Останні тижні весь світ уважно стежив за подіями, які розгортались у Польщі. З одного боку, така увага була спричинена тим, що очолюваний правою консервативною партією «Право і Справедливість» уряд провів через парламент законодавчі зміни, які посилюють контроль влади над системою судочинства. Цей закон різко критикували в Європейському Союзі за те, що він, за словами критиків, знищує незалежність судової гілки влади і загрожує принципові верховенства права. У Єврокомісії закликали Польщу відкласти проведення судової реформи, інакше на Варшаву чекає дисциплінарне покарання. Однак прем’єр-міністр Польщі Беата Шидло відкинула критику ЄС, заявивши, що закони Польщі є її внутрішньою справою і її уряд не підкориться ніякому зовнішньому тискові.
З другого боку, такі дії уряду викликали величезний спротив серед поляків, які тиждень поспіль організовували багатотисячні акції по всій країні. Минулої неділі у Варшаві демонстранти зібралися перед президентським палацом з плакатами з написом «3хВЕТО» і «Конституція», розмахуючи прапорами Польщі та Євросоюзу, скандуючи «Вільний суд», «Свобода, рівність, демократія» та «Вільна Польща», повідомляє «Радіо Польща». Від президента вимагали накласти вето на три закони: про Верховний суд, Національну судову раду та суди загальної юрисдикції.
Згідно із законом, Верховний суд країни підпорядковуватиметься Міністерству юстиції. Голова Мін’юсту зможе самостійно призначати голів апеляційних та окружних судів, без консультацій з представниками органів правосуддя. Також закон надає депутатам роль у виборі членів Національної судової ради — органу, який призначає суддів.
Голова ПіС Ярослав Качинський пояснював необхідність «радикальних змін» системи судочинства в Польщі тим, що вона, мовляв, досі функціонує, як у часи соціалізму, і в ній досі повно працівників із тих часів. Опозиція зі свого боку вважає документ «замахом на демократію» в країні.
ПРАКТИЧНО У ВСІХ ВЕЛИКИХ МІСТАХ ПОЛЬЩІ, ЗОКРЕМА І В ПОЗНАНІ (НА ФОТО), ЛЮДИ ВИЙШЛИ НА МІТИНГИ З ПЛАКАТАМИ-ЗАКЛИКАМИ ДО ПРЕЗИДЕНТА «ВЕТУВАТИ ТРИ ЗАКОНИ». НАПЕРЕДОДНІ НА МІТИНГУ В ГДАНСЬКУ ПЕРЕД СПІВГРОМАДЯНАМИ ВИСТУПИВ ЛЕХ ВАЛЕНСА, ЛАУРЕАТ НОБЕЛІВСЬКОЇ ПРЕМІЇ МИРУ, ЯКИЙ ЗАЯВИВ: «У 1989 РОЦІ МИ ДАЛИ ВАМ ДЕМОКРАТИЧНУ ПОЛЬЩУ. НИНІ ВИ ПОВИННІ БОРОТИСЯ ЗА НЕЇ ВСІМА СПОСОБАМИ» / ФОТО РЕЙТЕР
Схоже, критика ЄС і масові протести по всій Польщі таки спрацювали і вплинули, принаймні, на президента Анджея Дуду. Вчора у своєму виступі в президентському палаці у Варшаві він заявив, що накладе вето на спірний закон про Верховний суд, прийнятий 22 липня Сенатом. «Вихідними проводив консультації з юристами і політиками і зрештою дійшов висновку, що генеральний прокурор не може втручатися в роботу Верховного суду. Я розумію, що моє рішення буде піддаватися критиці з боку однієї й іншої сторін політичної сцени. Водночас держава, що роздирається заворушеннями, не є державою, яка може розвиватися», — цитує слова Дуди газета Wyborcza. За його словами, ця реформа не збільшить відчуття безпеки в країні. Президент висловив сподівання, що з допомогою експертів у галузі права протягом кількох місяців будуть готові нові законопроекти.
«День» звернувся до президента Інституту громадських справ (Варшава) Яцека КУХАРЧИКА з проханням прокоментувати ситуацію у Польщі і розповісти, чому ПіС намагалась ухвалити суперечливі закони і хто став рушійною силою протестів.
— Головна причина полягала в тому, що судова система була перепоною для ПіС. Після того як ця політична сила сформувала уряд, вона намагалась зруйнувати систему противаг і стримування, що не дозволяє виконавчій владі робити все, що вона хоче. Це авторитарна партія, мета якої контролювати всі гілки уряду плюс медіа. Взяття під свій контроль Верховного суду і Національної ради суддів дозволило б їй призначати суддів, які будуть політично відданими правлячій партії. І таким чином це відкриє шлях для наступу на інші частини громадянського суспільства чи уряду, які вони не можуть контролювати, як, наприклад, ЗМІ, неурядові організації.
Отримавши контроль над судовою владою, можна погрожувати будь-кому, будь-якій незалежній інституції. І це найбільша загроза, з якою польська демократія будь-коли стикалась за останні 26 років.
Якщо влада не боялась тиску з боку ЄС, Держдепартаменту США, то це якраз і заохотило протестувальників завдяки масовим протестам змусити президента застосувати вето проти згаданих трьох законів.
— Чому ж тоді громадяни на парламентських виборах дозволили цій партії отримати більшість?
— По-перше, якщо говорити про останні парламентські вибори, то під час кампанії ПіС заперечувала наміри здійснювати конституційні зміни у структурі польської демократії. Більше того, представники цієї партії заявляли, що борються за владу, аби поліпшити життя людей, і зовсім не планують революції в управлінні країною. А насправді, прийшовши до влади, вони почали революцію, спершу з конституційного трибуналу, а тепер здійснюють атаку на юридичну гілку влади. Тому це було зовсім відмінним від того, за що голосували люди.
А по-друге, якщо ви глянете на явку виборців на останніх виборах і скільки людей насправді голосували за ПіС, то це — 18,6% від усього населення країни. І це не дає цій політичній силі мандат на зміни конституції та згаданих трьох законів. І навіть зміни до конституційного трибуналу відбулися з порушенням конституції. У ПіС не було мандата на зміни конституції. І намагання провести три закони щодо судової гілки влади відбулося також із порушенням конституції, що викликало масові протести. Сотні тисяч людей вийшли на вулиці на знак протесту проти ухвалення згаданих вище трьох нових законів.
І по Варшаві ви можете побачити скрізь постери з одним словом: «Конституція». У людей існує відчуття, що цей уряд зловживає виборчим мандатом, порушивши кілька разів конституцію.
— Що стало ключем успіху польських протестів?
— Дуже цікавим було те, що провідні ролі у протестах відведено дуже відвертим молодим лідерам опозиційних партій у парламенті, а також лівих партій поза межами парламенту. І можна навіть сказати, що президент врахував цей чинник: без підтримки молоді його шанси на переобрання рівні нулю. Можу наголосити, що минулого тижня відбулося щось на кшталт зміни поколінь у польській політиці.
Присутність Леха Валенси на мітингах пояснюється тим, що він давній критик нинішньої влади. Там також було багато представників старого покоління політиків, які почали публічне життя в демократичній опозиції проти комуністичного правління. І тут важливим було те, що до них приєдналось молоде покоління протестувальників. І ключем успіху цих протестів стало те, що на вулиці вийшли не лише старі дисиденти, активісти-демократи, а й багато-багато молодих людей.
— Чому, отримавши більшість на виборах, ПіС почала руйнувати демократичні інституції в Польщі?
— Таке відбувається не лише у Польщі. Авторитарний популізм поширений у багатьох країнах. В Угорщині, Туреччині, не кажучи вже про Росію. У цих країнах лідери приходять до влади в результаті виборів, а потім руйнують демократію зсередини. ПіС — авторитарна партія з непідзвітним лідером, який керується своїм традиційним баченням Польщі та політики і намагається просувати своє бачення попри опозицію. Ярослав Качинський використовує всі засоби, які має в розпорядженні. Зокрема, під час дебатів він ображав опозицію і показав, що це для нього щось на кшталт політичної вендети. І поляки протестували проти залежності усієї країни від волі абсолютно непідзвітної і ментально нестабільної особи.
Стосовно сценарію розвитку подій після вотування президентом Польщі згаданих трьох законів. Думаю, що боротьба продовжиться. І сумніваюся, що пан Качинський легко здасться. Тому суспільство, протестувальники, опозиція повинні залишатися дуже пильними, тому що ця партія так легко не зміниться, і вона досі перебуває при владі.
