Закон щодо стандарту «Євро-5» розбурхав українців, котрі придбали чи хочуть купити європейські автівки, уникаючи плати за їхнє розмитнення. Та мало хто говорить про інших «потерпілих» внаслідок дії Закону «Про внесення змін до Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрацію транспортних засобів» щодо посилення адаптаційної здатності та поетапного введення в Україні міжнародних екологічних вимог до транспортних засобів». Це автомобілі «швидкої допомоги», пожежні автівки та інші види спеціального транспорту, які Україна могла б отримати як гуманітарну допомогу. Зараз частину таких автівок, за які волонтери за кордоном уже заплатили гроші та привезли до нашого кордону, змушені повертати назад. А це «швидкі» для районних лікарень, машини для потреб військових частин...
Нагадаємо, закон про екологічні стандарти для автомобілів не дозволяє розмитнювати транспорт, якщо він не відповідає стандарту «Євро-5». Згідно з ним, усі автівки, ввезені в Україну з-за кордону, виготовлені після 2009 року, мають бути з екологічно нешкідливими двигунами. Автомобілі «швидкої допомоги», які придбала для України наша діаспора в Нідерландах, відповідають стандарту «Євро-3». Зараз члени діаспори готують документи для реекспорту.
АНТИГУМАНІТАРНА БЮРОКРАТІЯ
«Нам випишуть документи для реекспорту, і все, маємо вивозити. Але чи багато таких машин в Україні? Ні. Чому не дозволяють подарувати? Чекають на нові. Але їх не буде, бо в Європі теж такі їздять. Ми купували ці машини «швидкої допомоги» з подвір’я лікарні. Усі в ідеальному стані. Як можна Україні дозволити їх повернути, коли існує така потреба в цих автівках?» — обурюється в коментарі «Дню» Віра Зваан, представник фундації «Українці в Нідерландах».
Раніше журналіст та блогер Сергій Іванов описував на своїй сторінці у Facebook деталі цієї ситуації. Йшлося про те, що фундація «Українці в Нідерландах» не змогла ввезти в Україну автомобіль «швидкої допомоги» Mercedes-Benz Sprinter, визнаний гуманітарною допомогою. На допис блогера відгукнулися народний депутат Іван Винник і міністр інфраструктури Володимир Омелян. Міністерство інфраструктури надіслало до Державної регуляторної служби проект наказу, який мав змінити загальні норми ввезення для спеціалізованих санітарних автомобілів, визнаних гуманітарною допомогою.
«Якщо цей наказ пройде Державну регуляторну службу, то ввозити «швидкі», які хоч не відповідають стандарту «Євро-5», для фронту і лікарень стане набагато простіше», — писав Сергій Іванов. Але за кілька днів повідомив, що нічого з того не вийшло. «На нараді у прем’єра сказали, що зараз на митницях стоять 350 автомобілів, які діаспора хоче подарувати Україні, але не може, оскільки вони не відповідають «Євро-5». Добре, що «бобіки» та візки, якими в селах дістаються лікарень, відповідають усім вимогам української бюрократії. Цікаво, хто ще з таким ставленням захоче нам допомагати, якщо ми не можемо прийняти допомогу від своїх, які власним коштом намагаються підтримати Батьківщину?» — риторично запитував Сергій Іванов.
ВОЛОНТЕРИ — ПРОТИ ЄВРОЗАКОНУ
Про цю ситуацію раніше повідомляв і міський голова Глухова Мішель Терещенко. Глухівська районна лікарня теж очікувала на автомобіль «швидкої допомоги» від фундації «Українці в Нідерландах», із квітня тривав процес розмитнення. Хоча на той час закон про екологічні стандарти для імпортних автівок ще не діяв. «Оскільки всі дозволені терміни перебування вантажу закінчилися, волонтери мають забрати «швидку», але її із Сум не випускають. Вимагають 500 тисяч гривень застави, інакше — конфіскація. Це скандал. Уклінно прошу народних депутатів України та високопосадовців негайно втрутитися й допомогти», — закликав у Facebook Мішель Терещенко.
Виконавчий директор благодійного фонду «Свої» Оксана Сухорукова навела ще один приклад: у жовтні минулого року уряд Китайської Народної Республіки планував подарувати нашому Міністерству охорони здоров’я 50 автомобілів «швидкої допомоги». Міністерство соціальної політики визнало їх гуманітарним вантажем, але ці машини мають стандарти «Євро-3» та «Євро-4». Отже, за новим законодавством ми не можемо їх розмитнити і прийняти.
«Саме через такі ситуації ми піднімаємо питання зняття вимоги «Євро-5» для автомобілів «швидкої допомоги», визнаних гуманітарною допомогою. Але для цього треба готувати інший законопроект або вносити правку до чинного закону. Це дуже довго», — додає Віра Зваан.
АСОЦІАЛЬНА ПОЗИЦІЯ
Це не тільки довго, вважає Оксана Сухорукова, а й невигідно деяким політичним силам. Адже, наприклад, раніше розмитнювати гуманітарну допомогу заважало Міністерство соціальної політики — через власні інтереси. «День» розповідав, що Мінсоц із незрозумілих причин блокує процеси розмитнення гуманітарних вантажів, довго готує відповідні документи або вимагає додаткову документацію від донорів чи волонтерів, які приймають допомогу (наприклад, у матеріалі «На паралельних рейках», №41-42 за 10—11 березня цього року). І зараз замість вирішення проблеми маємо загострення ситуації з гуманітарними вантажами.
У квітні Міністерство соціальної політики затвердило наказ «Про затвердження Переліку документів, які подаються для визнання вантажів (товарів), коштів, у тому числі в іноземній валюті, виконаних робіт, наданих послуг гуманітарною допомогою». Відповідно до нього донори та особи, які приймають гуманітарну допомогу, мають надавати свої персональні дані. Як стверджує Оксана Сухорукова, це порушує закони про гуманітарну допомогу та про захист персональних даних.
«Щоб пояснити всю цю ситуацію, наведу приклад. Донецька та Луганська області дають Мінсоцу інформацію про потреби в гуманітарній допомозі, у нас є відповідь міністерства, що воно не може впливати на вирішення цієї ситуації. І все, — розповідає Оксана Сухорукова. — Основне завдання міністерства — реагувати на соціальні потреби, визначати, чи є потреба в гуманітарній допомозі в тому чи іншому регіоні. Але чиновники не володіють ситуацією, вони дивляться тільки на пакет документів — щоб він відповідав їхнім наказам. І відомство нічого не хоче міняти. Мінсоц не вирішує соціальних потреб, а лише потурає бізнес-інтересам».
Через такі бюрократичні труднощі чимало волонтерських організацій припиняють займатися гуманітарною допомогою. Для добрих справ дуже важливий результат.
