За 8—10 місяців Музей історії та культури євреїв Буковини планує презентувати свій новий проект — книжку для дітей про Голокост у коміксах та фотографіях. Перше з подібних в Україні це видання, обсягом 100—120 сторінок, буде орієнтоване на дітей віком 10—13 років.
«Поєднання слів «комікс» і «Голокост» почасти викликає непорозуміння, однак ідеться не про карикатури чи якісь веселі картинки, а дещо незвичний для України (хоча давно використовуваний у світі) прийом подачі матеріалу для юної аудиторії через адаптований до неї формат «графічних новел», — пояснює директор Чернівецького музею історії та культури євреїв Буковини Микола Кушнір.
За його словами, подібну ідею виношували вже давно. «Наш музей часто відвідують групи молодших школярів. Виникала проблема, як пояснити їм суть трагедії геноциду євреїв на території Буковини і Чернівців, не завдавши при цьому психологічної травми. Це був свого роду виклик. Імпровізували, розробляючи нестандартні, зокрема ігрові, форми подачі наявних матеріалів і мали хороші відгуки від учителів із побажанням розвинути почате».
Така можливість з’явилася завдяки партнерам із німецького міста Дюссельдорф, де в повоєнний час сформувалася чимала діаспора євреїв — вихідців із Чернівців. За рахунок гранту МЗС Німеччини з популяризації в Україні різних форм меморіальної роботи за темою Голокосту вони допомагають реалізувати ідею створення нетипової дитячої книжки. Над нею трудиться ціла команда: працівники музею, педагоги, історики, дитячі психологи та молода чернівецька художниця Анна Тарнавецька. «Трагедію Голокосту маємо намір показати на прикладі Чернівців і дітей-чернівчан, тому в основі сюжету — реальні життєві історії учасників тих страшних подій. Дехто з них, на щастя, дожив до нашого часу, щодо інших спілкуємося з родичами, — каже М. Кушнір. — Розповідь розпочнемо з мирних довоєнних років, показавши, що майбутні жертви Голокосту були звичайними дітьми з властивою для свого віку поведінкою, бешкетами тощо. Ілюстрацією може слугувати спогад колишніх чернівчан Мір’ям Тейлор та Герберта Рубінштейна. Їхні сім’ї приятелювали і якось зустрілися у м’ясній крамниці однієї із родин. Доки старші розмовляли, дітей, щоб не наробили шкоди у торговельному залі, послали бавитися в комірчину. Але вони й тут «відзначилися», понадкушувавши ковбаси, до яких тільки-но змогли дістати...
Наступні частини книжки будуть містити сцени, емоції й переживання цих та інших дітей під час війни, початку Голокосту в Чернівцях, депортації євреїв до Трансністрії, спогади про те, як вони вижили, стали дорослими й утвердилися у житті. Щоправда, розповідаємо про це дитячою мовою, через зрозумілі для них сцени й образи, доповнюючи малюнки історичними фотографіями з сімейних альбомів оповідачів чи з фондів Державного архіву».
У такий спосіб автори проекту мають намір допомогти дітям отримати первинні знання про Голокост у їхньому рідному місті, через емоційне співпереживання сформувати своє ставлення до героїв книжки, навчитися давати власні оцінки подіям минулого.
«Це надзвичайно цікава і захоплива робота, та водночас — неймовірно копітка, — зізнається директор музею. — На основі зібраного матеріалу розробляємо кожен сюжет, обговорюємо їх з психологами і педагогами, корегуємо і лише потім даємо кінцевий сценарій художниці, яка намагається втілити наш задум, хоча й не завжди це вдається з першого разу. Часом, трапляється, досить гостро дискутуємо, адже книжка має бути історично достовірною, заразом ставши для дітей розвиваючим джерелом інформації з суто місцевою прив’язкою. Бо події Голокосту у книжці відбуваються не десь в Аушвіці чи у Бабиному ярі, а на тих же вулицях, де сьогодні ходять її юні читачі».
Крім відтворених у вигляді графічних новел спогадів чернівчан — очевидців Голокосту, книжка міститиме також пізнавальні сторінки історичних довідок, ілюстрований глосарій єврейських термінів, тому вона стане не лише джерелом історичної інформації про Голокост у Чернівцях, а й зможе слугувати додатковим навчальним посібником у місцевих школах.
