Поїздка в міській маршрутці іноді нагадує атракціон. Викид адреналіну та найрізноманітніші емоції, від подиву до обурення, гарантовані. Через численні інциденти на дорогах столичні маршрутники переживають велику ревізію. Позапланову. На якість і безпечність перевезень. За дорученням мера Києва Віталія Кличка департамент транспортної інфраструктури Київської міської держадміністрації разом з Державною службою України з безпеки на транспорті з 9 листопада розпочав комплексну перевірку власників маршрутних автобусів, зокрема на наявність ліцензії та дотримання стандартів перевезення пасажирів. Ревізія завершилась цього тижня.
Така інспекція є реакцією міського голови на трагедію, яка нещодавно сталася на вулиці Героїв Дніпра. Через порушення правил дорожнього руху маршрутка збила на смерть двох людей просто на зупинці громадського транспорту. Як запевняє Віталій Кличко, всі безвідповідальні й недобросовісні компанії мають бути позбавлені ліцензій і піти з ринку перевезень.
ЖОДНОГО НАГЛЯДУ
Маршрутки столиці давно мають славу не надто комфортного та подекуди небезпечного виду транспорту. Місто, хоч як це дивно, намагається виправити ситуацію, причому вже не перший рік. Так, кілька років тому Громадська рада при КМДА ініціювала проект щодо поліпшення якості маршрутних перевезень (про це «День» писав у матеріалі «Під музику Вівальді...» у №36 від 27 лютого 2014 року). Пропонувалося зробити так, щоб водії працювали в охайній робочій формі, самі автобуси були без рекламних агіток, шансону з приймачів і без бруду в салонах. Серед вимог, висунутих до перевізників, були щоденні технічні огляди автобусів перед початком і завершенням рейсу, видача квитків за оплату проїду, поява кондуктора, ба навіть уроки ввічливого та етичного спілкування водіїв з пасажирами. Два місяці Громадська рада вела перемовини з перевізниками за посередництва міського транспортного департаменту, однак віз і нині там.
Хоча дослідження доводять, що саме від позиції водія і технічного стану автобуса залежить безпека перевезення. Сім років тому в Україні вперше почали проводитися технічні розслідування масштабних ДТП. Їх запровадив уряд після трагедії на залізничному переїзді в місті Марганець Дніпропетровської області, внаслідок якої загинуло майже півсотня людей. Про це «Дню» розповідав директор Департаменту безпеки Міністерства інфраструктури Микола Горбаха, нині старший консультант парламентського комітету з питань транспорту (деталі у матеріалі «37 вимог до вітчизняного автопрому» в №2 від 10 січня 2014 року).
Експерти з’ясовували всі деталі, що можуть спричинити масштабні аварії: де навчався водій, хто його інструктував, коли він вийшов на маршрут, чи проходив транспортний засіб передрейсовий технічний огляд, яку репутацію перевізник має на ринку, чи вкладає він кошти у безпеку дорожнього руху. Перші результати технічних розслідувань показали, що основні недоліки системи безпеки руху стосуються персоналу, конструкції транспортного засобу, дорожньої інфраструктури та організації безпеки перевезень на підприємстві.
П’ЯТЬ ЛІКАРІВ НА 130 АВТОБУСІВ
За різними даними, щоденно маршрутками Києва користуються майже мільйон пасажирів. А контролю практично жодного. За даними Державної служби України з безпеки на транспорті, тут працюють 250 інспекторів з безпеки руху на всю країну, в Києві — лише вісім. Чи реально такій маленькій кількості людей пильнувати за всіма порушеннями?
Бракує відповідного персоналу і в самих фірмах, які займаються перевезеннями. Так, директор ТОВ «Трансгруп» Володимир НАЗАРЕНКО нещодавно заявив журналістам, що у нього на підприємстві працюють п’ять лікарів на 130 автобусів. Крім того, водії працюють понаднормово: замість шести-восьми годин у них 12-годинний робочий день. Втома, роздратування, виснаженість на тлі надзвичайно інтенсивного руху у столиці накладаються одне на одне, тож, як наслідок, маємо надзвичайні ситуації.
Кияни вкрай цим незадоволені. Рік тому навіть зареєстрували на сайті Київради петицію з вимогою замінити маршрутки електротранспортом. Вона набрала необхідні десять тисяч голосів, щоб її розглянули на сесії Київради. Однак чиновники відповіли, що зовсім позбутися маршруток не вийде. Оголошувати їм «війну» теж не будуть — просто розвиватимуть мережу комунального транспорту, закуповуючи нові автобуси і тролейбуси. Втім, це справа не одного року. А доти кияни та жителі інших міст користуватимуться послугами маршрутних перевезень, бо інколи це єдиний спосіб швидко дістатися до потрібного місця.
«УСІХ ВЛАШТОВУЄ «ЧОРНИЙ НАЛ»
Самі перевізники нарікають, що вимагати від них дешевого, комфортного та ще й безпечного проїзду — майже фантастика. Практично щоразу, коли підвищуються ціни на проїзд, власники маршруток пояснюють, що підвищилася ціна на пальне, плюс треба купувати запчастини і давати зарплату водіям. Тому хочете безпечної їзди — платіть більше.
«Коли підвищується проїзд, завжди цікавляться, коли покращиться якість. Але ніхто не запитує, чи покриває це наші витрати, — зауважував Володимир Назаренко на нещодавньому брифінгу. — От новий автобус коштує два мільйони гривень, коштів купити його немає, беремо в кредит чи лізинг — це вже чотири мільйони гривень. Якщо взяти маршрут тривалістю 24 і 60 хвилин, вартість проїзду становить відповідно п’ять і шість гривень. У Варшаві разовий квиток на поїздку тривалістю 75 хвилин у перерахунку на наші гроші коштує 30 гривень. Комунальному транспорту доплачують різницю тарифів і перевезення пільговиків, а приватні перевізники цього не бачать».
Фахівці з безпеки дорожнього руху не погоджуються, що вся проблема — лише в ціні за проїзд. Для початку пропонують показати рентабельність хоча б одного маршруту. Є сумніви, що хтось погодиться розкривати карти. «Це буде тоді, коли на всіх маршрутках з’являться електронні квитки, чого вимагає законодавство. І ми будемо чітко бачити обороти готівки, які проходять на кожному маршруті. Думаю, це достатні суми, бо ця система зараз влаштовує і водія, і перевізника. А це «чорний нал», який іде повз бюджет», — коментує Віктор КОЗОРІЗ, віце-президент громадської організації «Товариство учасників руху».
ВІДЕОКОНТРОЛЬ І ДИСЦИПЛІНА
То як зробити маршрутки безпечними? Експерти розглядають кілька варіантів. Приміром, запровадження штрафів за паркування на зупинках громадського транспорту — а часто саме це спричинює аварії. Та й самі зупинки мають стати місцем безпеки, а не ризику.
«Було кілька серйозних інцидентів, коли на зупинки громадського транспорту влітав якийсь транспорт і збивав пасажирів, — продовжує Віктор Козоріз. — Крім цього, треба створювати умови, щоб не було перегонів між водіями, хто перший забере пасажирів на зупинці й отримає якусь копійку. Наші рекомендації дуже прості — всі міські маршрутки мають бути обладнані відеореєстраторами. У деяких міжміських маршрутках вони вже є, мабуть, з ініціативи власника маршруту, бо у правилах дорожнього руху цієї норми немає. Я їздив такими маршрутками, і там водії чітко дотримуються правил дорожнього руху, розуміючи, що за ними є контроль. У міських маршрутках такого нагляду немає».
Спостереження через камеру може дисциплінувати водіїв. А в разі аварії відеозапис стане джерелом інформації, з чиєї вини вона сталася. На думку члена правління «Спілки автомобілістів України» Максима МОРГУНСЬКОГО, крім відеореєстраторів, маршрутки варто обладнати пристроями, які регулюватимуть час роботи водіїв. Якщо водія-порушника зупинить поліція, на нього чекає покарання.
Було б добре, якби при патрульній поліції створили спеціальний підрозділ, який стежитиме за порядком на дорогах, вважають фахівці. Після ліквідації Державної автомобільної інспекції ситуація на дорогах значно погіршилася, учасники дорожнього руху відчувають цілковиту свободу і не завжди користуються нею розумно. А доки слова спеціалістів залишаються просто порадами, не варто забувати про власну безпеку.
ДО РЕЧІ
На 40% київських маршрутів — а це 67 зі 166 — відсутні законні підстави на обслуговування перевізниками в режимі маршрутного таксі. Це показали результати аудиту ефективності оцінки функціонування в департаменті транспортної інфраструктури КМДА системи внутрішнього контролю процесу «Проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування», з якими ознайомилось онлайн-видання «Українські новини».
По 11 маршрутах це відбулось у зв’язку з прийняттям рішень департаменту транспортної інфраструктури про їх закриття. По решті 56 — у зв’язку з закінченням термінів дії договорів. Зауважується, що в деяких випадках термін дії договорів завершився шість-дев’ять років тому.
Також, додають «Українські новини», під час аудиту виявлено, що департамент транспортної інфраструктури не проводить перевірки наданої перевізниками інформації про наявність працівників, які здійснюють щоденний контроль за технічним станом транспортних засобів і проводять щоденний огляд стану здоров’я водія та якості автобусів.
