Charity Tuner, в Україні працюють близько 12 тисяч благодійний фондів, з них організація змогла перевірити лише 40, яким і радить довіряти. Більша частина фондів веде незрозумілу діяльність без прозорої звітності. Саме звіти — головний критерій, що вказує на чесність організації.
ШАХРАЙСЬКІ СХЕМИ РУЙНУЮТЬ ДОВІРУ
У 2014—2015 роках разом з волонтерськими фондами з’явилося безліч шахрайських організацій зі скриньками в метро і на вулицях, які просили кошти на лікування бійців АТО, потреби військових частин чи добровольчих загонів. Про жодні фінансові звіти в такому разі не йшлося. На сайтах деяких псевдофондів навіть були примітки, що спілкування з журналістами не ведуть.
Тоді авторитетні благодійні фонди пропонували збирати гроші виключно через скриньки, опломбовані банківськими установами, вимагали посилити кримінальну відповідальність за махінації у благодійній сфері, а також хотіли прописати у законах про благодійність обов’язкову публічну звітність щодо зібраних грошей, яка має відбуватися не раз на рік, а щомісячно. Ці норми заклали у законопроект №3215 щодо запобігання шахрайству під виглядом благодійної діяльності. Однак він з 2015 року лежить у парламенті. А через інформаційний шум довкола волонтерів-шахраїв зменшилась не кількість псевдофондів, а тих, хто робить пожертви.
«За нашими даними, 2014 року жертвувало 65% громадян, після цього масового інформування у 2015 році — лише 41%, — зазначає Анна ГУЛЕВСЬКА-ЧЕРНИШ, директор Українського форуму благодійників. — Тобто інформаційні закиди не допомагають, а через шахрайські схеми суспільство перестає довіряти. Якщо хтось виявляє псевдофонд, нехай звертається до поліції, щоб відкривали кримінальне провадження і проводили розслідування».
МАЮТЬ ВИЖИВАТИ НАЙЧЕСНІШІ
Для боротьби з псевдоволонтерами експерти домовились зі столичним метрополітеном про систему сповіщення пасажирів щодо шахрайських організацій. У вагонах метро та станціях почали лунати оголошення відповідного змісту, але людей зі скриньками від того не поменшало. Як альтернативний спосіб боротьби експерти розглядають закон про SMS-благодійність, прийнятий і підписаний президентом у листопаді минулого року. Закон звільняє операторів мобільного зв’язку від сплати податків за пожертви через SMS-повідомлення. Та, відзначає Анна Гулевська-Черниш, до старту цієї ініціативи не готові оператори. Зараз експерти готують запити до компаній мобільного зв’язку, щоб зрозуміти, як виконуватимуть закон. Адже благодійність в один клік може позбавити нас від вуличних скринькарів.
Та хоч якими б досконалими були закони і хоч як би карали шахраїв, в ідеалі благодійний сектор має створити систему саморегуляції. Щось на зразок того, як у природі спрацьовує закон еволюції, коли виживають найсильніші, — у благодійництві мають залишатися найчесніші. Допомогти в цьому мають незалежні аудиторські структури, які перевірятимуть діяльність фондів.
«Аудитори повинні перевіряти не тільки фінансову звітність, а й систему управління, наскільки воно незалежне, чи існують програми та стратегія, щоб було видно, що гроші збирають на конкретні завдання, — зауважує Анна Гулевська-Черниш. — У нас ця система тільки формується. Самі по собі фонди ще молоді. Але до цього поступово треба йти. Зараз волонтери самі здіймають шум, коли бачать, що хтось незрозумілий збирає кошти. Тобто саморегулювання потроху починається. І ця сфера розвиватиметься так само, як у суспільстві долатимуть корупцію, — паралельно буде очищуватися благодійний сектор».
