Учора в Кремлі було свято. Верховна Рада України в першому читанні проголосувала проект Закону про засади державної мовної політики (№9073) — сумнозвісний законопроект Ківалова — Колесниченка. У співавторах законопроекту, між іншим, не лише опальні народні депутати. Офіційний сайт ВРУ свідчить: до його розробки доклалися також генеральний директор Всеукраїнської благодійної організації «Єврейський фонд України» А. Монастирський, почесний голова Демократичної спілки угорців України М. Товт, відповідальний секретар Міжрегіонального об’єднання «Румунська Спільнота України» А. Божеску, голова Всеукраїнської громадської організації «Правозахисна організація «Спільна Мета» Р. Бортнік.
Завдяки поіменному голосуванню ми принаймні можемо побачити, як у цій екстремальній законодавчій ситуації повів себе той чи інший депутат.
Отже, «за» проголосувало 234 народні обранці. А загалом картина виглядає наступним чином.
Із 29-ти позафракційних: «за» — 12 (зокрема, Леонід Грач, Богдан Губський, Адам Мартинюк), відсутніх — 17.
Із фракції Партії регіонів, чисельність якої становить 192 народні депутати, проголосували майже всі. Відсутні були двоє — Сергій Головатий та Петро Писарчук (на момент обрання — львів’янин). Не голосував Валерій Келестин (на момент обрання проживав у місті Рогатин Івано-Франківської області). Хоч як це дивно, серед суголосся Партії регіонів знайшлися навіть ті, хто проголосував «проти». Це Орест Муц (член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації, тернопільчанин за походженням) та Василь Чуднов (член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, член Постійної делегації у Парламентському вимірі Центральноєвропейської ініціативи, який на момент обрання мешкав у селі Космач Косівського району Івано-Франківської області).
62 із 64-х депутатів із Фракції блоку НУ-НС були відсутні під час голосування, двоє — Сергій Василенко (заступник голови Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань Автономної Республіки Крим, на момент обрання мешкав у Сімферополі) та член політичної партії «Вперед, Україно!» Сергій Харовський проголосували «за». Через кілька годин після голосування «УП» із посиланням на джерела повідомила, що фракція НУ-НС виключила цих двох депутатів із своїх лав.
Повним складом (25 депутатів) «за» «мовний» законопроект проголосувала фракція Комуністичної партії України.
Фракція БЮТ-«Батьківщина» проігнорувала засідання ВРУ також у повному складі (100 нардепів).
Були відсутні майже всі депутати й у фракції Народної партії. За винятком Вадима Гривковського (на момент обрання — мешканець Ялти) та екс-мера Одеси Сергія Гриневецького, які проголосували «за».
Із групи «Реформи заради майбутнього» не голосувало одинадцять, відсутніми були двоє, «за» проголосувало шестеро депутатів.
(Точну інформацію щодо поіменного голосування дивіться на сайті «Дня» — day.kiev.ua)
Звістку про ухвалення «мовного» законопроекту в першому читанні активна громадськість зустріла протестами біля Верховної Ради в Києві та інших містах України. Попри те, що протягом багатьох років «мовний закон» залишався такою собі «страшилкою», виборчим фантомом, багато хто з експертів прогнозував, що цього разу «протягти» його таки вдасться. Результати голосування були цілком прогнозованими, тому заклики виходити на вулиці й опротестовувати документ Ківалова — Колесниченка ширилися мережею ще з минулого тижня. Утім, регіонали підготувалися — і ззовні, і зсередини. Численних звезених до Києва прихильників ПР охороняла міліція, тоді як мітинг опозиції був витіснений з-під стін Верховної Ради. У сесійній залі регіонали заздалегідь заблокували трибуну. Складалося враження, що головний законодавчий орган країни — в окупації... Опозиція тим часом, незважаючи на численні гучні заяви та заклики, виявилася просто безпомічною. А Сергій Ківалов тимчасом заявив: «Прийняли в першому читанні, приймемо й у цілому» — так наче його слова адресовані не громадськості, а кудись вище та далі...
Суть моменту істини для ПР дуже влучно сформулював депутат Володимир Вечерко, який заявив, мовляв, головне — щоб ми (тобто — вони) добре жили, а якою мовою — байдуже... У такому разі можна повертатися до первісних примітивних форм спілкування часів печерних людей. Головне — щоб жили добре!
Безумовно, наслідки ухвалення закону (остаточне голосування за який може припасти на осінь, напередодні виборів) можуть бути складно прогнозованими. Але невже він був аж таким несподіваним? Ініціатива Ківалова — Колесниченка — не перша спроба здійснити наступ на державну мову за останні 20 років. Свого часу Віктор Медведчук, який сьогодні з численних бігбордів агітує зробити «Український вибір», також намагався протягнути «мовний» законопроект — звісно, так само виключно з міркувань захисту прав нацменшин... Того разу йому не вдалося це зробити.
ПР у свою чергу цей день наближала, як могла. І багато хто їй у цьому допомагав. Взагалі у мовної теми велика передісторія і ще більший бекграунд. До моменту ухвалення в першому читанні законопроекту №9073 веде ціла низка фатальних помилок конкретних персон: від повернення із забуття компартії Кучмою напередодні 1999-го до абсолютно безвідповідальної та інфантильної позиції «помаранчевих» під час їх «п’ятирічки». Закономірно, що на болоті конформізму, де загальнонаціональні інформагенції, не червоніючи, поширюють комерційну рекламу Комуністичної партії України, буйним цвітом зацвів «бур’ян», а не ті здорові паростки, що вимагали активних зусиль і культивування. «День» давно стверджує: бути українцем у постгеноцидному суспільстві означає робити зусилля. В той час як зусиль було недостатньо, відомі сили просто використали цей момент повної державної деструкції та глобальної дискредитації України в інформаційному просторі, щоб іще на крок наблизити її до нового перевидання старої імперії.
Між іншим, майже одночасно з голосуванням у ВРУ в Держдумі Росії розглядали законопроект, який передбачає значне підвищення штрафів за порушення на мітингах, про який російська ліберальна спільнота відгукується як про такий, що покликаний ліквідувати прояви громадянського спротиву в Росії як явище: «Звісно, це безпрецедентні абсолютно поправки, тому що фактично вони дають право накладати безпрецедентні за розміром штрафи не за те, що люди робили, а за те, що люди думали, роблячи. Справа не в тому, що він просто прогулювався, а в тому, що він при цьому, прогулюючись, мав на увазі показати дулю владі. Якщо я правильно пам’ятаю, то в історії людства останній раз закони, які карали за те, що людина думає чи хтось там вважає, що вона думає, — це інквізиція», — сказала в ефірі «Эха Москвы» журналістка Юлія ЛАТИНІНА.
Гарна ж вимальовується картина: остаточне закручування гайок в Росії, роз’їдання України зсередини. До того ж, у Європі Україна — знову «невістка», яка вбиває тварин, нетерпима до іншого кольору шкіри і взагалі — дика країна, місце якій — на околицях деспотичної євразійської імперії.
...У День журналіста, який традиційно відзначається 6 червня, пропонуємо колегам замислитися: якою мірою за «доленосне» рішення відповідальна вітчизняна журналістика?
Волинь
Депутат Волинської обласної ради, очільник волинських «свободівців» Анатолій Вітів повідомив, що дві з половиною сотні «свободівців» учора відстоювали українську мову під стінами Верховної Ради. Також у столиці з цією ж метою перебувало і півтори сотні членів волинських осередків «Фронту змін» і «Батьківщини». На фотографіях, які виставив в Інтернеті депутат Луцької міської ради Олександр Пиза, видно, що у Києві перебуває багато відомих на Волині представників опозиційних сил.
Законопроект підтримало троє народних депутатів-волинян: це представники Партії регіонів Анатолій Горбатюк і Григорій Смітюх, а також представник комуністів Адам Мартинюк. Наразі ніяких публічних заяв із цього приводу не зроблено, але активно триває обговорення ситуації у Фейсбуці. Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк
Харків
У Харкові представники міської організації ВО «Свобода» в центрі міста провели акцію проти ухвалення законопроекту про основи державної мовної політики. В акції взяли участь близько 100 людей.
Львів
Львів відреагував на прийняття у першому читанні законопроекту про мову мітингом під стінами Львівської облдержадміністрації. Кілька сотень мітингувальників скандували «Ганьба!» і тримали плакати із написами «Любіть Україну або забирайтеся геть», «В своїй хаті — своя правда», «Двоязичію в Україні — ні», «Омоскаленню України — ні», «Україна говорить українською», «Банду геть з України». «Це той день, з якого може початися новий Майдан», — заявляли учасники акції, що прийшли до ЛОДА з партійною символікою ВО «Свобода», «Удару», «Громадянської позиції» та УРП. Підготувала Тетяна КОЗИРЄВА, День», Львів
Тернопіль
Сотні тернополян вийшли під стіни Тернопільської облдержадміністрації з лозунгами «Хто мову забуває, того Бог карає!», «Не допустимо новітнього лінгвоциду!», «Геть новітню «валуєвщину» з України!». Депутат обласної ради, очільник Комітету опору диктатурі Степан Барна розповів «Дню»: «Уже 6 червня в Тернополі почнуть створювати Комітет захисту української мови, що об’єднає всі без винятку політичні партії, громадські організації патріотичного спрямування, які вдаватимуться до радикальних акцій протесту. Буде відповідна реакція на сесіях районних, міських, обласної ради Тернопільщини, і, я думаю, будуть відповідні дії. Найближчим часом буде оголошено проведення мітингів та інших акцій громадської непокори».
Донецьк
У Донецьку на мітинг проти ухвалення мовного закону вийшли біля 50 осіб. Понад 50 учасників акції, які представляють різні громадські організації, а також студенти прийшли до ОДА з державними прапорами й великим транспарантом із написом «Займіться ділом!», а також із плакатами: «Верховна Рада — 5-та колона», «Наскільки дешевшим стане газ російською?», «Партія регіонів — ганьба Донбасу» тощо.
За повідомленнями кореспондентів «Дня» та інформаційних агентств
Дніпропетровськ
На думку Анатолія Сокоринського, голови Дніпропетровської обласної організації Української народної партії, через прийняття закону про мови у першому читанні влада спровокувала початок розколу в суспільстві та черговий етап протистояння в Україні. «І справа не в тому, що до будинку Верховної Ради цього разу привезли з регіонів людей (за нашими даними, тільки з Дніпропетровщини до столиці було відправлено два десятки автобусів). Найгірше те, що влада зробила це напередодні офіційного відкриття Євро-2012. Тепер можна очікувати масові протести в Україні і наметові містечка біля стадіонів. Зважаючи на те, що до України приїдуть десятки тисяч гостей із європейських країн, усі вони отримають можливість наочно спостерігати, як у нас дотримуються конституційних прав громадян на свободу зборів, мітингів та на свободу слова. І все це наша влада зробила через власну дурість, бо їй нічим рапортувати перед своїми виборцями на сході України», — сказав Анатолій Сокоринський «Дню».
Сімферополь
Низка кримських учених прийняли звернення до Президента України Віктора Януковича, в якому зазначається, що в перший рік свого президентства при врученні Шевченківської премії у Каневі Віктор Янукович обіцяв українському народу вирішити мовне питання в конституційний спосіб та не надавати російській мові статусу другої державної. А щойно прийнятий Верховною Радою в першому читанні закон про мови в Україні є антиконституційним і за своєю суттю знищує українську мову як державну. Автори звернення просять Президента України не підписувати закону про мови в Україні. Звернення серед інших підписали академік УААН, відомий симиренкознавець Петро Вольвач, професор, доктор технічних наук, член Російської академії природничих наук Роман Яремійчук, завідувач кафедри органічної хімії Таврійського національного університету, професор, доктор хімічних наук Василь Чирва.
БЛІЦ-ІНТЕРВ’Ю
Регіонал Орест МУЦ: «Я не хочу, щоб мої діти, онуки коли-небудь сказали, що батько чи дід був «зрадником»
— Пане Оресте, ви голосували проти мовного законопроекту. Як для представника Партії регіонів дивно...
— Я представляю насамперед Тернопільщину. Це найбільш українізований регіон. За останнім переписом, 98,5% громадян Тернопільської області ідентифікують себе як українці. Тернопільщина — це барометр демократії. У нас духовність завжди стояла вище матеріального. По-друге, моє голосування — це підтвердження демократичності Партії регіонів. Це єдина партія, до якої я належав і належу. Не партія прикрашає людину, а особистість — партію.
— А як же партійна дисципліна?
— Партійна дисципліна і моя позиція, демократичність партії — це різні речі. Інші депутати на моєму прикладі можуть переконатися, що коли маєш позицію, то можеш її обстоювати. Навіть якщо вона йде врозріз із програмою партії. Головне — щоб вона не суперечила позиції громади, яку ти представляєш. Для моєї громади голосування за цей закон прирівнюється до зради батьків. Я не хочу, щоб мої діти, онуки коли-небудь сказали, що батько чи дід був зрадником.
— У будь-якому разі ваша партія проголосувала. Ви відчуваєте відповідальність?
— Якщо я в команді, то відповідаю за неї. Я відповідаю за Партію регіонів. Моє завдання — щоб до другого читання таких, як я, збільшувалося. Треба шукати аргументи, щоб переконувати. Кількість голосів «за» має зменшуватися, а голосів «проти» — збільшуватися. Кожен має виконувати свою роботу. Дуже легко розповідати в українізованому регіоні, як треба любити неньку Україну, шанувати мову, ходити у вишиванці. Я хотів би, щоб ці люди розповідали це Сходу України, де багато речей не розуміють, наприклад про наших героїв.
— Ви не думали, що вам треба змінити партію?
— На відміну від інших депутатів, які представляють Тернопільщину, я не змінив кілька партій. Треба доносити свою позицію, переконувати, шукати аргументи. Я нікому нічого не хочу доказувати, прагну, щоб мої однопартійці бачили, що я представляю дорогі для мене цінності.
— Виходячи з результату, ви не переконали однопартійців?
— Якщо є позиція, її завжди можна обстоювати. Треба думати не про партійну дисципліну, а про те, кого ти представляєш.
— Опозиції не вдалося обстояти свою позицію. Із вашої точки зору, чому?
— Тому що вони слабенькі. Якби вони виконували свою роботу не для піару, а вірили в ідеали, тоді законопроект не проголосували б. Із ким із депутатів вони працювали? Кого переконували?
Бютівець Андрій СЕНЧЕНКО: «Звичайна шулерська маніпуляція влади»
— Андрію Віленовичу, було багато закликів до громадян — захистити «українську мову». Чому депутати-опозиціонери не захистили?
— На жаль, Партію регіонів у Верховній Раді представлено великою групою шулерів. Як показала сьогоднішня ситуація, Голову ВР Литвина вони вже теж навчили цього мистецтва. Що сталося? Коли ми зажадали перерви для того, щоб провести консультації, Литвин погодився, але запропонував провести механічну роботу — зняти законопроекти, які просили зняти самі автори. Далі пішла маніпуляція. Він говорить: законопроект такий-то, хто за те, щоб зняти з голосування, при цьому, називає номер законопроекти і автора. Потім у цій черзі він називає законопроект такий-то, не називаючи авторів Ківалова і Колесніченка, і запитує, хто «за»? Тобто не зрозуміло — за що? Щоб зняти законопроект, чи за те, щоб у першому читанні проголосувати? Це звичайна шулерська маніпуляція.
Не можна сказати, що це трагедія, це — травма!
Люди прийшли захистити свої права на українську мову — на відміну від тих, кого пустили за гроші під стіни Верховної Ради. Вони обстоюють право говорити рідною мовою, право, щоб у країні працювали закони, а не поняття, які встановлює нинішня банда.
Насправді доля України вирішується зараз не в залі, вона вирішуватиметься на виборах.
— Ваші подальші дії.
— Ми хочемо шоу чи результат? Якщо ми хочемо шоу, можна було сьогодні вже після факту влаштувати бійку у ВР — була б яскрава картинка. Те ж саме можна влаштувати за місяць. Але результату не буде.
Повторюю, головне вибори. Після цього нарікати на опозицію або ще на когось не вийде. Що може зробити опозиція зараз? Всіма доступними методами не дозволити їм ухвалити цей закон в цілому. За великим рахунком, висновки потрібно робити всім. Сенс не в тому, що обдурили в наперсток нормальних людей, а в тому, що це наперсточники пред’явили себе всій країні.
— Регіонали говорять, що опозиція просто не змогла відстояти свою позицію.
— У них технології. Ми не хочемо грати в їхні ігри.
— Так вас і на виборах можуть таким чином переграти.
— Не нас, а всіх людей.
— Які методи пропонує опозиція?
— У Верховній Раді їх наразі більшість, а на вулиці нас набагато більше. Можна говорити: змогла опозиція чи не змогла, головне в тому, чи зможе самоорганізуватися народ. Разом ми можемо заблокувати фальсифікації на виборах.
