Щільну забудову спальних районів Києва, до прикладу — масиву Позняки чи Харківського, дехто з киян прозвав «кам’яними джунглями», де один скверик чи озерце на сотні будинків сприймають як диво. Щоб покласти край такій містобудівній політиці, жителі цих «кам’яних» мікрорайонів неодноразово пікетували мерію. Ця проблема потроху поширюється на історичні райони столиці: старі садиби руйнуються, замість них виростають хмарочоси, а вільним острівцям землі в середмісті Києва дедалі важче втримати свободу.
Так, кілька років тому інвестор планував почати зведення житлових будинків на історичній горі Юрковиці. Тут почали готувати місце під котлован, вирубуючи дерева. Наразі завдяки спротиву громади та втручанню прокуратури все затихло. Спільними зусиллями на деякий час вдалося врятувати від нищення місцевість, де тисячі років тому був район промислів людей, де розташовані унікальні пам’ятки національного значення — Городище, могильник часів Київської Русі та Кирилівська стоянка епохи палеоліту. Однак небезпека прийшла з іншого боку — у прямому сенсі слова. Буквально через дорогу на вулиці Макарівській наприкінці березня рубали вікові дерева. Так само звільняли простір для будівництва шести об’єктів житлової інфраструктури на 24 поверхи кожен. Кияни порівняли це з нападом орди на історичні гори.
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»
БУДУВАТИ (НЕ) МОЖНА
Юрковиця і територія довкола неї належать до центрального історичного ареалу Києва. Отже, будувати тут не можна. Проте, за даними громадського активіста й колишнього депутата Київради Олени ТЕРЕЩЕНКО (Єскіної), на землю на вулиці Макарівській зазіхає приватне підприємство «Будівельна компанія «Сомпекс». В інтернеті практично немає даних про цю компанію, є лише інформація про місце реєстрації та ім’я керівника. Як показує практика, часто він нічого не вирішує, це номінальна посада, а за такими фірмами стоять впливові чиновники. Їм вдається отримати земельні ділянки під забудову навіть на території історичного ареалу.
Так, 2007 року Київрада уклала із будівельною компанією «Сомпекс» договір про оренду земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з об’єктами соціальної сфери та підземно-наземними паркінгами на вулиці Макарівській. Проте 2014 року міська рада розірвала договір через те, що компанія не виконала умов договору, зокрема не завершила забудову земельної ділянки у терміни, встановлені проектною документацією на будівництво (на щастя для міста), й систематично не сплачувала орендну плату.
ЗА ДОКУМЕНТАМИ — ЗЕЛЕНА ЗОНА
Крім того, Київрада вирішила зарахувати земельну ділянку площею понад два гектари на вулиці Макарівській до переліку озеленених територій загального користування Києва. Також доручила комунальному об’єднанню «Київзеленбуд» здійснити відповідні організаційно-правові заходи щодо оформлення права користування земельною ділянкою. Тобто інвестор не має права починати будівельні роботи на вулиці Макарівській, практично по сусідству з горою Юрковиця. А за намірами міської влади тут має бути виключно зелена зона.
Незаконність дій забудовника довели й члени тимчасової контрольної комісії Київської міської ради, котра два роки тому перевіряла легітимність рішень КМР, прийнятих після травня 2006 року (нагадаємо, саме з цього періоду за часів мера столиці Леоніда Черновецького під забудову роздавали землі скверів та історичних зон). Проаналізувавши документацію, комісія довела, що землі отримали в оренду незаконно, зокрема договір про оренду землі між Київрадою та «Сомпекс» є нелегітимним. Адже, за висновком Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 3 квітня 2007 року, земельна ділянка по вулиці Макарівській розташовується в архітектурній та археологічній охоронних зонах і належить до центрального історичного ареалу.
«З’ЯВИТЬСЯ БАГАТО НОВИХ РИЗИКІВ»
Та квадратні метри виявились дорожчими за історію. Чим керувались у будівельній компанії «Сомпекс», коли почали рубати дерева, зараз намагається з’ясувати Олена Терещенко (Єскіна), надіславши запити до Міністерства культури (щоб дізнатися, чи видавало відомство історико-містобудівне обґрунтування забудовнику), а також до київського міського голови Віталія Кличка та Департаменту містобудування та архітектури Київської міської держадміністрації (щоб уточнити, які дозвільні документи готували тут). Активістка звернулась до інстанцій, які уповноважені контролювати та уберігати від знищення територію історичного ареалу міста.
«Оскільки розпочалась вирубка дерев і ми знаємо про проект з шістьма висотками на цій території, треба з’ясувати, чи актуальні видані документи і чи є документи на вирубку насаджень. Та навіть якщо вони є, це порушує чинне законодавство, — пояснює Олена Терещенко (Єскіна). — Щодо забудови історичних гір, то таких проектів теж дуже багато. І вони починають реалізуватися без затвердження генплану, їх легалізують розробкою детальних планів територій. Крім того, новий історико-архітектурний опорний план, який розробляється до нового генплану і готується до затвердження найближчим часом, виключає цю територію з охоронної зони. Принаймні так було під час його презентації у Київраді 2015 року. Я тоді ставила питання, чому Юрковиця і вся територія ареалу аж до Обухівського шосе виключені з охоронних зон. Якщо цей історико-архітектурний план затвердять, з’явиться багато нових ризиків».
Громадськість, як завжди, вчасно відреагувала на нову загрозу поблизу Юрковиці. Проте історична гора, як і простір довкола, все одно потребує захисту. Адже вирубка дерев на вулиці Макарівській може стати сірником для тільки-но згаслого вогнища.
