Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Під куполом» роздавали слонів

«Мінімалка» в 4 тисячі гривень за неготовності економіки має великі ризики, — експерти
5 вересня, 2017 - 11:06

У перший же після канікул робочий день українського парламенту фракція БПП закликала уряд підвищити мінімальну зарплату до чотирьох тисяч гривень. Глава фракції Артур Герасимов під час засідання погоджувальної ради Верховної Ради  сказав: «Ми звертаємося до уряду щодо подальшого підвищення мінімальної заробітної плати до рівня чотирьох тисяч гривень». Нагадаємо, раніше прем’єр-міністр Володимир Гройсман, не називаючи термінів, анонсував зростання середньої зарплати до 10 тисяч гривень. Наскільки виправдано підвищувати зараз мінімальну зарплату?  На це запитання відповідали експерти «Дня».

Андрій НОВАК, глава Комітету економістів України:

— Цю ініціативу можна вважати піаром на випередження «досягнень» та обіцянок прем’єр-міністра з боку президентської політичної сили. Вона хоче перехопити у прем’єр-міністра ініціативу й нівелювати позитивні результати його роботи. Український бізнес таке нове навантаження винесе — відреагує так само, як на попереднє підвищення мінімалки до 3200 гривень. Можна передбачити, що буде скорочення працівників або подальша тінізація трудових відносин. Людей оформлятимуть на 0,5 або 0,25 ставки. А реально вони працюватимуть повний робочий день.

Захар ВАРНАЛIЙ, професор Київського національного університету імені Т. Шевченка:

— Якщо йдеться просто про мінімальну зарплату без ув’язки з тарифною сіткою, яка теж мала б зростати, тоді економіка це витримає. Так само, як після підвищення мінімальної зарплати до 3200 гривень, коли не піднімали ні мінімальної пенсії, ні прожиткового мінімуму. Але якщо підніматимуться й інші показники, пов’язані з мінімальною зарплатою, тоді економіці точно не витримати. Піднімати зарплату можна й удвічі, й утричі, але спочатку треба оздоровити економіку, остаточно зупинити її падіння, а потім паралельно підвищувати зарплату. Має бути комплексний підхід. У нас в економіці полісистемні проблеми, й такими ж мають бути рішення, а не ситуативними, точковими і, як правило, передвиборними.

Анатолій ФЕДОРЕНКО, провідний науковий співробітник Iнституту економіки і прогнозування НАНУ:

— Зарплата має якимсь чином відшкодовувати ті втрати, яких зазнало населення у зв’язку з інфляцією й девальвацією гривні в останні три роки. Особливо в бюджетній сфері. Але чи готова економіка винести цей тягар? Мене цікавить не наскільки підвищувати, а за рахунок чого. У бізнесі самі власники підприємств шукатимуть джерела самостійно. У бюджетній сфері такий захід рівносильний тому, що залізти в кишеню платникові податків. Чи не вийде так, що при цьому найбільш низькооплачуваним працівникам ми створюватимемо переваги. Наприклад, моя знайома висококласний лікар із зарплатою в чотири тисячі. У прибиральниці в її установі 3200 гривень. А тепер вони будуть на рівних. Охочих роздавати слонів багато, особливо якщо йдеться до виборів. Але нехай би спочатку знайшли джерела для цього підвищення, які не призведуть до наступного витка інфляції.

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: