Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Медична реформа «по-чугуївськи»

Тут вирішили: «Хто починає першим, — отримає більше шансів на успіх»
12 квітня, 2017 - 10:52
ПАЦІЄНТИ ТОВПИЛИСЯ У ЧЕРГАХ ДО СПЕЦІАЛІСТІВ, У ЯКИХ ПРЯМО НА ЯРМАРКУ МОЖНА БУЛО ПЕРЕВІРИТИ РІВЕНЬ ЦУКРУ В КРОВІ, ВИМІРЯТИ ЗВИЧАЙНИЙ ТА ВНУТРІШНЬОМОЗКОВИЙ ТИСК, ПРОКОНСУЛЬТУВАТИСЯ З ОФТАЛЬМОЛОГОМ І СТОМАТОЛОГОМ ТОЩО / ФОТО АВТОРА

Сьогодні медреформа входить у десятку найактуальніших для України. Її мета — підвищення якості медичних послуг з одночасним скороченням витрат на державному рівні до 56 мільярдів гривень. Це всього лише трішки більше, ніж два відсотки нашого ВВП. Кошти, м’яко кажучи, скромні, особливо якщо зважити на те, що ВООЗ рекомендує державам направляти на охорону здоров’я не менше ніж п’ять відсотків. Отже, щоб уникнути катастрофи, що насувається невблаганно, головні медики України вирішили остаточно зламати пострадянську систему фінансування галузі й позбавити лікарів можливості отримувати у пацієнтів «чорний» нал. Бо нал, звісно ж, має бути тільки білим і працювати на державу.

Народ ці намагання сприймає, як завжди, скептично...

ЧЕРЕЗ ПІВТОРА РОКУ ТИТАНІЧНИХ ЗУСИЛЬ НАСТАЛА ЧЕРГА ПРАКТИЧНИХ КРОКІВ

І тут виявляється, що є в країні люди, які замість істерики дружно та ефективно працюють, впроваджуючи у життя «провальну» медреформу. Оптимісти зібралися в Харкові, створили експертну групу, підібрали майданчик для пілоту і вже майже два роки разом із юридичною фірмою ILF, яка працює над розробкою необхідних для медичної реформи законопроектів, та Харківським національним медуніверситетом мужньо долають труднощі.

Майданчик знайшовся в Чугуєві.

Точніше, в Чугуєві знайшлися люди, котрі вирішили: той, хто починає першим, — той має більше шансів на успіх! Голова РДА, голова райради, мер міста, головні лікарі медичних закладів, депутати, працівники медичних закладів і взагалі вся громадськість міста за підтримки МОЗ, ХОГА та спеціалістів Харківського медуніверситету ведуть не лише широку роз’яснювальну роботу, а й практично розв’язують складні організаційні та фінансові проблеми автономізації медичних установ, підготовки сімейних лікарів та послідовної зміни орієнтації на пріоритетність первинної медичної допомоги, а точніше — на впровадження страхової сімейної медицини поки що в одному, окремо взятому районі.

Члени експертної групи впевнені: якщо все вийде в Чугуєві — реформа буде впроваджена в Харківській області, а потім і по всій Україні. І ось через півтора року титанічних зусиль, після ґрунтовної підготовки та широкої роз’яснювальної роботи прийшла черга конкретних практичних кроків.

7 березня Чугуївська районна рада проголосувала за автономізацію ЦЛМСД, і тепер, як кажуть депутати, медичні заклади мають вийти з феодальної залежності. А у квітні Чугуїв дійшов до того, що проводить «Ярмарок здоров’я», під час якого лікарі вчаться «продавати» себе, а пацієнти — розуміти, що вони мають не тільки декларовані права, а й реальні можливості наблизити до себе нову якість життя.

«По всьому світу понад 80 відсотків звернень пацієнтів до лікарів відбувається на рівні сімейного лікаря. Для держави сімейна медицина значно дешевша, ніж вторинна чи третинна...» — вважає директор проектів Харківської експертної групи Михайло ДОВГОПОЛ.

ЛІКАРСЬКИЙ «КАСТИНГ»

Не тільки співаки чи танцюристи мають свою «хвилину слави». Отримали її і чугуївські лікарі.

Майже 40 сімейних лікарів та 20 лікарів вузьких спеціальностей прийшли на зустріч із мешканцями району, розповіли про нові засади взаємодії лікаря й пацієнта і запропонували свої послуги. Мешканці Чугуєва дивувалися відкритості медиків, ставили безліч запитань, розповідали про свої «улюблені»хвороби, придивляючись до реакції «конкурсантів». Найсміливіші після бесід та консультацій таки підписували «протоколи про наміри» і давали обіцянку вірності обраним лікарям. Контракти чи декларації, пояснювали лікарі, вони підпишуть, коли пацієнти прийдуть на перший прийом.

Але... Воно завжди є, оте «але».

Але більша частина як «покупців», так і «продавців» «не для преси» зізнавалися, що поки що майже нічого не розуміють у тих «торгах».

Тетяна ЧЕРЕВАНЬ: ЛІКАРІ виграють. Зараз у них ставка, яка не залежить від кількості пацієнтів та часу роботи. Тепер — буде колективний договір, лікар буде вмотивований, бо зарплата складатиметься з фіксованої частки та доплати за кожного пацієнта. І буде залежати від кількості пацієнтів, які захочуть лікуватися саме у цього лікаря. Однакових зарплат більше не буде.

А ПАЦІЄНТИ отримують можливість не платити лікарю, бо його прийом уже оплачений державою. Не платити навіть у приватній клініці, якщо та укладе договір з державою. Маємо надію, що ментальність лікарів зміниться, й вони не будуть більше очікувати «винагороди», бо уже все оплачено через систему контрактів. Більше контрактів — більша зарплата. І люди знатимуть, що вони вже принесли лікарю гроші тим, що підписали цей контракт. Це і є принцип — гроші за пацієнтом. Якщо ж лікарі будуть щось там брати — люди відмовляться від їхніх послуг. Важливо й те, що і лікар, і пацієнт точно знатимуть, які послуги надаються безоплатно. Пацієнт буде розуміти, що вже оплачено і на що він має право.

Пацієнтам не дуже віриться, що за первинну допомогу їм нічого не треба буде платити, що можна відмовитися від лікаря, який чимось не сподобався, й піти до іншого, що зателефонувати своєму лікарю можна буде хоч вночі, і він зобов’язаний буде надати термінову консультацію.

А лікарі ще ніяк не можуть зрозуміти, чи зможуть набрати досить пацієнтів, чи вистачить отих грошей, що будуть отримувати за кожного з них, щоб оплатити всі заплановані заходи, купити обладнання для кабінетів... І головне — чи залишиться щось на зарплату? Тобто чи буде краще, та — коли?

«Моментальні покращання бувають лише в поганій рекламі», — зазначила головний лікар Чугуївського ЦЛМСД, сімейний лікар Тетяна ЧЕРЕВАНЬ.

Тому пацієнти не дуже-то й діставали сімейних лікарів, вони товпилися в чергах до спеціалістів, у яких прямо тут, на ярмарку, можна було перевірити рівень цукру в крові, виміряти звичайний та внутрішньомозковий тиск, проконсультуватися з офтальмологом або стоматологом тощо. На лекції й семінари теж багато охочих не знайшлося, хоч зацікавлені все ж таки були. Бо все ж таки людям хотілося зрозуміти, що насправді принесе їм медична реформа.

ГРОШІ — ЗА ПАЦІЄНТОМ І АВТОНОМІЗАЦІЯ МЕДЗАКЛАДІВ

7 квітня Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я» (реєстраційний номер № 2309а). Він закріпив деякі положення реформи.

У реформі первинної медицини основна теза: «Гроші повинні йти за пацієнтом». Харківська експертна група гарантує, що за такою системою лікарі стануть лікувати краще, тому що пацієнти самі вибиратимуть лікарів, — це вільний ринок, на якому залишаються кращі, а лікарі, які лікують неефективно, просто не наберуть потрібної кількості пацієнтів.

Ще один важливий вектор — автономізація медичних закладів та право лікарень самим розпоряджатися своїми коштами — під контролем наглядових рад. Нарешті, лікарі повинні стати людьми вільних професій (і працювати, наприклад, як ФОПи, а також укладати контракти з різними УОЗ). Перехід бюджетної установи охорони здоров’я (УОЗ) від форми державного до форм комунального підприємства, господарського товариства або інших організаційно-правових форм буде прийматися органами місцевого самоврядування.

Однією з основних змін буде поділ на замовника і постачальника медичних послуг. Зокрема, органи місцевого самоврядування замовлятимуть в УОЗ необхідні місцевому населенню медичні послуги. Розрахунок їхньої вартості здійснюватиметься на основі протоколів лікування і типових контрактів між УОЗ та персоналом, розроблених українськими й міжнародними експертами.

КОЛИ ВСЕ ЦЕ ЗАПРАЦЮЄ

На сьогодні маємо проект концепції. Планується втілити його в життя до 2020 року.

Олена ХИТРОВА, юрист експертної групи, коментує: «Мета автономізації — отримати право самим управляти своїми активами. Зараз, згідно з чинним статутом Центру, ми не можемо самостійно відкрити, наприклад, нову вакансію для лікаря, якщо він нам потрібен, без рішення райради. Зараз лікарня нібито й має статус юрособи, але, разом з тим, не є самостійним суб’єктом господарювання. Для закордонних донорів, наприклад, це зовсім незрозуміла ситуація. І вони не ризикують співпрацювати з таким суб’єктом. На Харківщині сьогодні вже працюють як комунальні підприємства чотири медустанови — в Куп’янську, Золочеві, Близнюках та онкоцентр у Харкові. Спроби автономізувати медустанови були й в інших регіонах, але здебільшого вони повернулися до бюджетного фінансування, а в Харківській області — змогли втриматися. Тобто це складно, але можливо, і це перевірено на практиці. Це дає змогу ефективніше розпоряджатися фінансами. Там змогли, наприклад, не виходячи за межі бюджету, так розпорядитися коштами, щоб відремонтувати деякі приміщення і збільшити кошти на ліки для пацієнтів.

Гроші надаються з держбюджету як субвенція. Зараз вони даються на рахунок райради, а вже райрада надає кошти комунальному підприємству за чітко визначеними статтями, частина з яких — захищені. Із липня гроші надаватиме Національна служба здоров’я як єдиний замовник безпосередньо комунальному підприємству, хоча його власником залишиться райрада».

«Лікарі виграють, — вважає Тетяна Черевань. — Зараз у них ставка, яка не залежить від кількості пацієнтів та часу роботи. Тепер — буде колективний договір, лікар буде вмотивований, бо зарплата складатиметься з фіксованої частки та доплати за кожного пацієнта. І буде залежати від кількості пацієнтів, які захочуть лікуватися саме у цього лікаря. Однакових зарплат більше не буде.

А пацієнти отримують можливість не платити лікарю, бо його прийом уже оплачений державою. Не платити навіть у приватній клініці, якщо та укладе договір з державою. Маємо надію, що ментальність лікарів зміниться, й вони не будуть більше очікувати «винагороди», бо уже все оплачено через систему контрактів. Більше контрактів — більша зарплата. І люди знатимуть, що вони вже принесли лікарю гроші тим, що підписали цей контракт. Це і є принцип — гроші за пацієнтом. Якщо ж лікарі будуть щось там брати — люди відмовляться від їхніх послуг. Важливо й те, що і лікар, і пацієнт точно знатимуть, які послуги надаються безоплатно. Пацієнт буде розуміти, що вже оплачено і на що він має право. Позиція держави, що первинна медична допомога — вся безоплатна. Але, наприклад, щеплення від грипу, що не належить до національного календаря щеплень, буде платним, бо це не державна програма. І буде перелік додаткових послуг.

А ще в контракті будуть прописані не лише обов’язки лікаря, а й обов’язки пацієнта — виконувати всі настанови лікаря, бути дисциплінованим у лікуванні. Якщо він не буде виконувати те, що радить лікар і лікування від цього буде неефективним, до лікаря претензій не буде. Сімейна медицина, по суті, — це медицина профілактики, медицина запобігання захворюванням, це — навчання здорового способу життя. У стародавньому Китаї, до речі, лікар отримував винагороду, тільки якщо пацієнт не хворів!»

Ірина ШЕВЧЕНКО, Харків
Газета: