На сайті київського дельфінарію «Немо» відображається повідомлення, що заклад тимчасово не працює, а в потенційних відвідувачів просять вибачення за незручності. Нещодавно суд наклав арешт на майно дельфінарію. Це не перше судове рішення, яке блокує його роботу. Так, у серпні 2013 року Господарський суд міста Києва постановив, що компанія «Немо» повинна знести самовільно зведене нежитлове приміщення, яке експлуатується як дельфінарій. Також були два судові позови від громадських організацій, Київського еколого-культурного центру та «ЕкоПраво-Київ», за якими судді винесли рішення про закриття дельфінарію.
Та «Немо» щоразу вдавалося виходити сухим із води. Навіть після того, як у листопаді минулого року підприємство «Київводоканал» відключило заклад від міської мережі за самовільне підключення до комунікацій. Тепер ситуація інакша. Справа не лише в арешті земельної ділянки та приміщення дельфінарію, а в тому, що на цю територію претендує інший інвестор. Можливо, боротьба матеріальних інтересів, нарешті, припинить роботу «хлорованої в’язниці для дельфінів» — саме так називають дельфінарій екологи через неприпустимі умови утримання тварин і знущання над ними.
ЗАМІСТЬ ДЕЛЬФІНАРІЮ — ЗАПРАВКА?
Клопотання про арешт земельної ділянки, де розташовується «Немо», готувала Генеральна прокуратура України. Тож саме ГПУ має довести справу до завершення. А розбиратися є з чим. У судовій ухвалі Печерського районного суду міста Києва йдеться, що тепер на цю територію зазіхає підприємство «Ардал», котре на підставі договору купівлі-продажу передає у власність іншій особі земельну ділянку для будівництва, обслуговування та експлуатації автозаправного комплексу.
Ще одна цікава деталь із тексту судової ухвали Печерського райсуду: Державна архітектурно-будівельна інспекція не готувала дозволів на виконання будь-яких будівельних робіт ні для ТОВ «Нерум», власників дельфінарію, ні для підприємства «Ардал», ні для інших організацій. Чому ДАБІ не перешкоджала незаконному будівництву двоповерхової будівлі дельфінарію, чому на порушення законодавства закрили очі в Департаменті містобудування та архітектури Київської міської держадміністрації — це теж хоче з’ясувати суд. Адже за Кримінальним кодексом України такі дії кваліфікуються як «кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 ККУ (зловживання владою або службовим становищем)». До речі, кримінальна справа проти київського «Немо» базується на порушенні одразу трьох статей Кримінального кодексу: йдеться про шахрайство в особливо великих розмірах, підробку документів і зловживання владою або службовим становищем.
ВИЗВОЛИТИ З «БЛЯШАНКИ»
Екологічна спільнота давно виступає за закриття мережі дельфінаріїв «Немо». Наразі ці заклади працюють в Одесі, Києві, Харкові, Бердянську і навіть за кордоном. У жодному з них немає морської води. При цьому за українським законодавством дельфіни не можуть утримуватися в неприродному середовищі. А ще є порушення режиму харчування, перебування в басейнах та виснажливі шоу-програми за участю, на перший погляд, задоволених тварин. Прості цифри: у природному середовищі дельфіни живуть 40—50 років, а в закритому просторі, як-от дельфінарій, усього два-три.
«Треба наголошувати на тому, що мережу «Немо» давно слід закрити, — коментує Володимир Борейко, директор Київського еколого-культурного центру. — Сподіваємось, що Генеральна прокуратура вирішить справу — це в її силах. Бо раніше вже було рішення суду про знесення, і нічого не зробили. Коли «Київводоканал» відключив дельфінарій від води, керівництво «Немо» заявляло, що це рейдерське захоплення, потім вони натиснули на міського голову Києва Віталія Кличка, і доступ води відновився».
Еколог Наталія Вишневська теж переконана, що ключову роль у ситуації з «Немо» має відіграти Генпрокуратура. «Попри існуючі судові рішення та навіть те, що за ними призначили судових виконавців, дельфінарій усі ці роки діяв, подавав апеляцію, судових виконавців не пускав до себе на територію. Тобто це порушення не лише зоозахисного законодавства, а взагалі законів України. Тому має втрутитися тільки Генеральна прокуратура, — переконана експертка. — Громадськість має звернути увагу на ситуацію, бо я не бачу сильного тиску з її боку. Немає активістів, які б лобіювали в прокуратурі, виконавчих органах влади, Міністерстві юстиції те, щоб дельфінарій таки закрили. З другого боку, відкритим залишається питання, куди перевезуть дельфінів, у якому стані вони зараз, бо до приміщення не пускають ані громадських активістів, ані журналістів. І це питання до Міністерства екології та природних ресурсів, адже утримання тварин — його компетенція. Це ж не макаронна фабрика — йдеться про живих істот, занесених до Червоної книги України, які зараз, по суті, перебувають у бляшанці».
БЕЗПРАВНІ БРАТИ МЕНШІ
Можливо, для інших країн, де тварини мають практично такі самі права, як і люди, наша дискусія довкола існування дельфінаріїв видається дикістю. У нас є лише один Закон «Про захист тварин від жорстокого поводження», який не працює як слід.
Нещодавно комітет Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи підготував новий законопроект щодо захисту тварин. Документ містить значно суворіші правила стосовно дотримання прав тварин, передбачається інша система покарань за їхнє порушення. Так, документ забороняє публікувати в соцмережах, інтернеті та засобах масової інформації відео- та фотоматеріали, де показане жорстоке поводження з тваринами. Також забороняється використовувати електрошок, вогонь, гострі предмети, голодування, завдання ударів при дресируванні тварин. Використання тварин у цирку та звіринцях не скасовується, але вимагається, щоб власники привели умови утримання тварин до норм європейського законодавства.
Та хоч які б ідеальні були закони, багато чого залежить від нас. Той самий дельфінарій «Немо» нещодавно відкрив свою філію в Кишиневі. Згодом закрився через відсутність відвідувачів. Можливо, спрацювала екологічна свідомість молдаван, може, інші фактори. Але пропозицію завжди породжує попит.
