4 квітня 2017 року 243 народних депутати підтримали внесення змін до Закону України «Про захист тварин від жорсткого поводження», Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України, які передбачають посилення відповідальності за жорстоке поводження з тваринами, у тому числі за дії, які призвели до смерті тварин. Зокрема, в Кодексі України про адміністративні правопорушення (ст. 89) за жорстоке поводження з тваринами, їхнє мордування або вчинення інших дій, які призвели до їхнього мучення, каліцтва чи загибелі, пропонується карати штрафом від 9 до 21 неоподаткованого мінімуму. У Кримінальному кодексі України (ст. 299) прописано, що за знущання з хребетних тварин, їхнє цькування одне на одного винуватці мають сплатити штраф у розмірі до 50 неоподаткованих мінімумів (або будуть заарештовані на строк до шести місяців). Якщо ж це вчинено в присутності дітей, — штраф у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів або ув’язнення від трьох до п’яти років. За особливу жорстокість автори змін пропонують ув’язнювати на строк від п’яти до восьми років.
Зміни до чинного законодавства ухвалено в першому читанні. Громадськість вважає, що їх ще слід обговорювати й доповнювати, хоча це голосування у Верховній Раді вже є великим кроком на шляху до створення гуманного суспільства.
Олена ЄСКIНА, громадський діяч, правозахисник, депутат Київської міської ради VII скликання:
— Це було нелегко, тому що великого ентузіазму в депутатів щодо цього питання не спостерігається. Звісно, в Україні потрібно посилити відповідальність і відповідні покарання за жорстоке поводження з тваринами, бо вони зараз дуже м’які. Але насправді проблема не в цьому. Проблема в тому, що норм законодавства у нас не дотримуються: немає механізму належного зібрання доказів та притягнення до відповідальності винних у смерті тварин або тих, хто вчиняв жорстокі дії. Зміни зроблені лише у частині посилення відповідальності, хоч і це, наголошую, — дуже добре. На мою думку, спроба вбивства та вбивство — це окремі речі, які потребують окремої статті та різної міри відповідальності. Ми знаємо багато випадків, у тому числі в Києві, коли отруюють безпритульних тварин. Можна й не говорити, як це погіршує імідж і столиці України, і всієї держави. Зараз нерідко органи місцевого самоврядування приймають рішення щодо відстрілу тварин. Таке рішення було прийнято в Таращанському районі. Ми звернулися до правоохоронних органів, а поліція відповіла, що не побачила нічого негуманного — відстріл провели через карантин. Але є ж інші, гуманні методи в таких випадках. Втім, робота з безпритульними тваринами має розпочинатися роботою із власниками тварин і тими, хто їх розводить для продажу. Має бути запроваджено механізм стерилізації та інвентаризації тварин — це посилить відповідальність власників.
Хоча ми добилися, щоб поліція виїжджала на місце, коли є факти знущання з тварин, чи на місце, де їх отруїли, далі справа не йде, бо немає механізму збору доказів. А немає доказів — значить, немає прецеденту для притягнення до відповідальності. Хай би яким гарним було законодавство, але поки наша оновлена поліція не змінить свого ставлення — далі ми не просунемося. Ці механізми потрібно вдосконалювати. Між першим та другим читанням закону є лише тиждень, і за цей час потрібно зібрати поправки і створити якісний закон — все це залежить від фахового рівня команди розробників. На щастя, наші зоозахисники (точніше — зоозахисниці) завжди дуже активні, вони просто неймовірні, їм потрібно ставити пам’ятник. А далі все залежить від політичної волі.
