Концепція реформування місцевого самоврядування і територіальної організації влади в Україні почалася у квітні 2014 року. Звернувшись до статистичних даних, бачимо, що процес об’єднання влади на місцях іде повільно, причому через необізнаність дехто навіть називає цей процес «поверненням до колгоспної системи». Сьогодні в Україні, за даними сайта «Децентралізація влади», створено 413 об’єднаних територіальних громад, і реформа далі продовжується, адже у перспективі — створення ще 692 ОТГ.
Одним із проблемних моментів створення об’єднаних територіальних громад є те, що місцеві керівники не можуть дійти згоди: «А де буде центр ОТГ?» Така ситуація склалася і на Рівненщині. Була перспектива створення потужної ОТГ із п’яти населених пунктів: смт Клевань + с. Зоря + смт Оржів + с. Радухівка + с. Жобрин. Але місцеве керівництво не знайшло спільної мови. Згодом з’явилася можливість створення ОТГ із найбільших сіл Рівненського району, а саме у моделі: смт Оржів + смт Клевань + с. Зоря. І знову ж, місцеві керівники ніяк не могли дійти згоди, адже кожен хотів, щоб саме його селище було центром, ніхто не мав бажання поступатися.
ЧОМУ?
У селищі Оржів є сучасне підприємство «Товариство механічної обробки деревини», яке оснащене високотехнологічним обладнанням. Завдяки ТОВ «ОДЕК» вищезгаданий населений пункт може існувати самостійно, адже у казну селища надходять чималі податки.
На території селища Клевань розташоване ДП «Клеванський держлісгосп», до складу якого входять шість лісництв Рівненського та Костопільського районів, ПАТ «Клеванський лісозавод «Промінь», «Клевань комунсервіс», одна з найбільших компаній в Україні, яка займається розміткою доріг, ТОВ «ХІМІЯ ПАРК» та нафтобаза ДП «Оптіма 770р». Активно розвивається сфера туризму, бо в населеному пункті міститься туристична «перлина Рівненщини» — Тунель кохання.
Зоря — нетиповий приклад села, в якому розташовано КСЗ («Консюмерс — Скло — Зоря»). Підприємство є флагманом склотарного виробництва в Україні. Є також зорянські теплиці, овочі з якої реалізують у Рівненській, Волинській та Хмельницькій областях.
РЕЗУЛЬТАТ?
Модель ОТГ — с. Зоря + смт Оржів + смт Клевань — так і не вдалося створити. Натомість було знайдено компроміс між органами місцевого самоврядування смт Клевань та смт Оржів.
«Ми об’єднаємося з Клеванською селищною радою згідно з перспективним планом, який було подано Рівненською районною адміністрацією, — коментує «Дню» голова Оржівської селищної ради Галина Кидун. — У Рівненському районі має бути шість об’єднаних територіальних громад, серед яких — Клеванська ОТГ. Вона має включати Клеванську, Оржівську та Жобринську сільські ради. Раніше ми не об’єднувалися, тому що кожен хотів, щоб центр був у тому населеному пункті. Згодом ми дійшли порозуміння. Виходячи з того, що Клеванська селищна рада має населення більше 8 тисяч, а наша — 4250 осіб, то саме Клевань і став центром ОТГ. Попередньо ми провели перемовини і узгодили питання, які б не створювали проблем для людей з отримання тієї чи іншої довідки або одержання консультації землеупорядника тощо. Також ми дійшли згоди, що штат, який є у нашій селищній раді, збережеться і буде входити до штату Клеванської об’єднаної територіальної громади».
«Із Клеванської й Оржівської селищних рад була створена робоча група із 12 людей (по шість осіб з обох боків), яка напрацювала план економічної спроможності нашої ОТГ, щоб показати мешканцям, що у нас будуть кошти і ми зможемо розвиватися, — розповідає далі Галина Кидун. — Після роз’яснення та ознайомлення місцевих жителів із напрацюваннями робочої групи, люди погодилися на об’єднання (до цього були проти). В результаті більше 80% опитаних мешканців Оржіва підтримали об’єднання із Клеванською селищною радою».
Як повідомив заступник голови Клеванської селищної ради Володимир Мокляк, 19 серпня Центральною виборчою комісією було прийнято рішення, що 29 жовтня по всій Україні відбудуться вибори керівників об’єднаних територіальних громад, а це означає, що після цього Клевань та Оржів стане єдиним цілим. «Клеванська селищна рада була ініціатором об’єднання, — коментує «Дню» її голова Дмитро Жовтянський. — Усім суміжним громадам була надана можливість добровільного об’єднання відповідно до чинного законодавства. Наразі лише громада Оржіва виявила таке бажання. Суперечок не було, був лише конструктивний діалог, який передбачав відповідні обрахунки стосовно діяльності нашої ОТГ. Приємно було бачити, що до участі в робочій групі долучалися небайдужі та активні люди, які хочуть позитивних змін. Без реформ, які нині тривають в Україні, не буде розвитку. Але ми маємо їх провести так, щоб життя населення від цих реформ тільки покращилося. Головна та єдина мета — це розвиток наших громад, і ми як їхні керівники маємо зробити все, щоб це якнайшвидше сталося».
ПЕРСПЕКТИВИ?
Чи можуть у подальшому до створеної ОТГ приєднуватися інші села? «Враховуючи існуючий фінансовий стан цих селищних громад, можна говорити про хороший стартовий потенціал. У даному разі ми отримали об’єднання двох самодостатніх рад, — відповідає «Дню» експерт Офісу реформ РРВ АМУ Василь Курилас, який консультативно допомагав у створенні найпотужнішої ОТГ Рівненського району. — Чи є перспектива приєднання до Клеванської ОТГ? Звичайно, так. Технічно для цього необхідний відповідний формат у Перспективному плані Рівненської області та добровільне бажання суміжних рад. Така можливість після проведення виборів поки є у Жобринської сільської ради, яка до наявного формату об’єднання не долучилась. Якщо ми говоримо про бажання приєднатися до успішної ОТГ інших суміжних рад, то це можливо лише згодом — після результатів ефективного управління! Однак укрупнення території громад не може бути довільним, воно має свої логічні межі. Відстань від центру громади до її найдальшого населеного пункту має бути такою, щоб в екстрених випадках пожежна команда, «швидка допомога», поліцейський патруль їхали до пункту призначення не більше 30 хвилин (20—25 км)».
«В цілому поясню переваги створення ОТГ, — продовжує експерт. — Відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», територіальні громади отримають весь спектр повноважень, що їх наразі мають міста обласного значення. На прикладі Клеванської ОТГ поки неможливо пояснити, чому необхідне об’єднання. Менталітет українця вимагає матеріального підтвердження змін. Готовність до реформ — це перш за все зміна свідомості, віра та розуміння результату. Те, що є у Клевані та Оржіва, — це віра та план дій для якісних реформ. Важко спрогнозувати розвиток громади через певний проміжок часу, адже багато чинників впливатимуть на це. Однак вірю, що активність та контроль з боку громад принесуть очікуваний результат. Найбільша перевага децентралізації — це можливість змін, адже шлях децентралізаційної реформи — це пройдений шлях європейських країн. Хтось бачить у цьому «колгосп», а хтось — реальні можливості. Головне — все має бути збалансовано. Неможливо планувати видатки без підкріплених надходжень, потрібно вчитись ефективно управляти, заробляти й розвиватися».
Українцям важко дається процес створення об’єднаних територіальних громад, і нюансів, як ми бачимо, є достатньо багато. Але, незважаючи на це, процес все одно рухається вперед. Головне в цій ситуації — намагатися вести конструктивний діалог, долучати до обговорень місцевих жителів, а також консультуватися з експертами, щоб полегшити та пришвидшити процес створення успішної об’єднаної територіальної громади.
