Майже 30 мільйонів гривень позичили власники 422-х квартир у столиці, щоб комплексно підготуватися до зими. Кредит для ОСББ «Оберіг на Позняках», яке знаходиться на вулиці Миколи Бажана, 16, вже встигли охрестити «рекордним» теплим кредитом за всю історію існування програми.
За умовами кредиту, ОСББ мусить упродовж п’яти років повернути трохи більш як 6,5 мільйона гривень за кредитною ставкою 21% річних. Решту позики — 24,5 млн грн — буде погашено з державного та місцевого бюджетів.
Стартові гроші, 21,5 млн грн, надійшли з міського бюджету за програмою спільного фінансування «70/30». Ще понад 9,7 млн грн дав «Укргазбанк» на п’ять років під 21% річних.
Це, як стверджують в Держенергоефективності, «найбільший за всю історію програми «теплий кредит».
За понад 31 мільйон гривень у будинку збираються утеплити зовнішні стіни, замінити вікна на енергоефективні, а також провести повну реконструкцію систем теплопостачання та гарячого водопостачання з використанням відновлюваних джерел енергії.
Голова ОСББ «Оберіг на Позняках» Валерій Нікітченко розраховує, що вже з наступного опалювального сезону власники 422 квартир у його будинку заощаджуватимуть до 1,5 млн грн завдяки зменшенню споживання тепла до прогнозованих 43,5 % порівняно з 2016 роком.
...ПЕРЕД МІЛЬЙОНОМ ЄВРО БУЛИ ПІВТОРА МІЛЬЙОНА ГРИВЕНЬ
Ідея отримати великі гроші для своєї багатоповерхівки визрівала у голови ОСББ майже два роки. Підготовка до проекту не була легкою. Підписанню контрактів про виділення коштів передувала ціла низка етапів.
І, мабуть, «рекордної позики» могло б і не бути, якби їй, каже Нікітченко, не передував досвід кредитування на невелику, порівняно з цією, суму.
У 2016 році об’єднання позичило 1,5 млн грн і спрямувало їх на заміну освітлення зі встановленням LED-ламп та світильників у багатоповерхівці, встановлення енергозберігаючих вікон та дверей загального користування. І хоча у 2016 році через підвищення тарифів на опалення економія не була суттєвою, це вплинуло на формування тарифу на освітлення, загальний комфорт і відчуття участі в загальній справі усіх співвласників.
У КМДА розповіли, що ОСББ «Оберіг на Позняках» стало одним із переможців конкурсу серед багатоповерхових будинків за програмою «70/30 « 2016 року та отримало кошти на реалізацію енергоефективних заходів у 2017 році.
Оскільки за умовами цієї програми один із напрямків робіт за проектом фінансується коштом співвласників, голова ОСББ звернувся до одного з уповноважених державою банків, які реалізують державну програму кредитної підтримки впровадження енергоефективних заходів у житловому секторі, за відкриттям невідновлювальної кредитної лінії на понад 9,7 млн грн.
У цьому випадку сума відшкодування з бюджету міста за програмою «теплих» кредитів становила 2 910 850 грн. Усього у бюджеті Києва на 2017 рік на це передбачено 7 млн грн. Саме через відшкодування кредиту з державного та міського бюджетів влада стимулює ОСББ модернізувати свої будинки. Ця програма діє у Києві вже третій рік. Вона допомагає вирішити низку технічних проблем у будинках, що в подальшому дозволяє суттєво економити на платі за комунальні послуги.
Наприкінці 2016 року Київрада ухвалила аналогічний механізм спільного фінансування для будинків, де ще не створені ОСББ. Також у 2016 році КМДА та агентство Держенергоефективності підписали меморандум, за яким іще 30% кредитованої суми відшкодовує держава, а все інше — мешканці будинку. У 2017 році бюджет Києва на ці програми виділив понад 100 млн грн.
ТРИ ВАРІАНТИ, У КОГО МОЖНА ПОЗИЧИТИ ГРОШІ
Як повідомляв «День» («Постстокгольмський синдром» — від 18 липня 2017 року), сьогодні для українців доступні три основні джерела фінансування заходів із підвищення енергоефективності: «теплі кредити», програма IQ-energy та програми, які фінансуються органами місцевого самоврядування.
На початку квітня 2015 року уряд прийняв програму компенсації 20—40% вартості кредитів на заходи з підвищення енергоефективності. Кабінет Міністрів України заклав у державний бюджет на 2017 рік 400 млн грн на реалізацію програми з видачі населенню «теплих» кредитів. Механізм фінансування «теплих» кредитів передбачає відшкодування 20% суми кредиту (але не більш ніж 12 тис. грн) для громадян при заміні газових котлів, 35% суми кредиту (але не більше 14 тис. грн) на енергоефективне обладнання і матеріали для фізичних осіб, 40% тіла кредиту (але не більше 14 тис. грн у розрахунку на одну квартиру) на енергоефективне обладнання й матеріали для ОСББ та житлово-будівельних кооперативів. При цьому громадянам, які отримують субсидію, компенсується 70 % суми кредиту. Місцеві органи влади також підключаються до цієї програми і розробляють власні програми з відшкодування населенню частини тіла кредиту або відсотків на реалізацію енергоефективних заходів. Це дозволяє населенню брати участь відразу в декількох програмах енергоефективності — як це зробило ОСББ «Оберіг на Позняках».
КВАРТИРА В «УТЕПЛЕНОМУ» БУДИНКУ КОШТУВАТИМЕ НА 20—50% ДОРОЖЧЕ
«Завдяки програмі «теплих» кредитів при утепленні багатоповерхівок ОСББ щоразу заощаджують половину і навіть більше коштів. Це одна з причин популярності програми серед ОСББ. Окрім цього, мешканці термомодернізованих будинків сплачують набагато менше за комунальні послуги, а вартість утепленої квартири стрімко зростає», — говорить голова Держенергоефективності Сергій Савчук.
І хоча гравці ринку поки не ведуть статистику про те, скільки квартир, які продаються на вторинному ринку, енергоефективні та яким чином, але українці, які збираються купувати житло, на цей показник однозначно звертають увагу.
«Відсоток старого житлового фонду, де проведені заходи з комплексної термомодернізації, у нас ще дуже і дуже низький. Та, думаю, людина, вибираючи з двох більш-менш однакових квартир, в одній з яких проведено заходи з термомодернізації, а в іншій — ні, за інших рівних умов, надасть перевагу першій, — зазначає в коментарі «Дню» головний редактор порталу 100realty.ua Захар ФЕДОРАК. — Фахівці з термомодернізації, посилаючись на досвід інших країн (Німеччина, Польща) стверджують, що ринкова вартість такого житла зростає після того, як воно стало енергоефективним, на 20—50%. У будь-якому випадку, затрати на термомодернізацію окуповуються з лишком за продажу квартири. Але щодо України про це говорити конкретно важко, оскільки, повторюся, на вторинному ринку мало пропозицій у вже термомодернізованих будинках».
Та кардинально інша ситуація на первинному ринку — житла від забудовників. За словами Федорака, оскільки є величезна конкуренція між забудовниками та їхніми ЖК, то питання енергоефективності, а отже, подальшої вартості послуг у платіжках мешканців — стає одним із ключових за умови вибору того чи іншого проекту для купівлі квартири.
«Покупці стають все більш далекоглядними і прораховують не лише ціну квадратного метра на момент купівлі, а й так звану вартість володіння цією нерухомістю в подальшому, на що, безумовно, чи не найбільше впливає рівень споживання енергії будівлею, а отже, рівень оплати за неї. Тому зараз навіть у найбюджетніших ЖК в економ-сегменті забудовники намагаються використовувати енергоефективні матеріали, а в дорожчих проектах вже непоодинокі випадки встановлення також і альтернативних джерел енергії, як-от сонячних батарей, завдяки яким, наприклад, може генеруватися енергія для освітлення загальних коридорів чи для вуличного освітлення прибудинкової території. Відповідно, за це мешканці вже не платитимуть», — зауважує Федорак.
