Вчора пізно ввечері президент США Дональд Трамп прийняв у Білому домі міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, де сторони обговорили подальшу підтримку України з боку Сполучених Штатів. Це була перша зустріч американського лідера з українським висопосадовцем, яка виявилось приємною для нас несподіванкою цього дня. Посол України в США Валерій Чалий назвав зустрічі Клімкіна з вищим американським керівництвом чітким сигналом підтримки народу України і Української діаспори Америки.
Нагадаємо, що вранці того дня в центрі уваги світових ЗМІ була зустріч президента США з головою зовнішньополітичного відомства Росії Сергієм Лавровим. Ніхто не очікував, що через кілька годин після цієї «дуже доброї розмови» з російським дипломатом номер один, як висловився Трамп на спільній прес-конференції з Лавровим, хазяїн Білого дому прийме українського міністра.
Голова Євразійського центру Діну Патричі в Американській Раді, екс-посол США в Україні Джон ГЕРБСТ, у коментарі «Дню» відзначив такі дві особливості публічних заяв Адміністрації США про зустріч з міністром Лавровим. «Позитивні враження і відсутність деталей. Це означає, що був виявлений інтерес з обох сторін до поліпшення відносин, і бажання публічно обговорити спірні питання, такі як Україна», — наголосив експерт. За його словами, згадка про Сирію означає, що обидві сторони вважають обговорення цієї теми корисними, і хотіли б побачити, чи є підстави для співпраці.
Тим часом керуючий партнер Myrmidon Group LLC. Адріан Каратницький звернув увагу на слова російського міністра про те, що під час переговорів у Білому домі не обговорювалося питання санкцій. «Я вважаю, що навіть Лавров знає, що тут немає підстав до зміни позиції США», — сказав він «Дню».
Фотографії Клімкіна з Трампом дещо контрастують з тим, як було висвітлено зустріч президента США з російським міністром. Із цього можна зробити висновок, що Україною в Адміністрації Трампа займатиметься віце-президент Майкл Пенс. Саме з ним наш міністр провів переговори, на яких співрозмовники детально обговорили розвиток ситуації на Донбасі.
Треба відзначити як позитив для нашої країни те, що в ході зустрічі з Клімкіним Трамп порушив тему України і, як говориться в повідомленні прес-офісу президента США, «висловив відданість його Адміністрації залишатися залученими до вирішення конфлікту і підкреслив відповідальність Росії за повне виконання Мінських домовленостей».
Як відомо, деякі експерти висловлюють занепокоєння, що США можуть пожертвувати Україною в обмін на співпрацю Росії у Сирії. Пан Гербст вважає такі припущення безпідставними. «Президентові Трампу було б дуже складно запропонувати поступки Москві в її агресії проти України в обмін на співробітництво у Сирії. Старші члени Конгресу з обох партій — зокрема лідер більшості Макконнелл і спікер Райан — виступили проти послаблення санкцій в умовах продовження кремлівської агресії в Україні», — наголосив він.
«ЦЕ — НОВИЙ ЕТАП У РОЗВИТКУ НАШИХ ДВОСТОРОННІХ ВІДНОСИН»
Олександр МОЦИК, екс-посол України в США:
— Це справді дуже важлива подія для наших двосторонніх відносин між Україною та США, особливо в цей дуже непростий момент нашої історії. Попри деякі побоювання у зв’язку з обранням Трампа, сьогодні ми бачимо, що крок за кроком нова Адміністрація підтвердила практично всі важливі для нас моменти позиції щодо України, які займала Адміністрація Обами. По-перше, Білий дім підтвердив територіальну цілісність України, включаючи Крим. По-друге, чітко заявив про те, що санкції проти РФ залишатимуться доти, доки Донбас і Крим не буде звільнено і повернуто в лоно України і, відповідно, відновлено міжнародне право.
Учорашня зустріч міністра закордонних справ Клімкіна з президентом Трампом і віце-президентом Пенсом це — новий етап у розвитку наших двосторонніх відносин. Зрозуміло, що під час зустріч обговорювалися питання, які цікавлять нас і Америку. Передусім це ситуація на Сході України та в Криму, необхідність виконання Мінських домовленостей. А це означає, що Росія має забрати свої війська та озброєння з Донбасу, бойовики мають бути обеззброєні, а зброя складована під контролем ОБСЄ, і таким чином фактично відновлена територіальна цілісність України.
Головний висновок цієї зустрічі — те, що основні базові позиції США щодо України є позитивними. І ми маємо далі працювати на цих принципах і говорити, що санкції не можуть бути послаблені, а навпаки, — посилені, бо агресія і порушення Росією міжнародного права триває. І цілком очевидно, що Україна продовжить просити у США оборонну зброю, зокрема протитанкову і системи протиповітряної оборони, які нам необхідні для захисту своєї землі та свого народу. Окрім того, важливим для нас є збереження фінансової підтримки США та ЄС, щоб ми могли й надалі реформувати свою країну.
Щодо розмови Трампа з Лавровим і наголос у повідомленні Офісу американського президента за результатами зустрічі на те, що Росія несе відповідальність за повне виконання Мінських домовленостей. Звісно, це має впливати. Нинішня російська влада отримала чіткий сигнал про те, що Мінські угоди потрібно виконувати, і не може бути мови про скасування санкцій, допоки не буде відновлено територіальну цілісність України. І це дуже чіткий сигнал.
Більше того, сьогодні йдеться не стільки про те, що російська війна ведеться проти України, а це війна проти всієї Європи, проти європейських цінностей, до яких ми прагнемо і за які боровся Майдан Гідності й через які ми сьогодні маємо російську окупацію, тому це — спільна справа і України, і Європи, і всього цивілізованого світу, і єдине, що саме ми перебуваємо на передньому плані боротьби за європейські цінності.
Ми сподіваємось на розуміння новою Адміністрацією того, що без вирішення українського питання, а саме без повного відновлення територіальної цілісності України європейська стабільність буде завжди під знаком питання. А з другого боку, буде під загрозою режим нерозповсюдження ядерної зброї. Оскільки Україна свого часу погодилась віддати ядерну зброю під гарантії, нехай вони називаються англійською мовою «запевнення», це все-таки зобов’язання, з точки зору міжнародного права. А якщо цим гарантіям гріш ціна, тоді для режиму нерозповсюдження це — велика проблема.
