Цьогоріч, 29 липня, людство відзначило знаменну дату — 200-річчя від дня народження видатного мариніста, яскравого представника романтизму, археолога Івана Костянтиновича Айвазовського (Ованес Айвазян, 1817—1900), чия творчість нерозривно пов’язана з Україною — з Одесою. Вимір його таланту — незмінна популярність впродовж двох століть.
В ознаменування цієї події співробітники Одеського художнього музею (ОХМ) організували виставку творів митця, яка розмістилася в «залі Айвазовського». На ній представлені як картини з постійної експозиції, так і з фонду музею, і охоплюють період 1845 — 1899 років. Чи не вперше за багато десятиліть ми маємо можливість ознайомитися з такою повномасштабною виставкою робіт цього майстра, адже, на відміну від виставки, яка мала місце п’ять років тому, на цій представлена графіка Айвазовського. З чотирьох акварелей особливу увагу привертає парний, віртуозно виконаний автопортрет живописця з його дружиною Юлією Гревс. Нагадаємо загальновідомий факт: в ОХМ зберігається третя по кількості колекція творів мариніста в Україні — після збірок Феодосійської картинної галереї ім. І.К. Айвазовського та Київського національного музею російського мистецтва.
Ми схильні до статистики, хоча не кількісний показник є вирішальним для характеристики творчості митця. Це, швидше, важливо для дослідження, атрибуції, відокремлення оригіналу від підробки. «Під кінець свого життя в одному з інтерв’ю Айвазовський сказав, що написав близько шести тисяч картин, — відзначив під час відкриття директор ОХМ Віталій Абрамов.— Я додав би, що відомо щонайменше ще шість тисяч творів, авторство яких приписують цьому художнику, або вважають їхніми копіями. Це неймовірно, адже виходить, що впродовж 20 років творчої діяльності Айвазовський мав би щодня писати по одній картині (?!). Нині англійський дослідник із таким яскраво «британським» прізвищем, як Іван Самарін, готує каталог-резоне, присвячений творчості Івана Айвазовського, задача якого — відділити оригінали від копій». Зазначимо, що ОХМ володіє лише аутентичними роботами І.К. Айвазовського.
Незабаром ми станемо свідками виходу чергового випуску «Вісника Одеського художнього музею», який присвячений ювіляру.
АЙВАЗОВСЬКИЙ І ОДЕСА
Іменитий мариніст часто відвідував наше портове місто. Взагалі, Україна для нього була близькою: він вільно володів українською мовою, був особисто знайомий з Миколою Гоголем і Тарасом Шевченком. У творчості художника чимало сюжетних пейзажів із видами України («Український пейзаж», «Очерет на Дніпрі» та ін.) Відомо також, що під час урочистостей у Петербурзі він відтворював на скрипці мелодії українських бандуристів.
«НІЧ НА ЧОРНОМУ МОРІ»
До народження Айвазовського в Феодосії його батьки жили в Галичині — поблизу Львова. Перші повідомлення в одеській періодиці про Гайвазовського (так на польський манер спершу його називали) датуються 1841 роком, а перша персональна виставка в Одесі мала місце у 1846 році. Іван Айвазовський належить до піонерів подібних імпрез, адже персональні виставки у ті часи на теренах Російської імперії були чимось нетиповим. Усього в Одесі відбулося 14 прижиттєвих персональних виставок мистця. 1894 року Іван Костянтинович став членом Товариства південноросійських художників. Цьому передувала його активна діяльність в Одеському товаристві красних мистецтв та Одеському товаристві історії і старожитностей (відповідно, 1865 і 1871 рр.). Про зв’язки Айвазовського з Одесою є ґрунтовна стаття Наталі Поліщук і Лариси Колесніченко під назвою, яка винесена у назву розділу даної статті.
Іван Айвазовський часто бував у будинку свого племінника, відомого архітектора Демосфена Мазірова, що розташований на вулиці Софіївській. Але, крім моря, найбільш притягальна сила Одеси крилася в його родинних стосунках: тут жила сім’я Айвазовського — перша дружина Юлія Гревс і їхні донечки, яких мама «вивезла на видання» з провінційної Феодосії. Один з онуків стане іменитим художником-пейзажистом — Михайло Латрі.
Одесі Айвазовський подарував одну з кращих робіт своєї «пушкініани» — «Пушкін на березі Чорного моря» (1897), в якій фігуру поета писав І.Ю. Рєпін. Іван Айвазовський був посереднім портретистом, у цьому жанрі, здається, йому завжди бракувало простору і світла. Форма у нього в’яла, психологічно образ слабо окреслений. Однак є одна робота, якою автор пишався — з вписаною фігурою в пейзаж, — «Пушкін в Гурзуфі», яку привласнив відомий одеський колекціонер О. М. Руссов. Серед творів, які часто виділяють екскурсоводи, слід назвати «Ніч на Чорному морі», яка написана в Одеській рисувальній школі. Вона свідчить про сильну художню пам’ять і уяву живописця — якість, яка так захоплювала в пору навчання в одеській гімназії М. Врубеля. Ось що писала газета «Одесские новости» від 1 листопада 1886 року — цитую в перекладі українською: «...Знаменитий маляр продемонстрував учора учням тутешньої рисувальної школи прийоми свого письма... Темою картини Іван Костянтинович вибрав свіже бачену при поїздці з Криму до Одеси місячну ніч на морі... Картина була написана від 1-ї години до 4-ї пополудні». Цей твір автор подарував закладу, в стінах якого він був створений. Благодійність мистця — це окрема тема. Фактично усі згадані вище виставки уславленого мариніста в Одесі носили благодійний характер.
Завершити статтю хотілось би витримкою з вище згадуваної статті Поліщук і Колесніченко: «І.К. Айвазовський залишається одним із найбільш затребуваних художників на світовому художньому ринку. На жаль, на даний час нам не відомий систематичний каталог-резюме робіт І.К. Айвазовського». П’ять років тому був виданий каталог творів знаменитого мариніста із зібрання ОХМ. Сподіваємося, що подальша робота у цьому напрямі буде продуктивною.
P.S. Дивна ситуація — всесвітньо відомий митець, гордість українського, російського і вірменського мистецтва, який у своїх творах прославив Одесу, був членом кількох місцевих товариств, займався благодійністю на користь міста, ще не удостоївся честі, щоб його ім’ям була названа одна з вулиць чи провулків Одеси. Лише в селищі Фонтанка поблизу Одеси (Лиманський р-н) є вулиця імені Айвазовського.
