Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Старий і море

У Національному музеї «Київська картинна галерея» представлено виставку, присвячену творчості Івана Айвазовського
21 вересня, 2017 - 17:33
БІЛЬШУ ЧАСТИНУ ЕКСПОЗИЦІЇ ПРЕДСТАВЛЯЮТЬ ПОЛОТНА МАРИНІСТІВ XVIII — XX СТ.

Експозиція називається «Геній і море. Традиції, пошуки, відкриття» і підготовлена до 200-річчя Івана Костянтиновича, а також до 95-річчя створення Київського музею. Більшу частину з представлених на виставці робіт (понад півсотні полотен мариністів ХVIII — ХХ ст., зокрема знамениту «Волгу біля Жигулівських гір» самого І.Айвазовського) можна побачити тільки тут і зараз. Потім картини знову повернуться в музейні запасники.

Як на слух нашого сучасника, у морських пейзажів — виразне жіноче ім’я: «Марина». Разом із тим «портрети» моря, розбурханого чи спокійного, підсвіченого сонцем або місяцем, під небом кольору свинцю чи то відтінку розплавленого золота, — наймаскулінніший жанр у живописі. Художниками-мариністами — практично, як і моряками, — ще донедавна ставали теж тільки чоловіки. В цьому є щось дуже еротичне. Море — навіть на полотнах — любить сильних. І не пробачає сентиментів.

Усі роботи — виключно з наших запасників: ми хотіли ще раз показати, наскільки унікальним є наше зібрання, і тому свідомо не залучали колег, — розповів «Дню» директор «Київської картинної галереї» Юрій ВАКУЛЕНКО. — У постійній експозиції можна побачити не більше п’яти робіт із числа представлених на виставці. А деякі взагалі виставляються вперше.

ІВАН АЙВАЗОВСЬКИЙ «ВОЛГА БІЛЯ  ЖИГУЛІВСЬКИХ ГІР»,  1887 Р.

Виставка займає весь перший поверх. Але п’яти залів помітно замало для розбурханої морської стихії. Адже одній тільки «Бурі» (1872) — центральному полотну виставки (і кращому авторства Айвазовського у київській музейній колекції) — в ідеалі, можна було би віддати окремий зал. Як, втім, і хрестоматійній «Волзі біля Жигулівських гір» (1887). Ця масштабна картина, написана художником у майстерні в Феодосії, де-факто, закриває експозицію (хоча і виглядає трохи дивно серед кримських пейзажів різних авторів). Втім, на цій виставці «забагато» творів — це добре для глядача, а зовсім не погано... Всього у колекції Національної галереї 18 шедеврів Івана Айвазовського. Окрім них і творів сучасників «Геній і море» включає ще й фото робіт найвідомішого у світі мариніста, які музей втратив під час Другої світової війни. А також унікальні предмети «морського» побуту із колекції Музею Шереметєвих.

«Геній і море» — чергова виставка творів І.К. Айвазовського. За словами Юрія Вакуленка, на цей раз метою музейників стало — показати творця «Дев’ятого валу» саме українським художником. «Перед вами — зокрема, українські пейзажі, включно з кримськими. Це — наша земля. Саме Іван Костянтинович стояв біля витоків українського пейзажу в цілому, не тільки морського, і ми це продемонстрували», — не без гордості, розповів  директор музею.

ІВАН АЙВАЗОВСЬКИЙ «БУРЯ», 1872 Р.

Насправді, про державну, національну та інші «приналежності» морського генія, так само як і його колег (в експозиції можна побачити італійські морські пейзажі Миколи Ге, морські пейзажі Л.Ф.Лагоріо, К.Ф.Богаевского, найніжніші «кримські» акварелі Макса Волошина і т.ін.), просто... забуваєш. Варто опинитися на виставці. По суті, «Геній і море» — це запрошення до великої і прекрасної подорожі: до моря, до історії, в тому числі до історії живопису, до... Втім, яка ментальна дорога ближче особисто йому, кожен глядач має визначитися сам.

Як відомо, Іван Костянтинович був завзятим мандрівником. А свої картини найчастіше писав уже у феодосійській майстерні — по пам’яті. Обігравши цей факт, куратор виставки, провідний науковий співробітник Національного музею «Київська картинна галерея» Мар’яна Кружкова згрупувала полотна експозиції не за хронологією, а розбила за тематикою. І кожен із п’яти залів перетворився на окрему «подорож». Найперший пропонує екскурс в історію жанру «марини» у нашій країні. Окрім знаменитої «Бурі» Айвазовського тут можна побачити, наприклад, кримські акварелі художника ХVІІІ ст. Ж.-Б. де ла Траверса. (Експонуються вперше.) Наступні зали присвячені морській баталістиці, італійському пейзажу... А в самому фіналі пропонуються Крим і добірка робіт учнів, послідовників і просто наступників І.Айвазовського.

Найсильніше враження справляють зали, заповнені переважно роботами самого «генія моря». Графічні замальовки «Штиль» (1850) і «Шторм» (1850) запам’ятовуються майстерністю графіки. Пейзажі олією, включно з не пов’язаними з темою моря, на кшталт «Афінського Акрополя» (1887), вражають світлом: вони немов висвітлюють навколишній простір. «Італійський» зал «із Айвазовським» і сучасниками навіть візуально видається світлішим за всі інші — немов тут лампи потужніші.

Море не любить сентиментів. Але підкоряється люблячим його безмежно. Таким і був Іван Айвазовський, який не проміняв море ані на Санкт-Петербург, ані на будь-яке інше місто будь-якої країни світу. «Геній і море» — це також і подорож біографією геніального живописця. Де кожна глава життя і творчості в кожному залі проілюстрована репродукціями найвідоміших портретів майстра. Є, зокрема, й замовлений йому галереєю Уффіци. Але це — так би мовити, «історія в історії», «виставка всередині виставки» для найобізнаніших.

Експозицію можна побачити до 31 жовтня 2017 року.

Ганна ПАРОВАТКІНА. Фотоілюстрації автора
Газета: