Як карикатуристи бачили більшовицький переворот 1917 року і як ці події осмислювалися через десятиліття — можна зіставити, побачивши близько 90 малюнків у Будинку архітектора у Києві. Важливо, що в експозиції є роботи автора «Дня» Анатолія Казанського, який загинув 1998 року. Те, що карикатури художника досі актуальні (власне, читачі «Дня» регулярно бачать їх на шпальтах видання), свідчить про його талант і дар передбачення. Виставку «1917—2017» організував київський клуб карикатуристів «Архігум», заснований 1983 року.
«Цього року — сторіччя більшовицького перевороту. Не могли пройти повз цієї дати. Цікаво подивитися, що тоді малювали художники, як вони реагували на цей переворот», — розповідає Віктор КУДІН, голова клубу «Архігум». Крім робіт сторічної давнини, велика частина експозиції — карикатури учасників «Архігуму», зокрема Юрія Кособукіна, Ігоря Лук’янченка, Володимира Казаневського, самого Віктора Кудіна. Також є малюнки почесного члена київського клубу, відомого російського карикатуриста Михайла Златковського.
МАЛЮНОК ВОЛОДИМИРА КАЗАНЕВСЬКОГО
Найстаріші роботи в експозиції створювалися у жовтні — грудні 1917 року. «Найбільш класна, об’ємна реакція на переворот була у журналу «Новый Сатирикон», — ділиться Віктор Кудін. — У №44 за грудень 1917 року, який виявився передостаннім, на обкладинці було написано: «Сатирикон» дякує більшовикам за те, що...» — і на кожній наступній сторінці розповідається, за що саме він дякує. Наприклад: «Більшовики на корені присікли спекуляції з папером, закривши усі газети». Або дякують за те, що більшовики зробили мистецтво надбанням народу, і поруч намальовано, як всі продають на базарі награбоване: картини, скульптури. А оця робота суперкласна: «Більшовики зуміли вивести добрий російський народ на широку дорогу», — і намальований бандюган, який іде на велику дорогу грабувати. Із січня 1918 року вже ніхто себе не показував, все було закрито».
Робота російського карикатуриста Михайла Златковського зі Сталіним у ковпаку ката, зробленому з прапора СРСР, справляє моторошне враження. «1917 року карикатури робили з реальності, у них відображалось те, що відбувалося в той час. Художники ще не до кінця розуміли, що робитимуть більшовики, і конкретно реагували на події. А якщо казати про Михайла — це вже філософські роботи. Сталін у ковпаку — це бомба, суть Радянського Союзу. І так кожна його робота. Вражає малюнок Анатолія Казанського з рибалками, які натрапляють на серп і молот», — зауважує Віктор Кудін.
МАЛЮНОК ВІКТОРА КУДІНА
Поштовхом до створення виставки став лист Вікторові Кудіну від художника з Португалії. Той написав, що хоче робити виставку карикатури 1917 року і після того. «Мета була показати, що не збулася мрія народу про прекрасне життя. Я відповів, що це абсолютно інше, — продовжує голова клубу «Архігум». — Вони думають, що це якась романтика. Що от романтики зібралися в Радянському Союзі і будували прекрасне майбутнє, але у них не виходило: то десять мільйонів зарізали, то ще щось таке. У деяких це досі в голові. Тому захотілося показати трохи жорстку виставку про те, що являють собою більшовики. У Радянському Союзі не будували ніякого щасливого майбутнього. Просто була жорстка диктатура партії, яка називала себе комуністичною, соціалістичною, але нічого спільного з цим не мала. Більшовицький переворот — це контрреволюція, антиреволюція. Революція була у лютому 1917 року, коли скинули самодержавство і дали всім рівні виборчі права».
МАЛЮНОК МИХАЙЛА ЗЛАТКОВСЬКОГО
Осмислити радянську добу важливо і для самих художників. «Коли людина живе в певному середовищі, вона не бачить ситуацію з боку. І ми, які народилися у Радянському Союзі, прожили у ньому велику частину життя, можливо, не до кінця розуміли і розуміємо, де жили, — розмірковує Віктор Кудін. — Хотілося зробити цю виставку, щоб люди усвідомили, де вони жили».
Виставка карикатур «1917 — 2017» триває у Будинку архітектора до 23 квітня.
