Заступнику київського міського голови Петру Пантелеєву минулої п’ятниці довелося взяти на себе неприємну місію. Він повідомив журналістам, що мешканці столиці вже наступного тижня, згідно з розпорядженням КМДА про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, отримають нові платівки. Документ визначає, що відтепер треба буде платити не три гривні, як досі, а 5,8 гривні за квадратний метр житлової площі. Це — так званий середньозважений тариф, який враховує витрати на надання послуг з прибирання прибудинкових територій та допоміжних приміщень у будинках, освітлення цих приміщень, їхнього поточного ремонту, обслуговування ліфтів та інших інженерних мереж.
За словами Пантелеєва, серед причин зростання комунальних цін — підвищення вартості електроенергії у сім разів, цін на паливо-мастильні матеріали — майже у 5 разів, подвоєння вартості вивезення сміття, зростання тарифів на воду і водовідведення, підвищення рівня зарплати комунальників. «Однак, розуміючи, що у людей залишається багато запитань щодо якості послуг, ми розпочали впровадження планів підвищення рівня сервісу», — сказав заступник міського голови, нагадавши, що раніше, коли різко зросли тарифи на газ і тепло, КМДА не підвищувало комунальних тарифів, розуміючи, що киянам у цих умовах буде не під силу їх сплачувати.
Тепер, відзначив Пантелеєв, інша ситуація. Стало відомо, що тарифи на газ, а відтак і на тепло не підніматимуть, тож у Києві вирішили зробити тарифи у місті економічно обгрунтованими, щоб запобігти можливим перебоям у їх наданні. А ті люди, для яких таке підвищення буде обтяжливим, за його словами, можуть розраховувати на субсидії. «Але навіть новий тариф для комунального сектора залишається меншим, ніж середній тариф комерційних ЖЕКів, включно з ОСББ та ЖБК — 8,23 гривні», — наголошує Пантелеєв.
Він також пояснює, що в столиці вже використали всі ресурси, які дозволяли не підвищувати комунальні тарифи. Було скорочено армію управлінців. «Ми позбавили прав юридичних осіб, дрібні комунальні підприємства і створили 10 управляючих комунальних компаній, кожна з яких має у своєму складі управлінський персонал — фінансистів, правників, інженерів і техніків. А безпосередньо послуги надають окремі структурні підрозділи без права юридичної особи — експлуатаційні дільниці. Які можна називати й ЖЕКами. Що в принципі те ж саме. Таким чином у той момент коли нам було вкрай необхідно втримати тариф на постійному рівні, було скорочено більше трьох тисяч працівників сфери управління будинками — в основному управлінський персонал. У одного керівника було по п’ять заступників, по три секретарки, автомобілі, офіси... Тепер у місті 90 ЖЕКів і 10 керуючих компаній, створених по адміністративному принципу — по одній у кожному районі міста».
Тепер у нас з’явиться фінансовий ресурс, який повинен використовуватися виключно за цільовим призначенням, і ми маємо можливість встановити стандарти якості обслуговування й контролювати їх виконання за допомогою керуючих компаній. Другий напрям, за словами Пантелеєва, активне залучення мешканців до управління будинками. Він нагадує, що в столиці діє програма 70% на 30%, що компенсує мешканцям 70% їхніх витрат, причому як для будинків, де створені ОСББ, так і для тих, де їх ще немає.
«Таким чином ми хочемо вирішити проблему старіння будівельних конструкцій та капітальних ремонтів, які за рахунок квартирної плати зараз не можуть виконуватися і, вірогідно, не буде, — розповідає чиновник. — Але ж ми бачимо, що житловий фонд вже зношений відсотків на 60—70, і його необхідно реанімовувати й модернізовувати, підвищувати енергоефективність». Зі слів Пантелеєва, у Києві мають намір створити «кадровий резерв» керівників комунальних житлово-експлуатаційних дільниць. Вже з вересня кожен охочий зможе подати заяву і відправити свою анкету. Це дозволить залучити нових фахових людей у сферу управління житловим господарством і створити кадрову конкуренцію у ЖЕДах.
Місто має також намір запровадити рейтинг для ЖЕД. Згідно з ним до 10 найгірших підприємств будуть застосовуватися санкції — звільнення керівників. А кращих будемо стимулювати, особливо робітників. Переможці у номінаціях робітничих професій можуть навіть отримати квартири, право на безплатні поїздки на відпочинок як в Україні, так і за кордон. Критеріями перемог у рейтингах стане відсутність скарг, отриманих на «гарячі лінії», якість прибирання, оперативність ліквідації аварій, стан благоустрою територій. Що ж до тих, хто опинився у кінці списку, то Пантелеєв зауважує: «Аби ні у кого з них не виникало ілюзії незамінності». Запроваджується поквартальний облік доходів та витрат по кожному з будинків, щоб мешканці бачили, скільки і куди йде грошей. Зокрема, роботи з поточного ремонту узгоджуватимуться з мешканцями. Зараз усі комунальні керуючі компанії складають графіки проведення зборів мешканців будинків за участі керівників експлуатаційних дільниць.
Це все добре. Однак чому в Києві, де колись люди отримували лише одну платіжку з єдиного розрахункового центру, тепер кожне комунальне підприємство надсилає окремі папірці, та ще й у різні строки і за кожен треба платити комісійні банку, запитав «День». «До квітня 2014 року, — пояснював Пантелеєв, — усі кияни отримували єдину платіжку. Потім, після того, як було ухвалено закон про виконавців послуг, яким було зобов’язано «Київенерго», «Київводоканал» та інші підприємства укласти договори з споживачами і вести окремий облік, таку систему було зруйновано».
«Ми розуміємо, що в перспективі єдина платіжка повинна відродитися. Але згадаємо минулу зиму, коли виникло дуже багато питань з рахунками за опалення. Тому ми зараз не поспішаємо. Спершу треба навести порядок з опаленням, щоб потім не підвішувати всіх інших виконавців послуг. Кожен з них хотів би вчасно отримувати платню за надані послуги, і не бути прив’язаним до опалення. Нині «Київенерго» разом з керуючими компаніями обстежує всі будинки і перевіряє опалювані площі, щоб ліквідувати наявні неточності й недовіру до рахунків». «Наведемо в цьому порядок і будемо переходити до єдиної платіжки», — запевнив заступник міського голови.
