Енергосервісні (ESCO) компанії стають усе більш відчутним чинником у реалізації політики енергозбереження в нашій країні. Адже їхня діяльність уже в недалекому майбутньому дасть можливість істотно знизити витрати держбюджету на субсидії для оплати житлово-комунальних послуг в Україні, які тільки за дев’ять місяців цього року зросли на 22,7%. Витрати мешканців на обігрів та освітлення під час їхньої співпраці з ЕСКО-компаніями можуть помітно знизитися.
Радник заступника голови Київської міськдержадміністрації Олексій Тихонов на київському форумі з енергоефективності запевнив, що в багатоквартирних будинках можна повністю компенсувати встановлення будинкових лічильників тепла й утеплення будинків, покривши 70% витрат за рахунок державної програми співфінансування «70/30» і 30 % — за рахунок ESCO — компаній. За його словами, в разі підписання об’єднанням співвласників (ОСББ) договору з ESCO-компанією, вона надає гарантію фінансування 30 % витрат з утеплення, а решту 70 % витрат на ці цілі можна покрити за рахунок участі в програмі «70/30».
Природно, просуванню ESCO на ринок енергоефективності повинні максимально сприяти на місцях. «Я вважаю, що це відповідальність місцевої влади — не допустити перевитрати (субсидій), що може призвести до зростання тарифів», — вказує прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. Водночас в Україні вирішили зробити прихід ESCO-компаній на ринок максимально ефективним і прозорим. Контракти з цими компаніями місцева влада та ОСББ укладатимуть у системі ProZorro.
ПЕРШІ В ЄВРОПІ
Кажучи про запровадження в Україні механізму енергосервісних контрактів, перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим НЕФЬОДОВ роз’яснює: «Це механізм, за яким держава може вступати в партнерство з приватним інвестором для модернізації шкіл, дитячих садків, лікарень й інших будівель, де є потенційно можливість економити енергоресурси завдяки тому, що інвестор вкладає кошти в термомодернізацію. Дохід від економії розподіляється між інвестором і державою, тобто нами, як платниками податків».
За словами чиновника, потенціал застосування енергосервісу тільки в бюджетній сфері — близько 90 тисяч будинків, а запровадження в них заходів із термомодернізації дасть можливість заощаджувати до 700 мільйонів кубометрів газу на рік. Економія коштів від цього, як правило, становить не менше 20%, що дозволяє погашати отриману послугу за рахунок тієї самої економії. А тарифи при цьому залишаються незмінними, що надає такому підходу до запровадження енергоефективності будівель привабливості.
«Уперше в Європі нам вдалося реалізувати механізм укладання цих угод через систему ProZorro, — зауважує заступник міністра. — Станом на сьогодні перші тридцять угод із енергосервісом. Причому інвестори навіть змагатимуться за право взяти участь у цих контрактах. Це — результат багатомісячної роботи й держпідприємства ProZorro, й електронних майданчиків, які втілили у себе таку процедуру, і, звичайно, агентства з енергоефективності». Він закликав енергосервісні компанії брати активну участь у відповідних торгах і зауважив, що з економічної точки зору це досить цікавий механізм інвестицій, від чого інвестор отримує прибутки, а держава — економію енергоресурсів. У той самий час можливість закуповувати відповідні послуги через систему ProZorro, на думку Нефьодова, полегшить життя місцевої влади, а також і бізнесу, оскільки сприятиме чесній конкуренції між компаніями
ЦЕ НАШЕ МАЙБУТНЄ
«В українському парламенті є консенсус між усіма проєвропейськими політичними силами щодо того, що енергоефективність є майбутнім України», — зауважує народний депутат Олексій РЯБЧИН. На його погляд, механізми ESCO — «це питання виживання нашої країни», а недавно ухвалені закони, що регулюють дію цього механізму, запускають в Україні ринок, якого в нас ще не було. «Ми дуже хочемо, щоб інвестор заробляв на цьому, щоб допомагав країні знизити споживання енергії». Народний депутат наголошує, що енергосервіс слід було запроваджувати в Україні ще до тих рішень, які призвели до подорожчання житлово-комунальних тарифів, щоб люди не відчули шоку від цього. «Ринок енергоефективності важко переоцінити також з точки зору створення нових робочих місць і додаткових надходжень до місцевих бюджетів, — указує голова Держенергоефективності Сергій САВЧУК і нагадує, що енергосервісний ринок тільки в бюджетній сфері сягає 100 тисяч установ і 8 мільярдів євро.
«Важко уявити, що уряд країни, яка воює, знайде таку суму, щоб модернізувати всі ці будинки — це нелегко підняти, — констатує Савчук. — Бо тисяча кіловат (потужності) атомної станції коштує приблизно 8 мільярдів доларів. А тут саме приватний інвестор на місцевому рівні сам заходить до школи чи лікарні й сам оцінює шляхом енергетичного аудиту, що потрібно зробити». «Механізм енергосервісних контрактів дає можливість ESCO-компанії в прозорий спосіб, через тендер претендувати на виконання робіт на тому чи тому бюджетному об’єкті й повертати свої інвестиції саме за рахунок економії. Це значить, що в керівництва цієї компанії не буде жодних підстав, щоб завищувати вартість робіт або обладнання. Бо що дорожче він його придбає, то менше економії в нього залишиться».
ЕФЕКТ МОТИВАЦІЇ
«Започатковуючи це ключове й революційне рішення з прив’язкою до системи ProZorro, — зазначає Савчук, — ми мотивуємо всі енергосервісні компанії, які виходять на цей ринок, щоб вони не просто приходили до місцевої влади й домовлялися, а й виводимо їх на відкритий і прозорий майданчик, де можна позмагатися. А оцінку їхньої пропозиції буде зроблено не за найнижчою ціною, як це завжди відбувалося, а через формулу NTV — формулу успіху, розробленою разом з фахівцями ЄБРР. Вона обраховує найбільшу вигоду для муніципалітету і цієї бюджетної установи. Торік уже укладено 20 перших енергосервісних контрактів, і вони працюють».
Відповідаючи на запитання журналістів, Савчук указав, що суть енергосервісного контракту полягає також і в тому, що згідно зі змінами до Бюджетного кодексу, протягом 15 років власник установи, на якій за контрактом проводиться енергомодернізація, зберігає для неї рівень фінансування платежів за енергоресурси на одному рівні. «Цього не біло раніше, і саме тому не було й енергосервісних контрактів. Бо в них ніхто не був зацікавлений», — наголосив голова Держенергоефективності.
Керівник електронного майданчика Смарт-тендер Антон ПРЕБІЧЕНКО повідомив, що на сьогодні в підприємства є 18 замовників, серед яких великі, такі як відділ освіти Львівської ОДА, а також невеликі, як наприклад, філармонія одного з обласних центрів. Ці замовники вже оголосили 30 тендерів. Найближчий тендер, з його слів, відбудеться 19 грудня. «Це буде найсучасніший і найскладніший аукціон, який до сьогодні реалізовано в системі ProZorro, — впевнений Пребіченко, — ціни там узагалі не буде. Підсумки підбиватимуть за показниками енергоефективності та іншими важливими критеріями».
«Наша компанія вже реалізувала кілька пілотних енергосервісних проектів у дитячих садочках Києва, — сказав у коментарі «Дню» директор ДТЕК ЕСКО Євген БУШМА. — Нещодавно в системі ProZorro були перші тендери за новими правилами. Цей крок відкриє ринок енергосервісу. Енергосервісний механізм — це хороша альтернатива банківським кредитам при фінансуванні енергоефективних заходів. На відміну від кредитів, суть ЕСКО-механізму в тому, що енергосервісна компанія інвестує свої кошти, виконує «під ключ» підписаний контракт і гарантує досягнення передбаченого в ньому рівня економії енергоресурсів. Після завершення дії контракту вся економія і модернізоване обладнання залишаються клієнту»
