Нещодавно у Вашингтоні відбувся Глобальний форум із повернення активів, отриманих злочинним шляхом (StAR), у якому взяли участь глави НАБУ і САП — Артем Ситник та Назар Холодницький. Чекали й на Генпрокурора України Юрія Луценка, але він так і не прилетів. Вирішив залишитися в Україні, оскільки в цей час жорстке протистояння між ГПУ та НАБУ дійшло свого апогею. Паралельно розпочалася операція з затримання екс-президента Грузії Міхеїла Саакашвілі, в якій Юрій Луценко, як очільник ГПУ, брав активну участь. Усі ці історії, особливо, відсутністю Генпрокурора на форумі в Сполучених Штатах, мало неабиякий резонанс. «День» звернувся до посла України в США Валерія ЧАЛОГО з проханням прокоментувати участь української делегації в згаданому вище форумі і попросив розповісти як у США відреагували на протистояння між НАБУ та ГПУ.
«США ДОПОМОГЛИ ВИЯВИТИ БІЛЬШ НІЖ 3,24 МЛРД УКРАДЕНИХ КОШТІВ»
— Насамперед хочу зауважити, що на Глобальному форумі розглядалися чотири країни, які досягли успіхів у поверненні вкрадених активів: Україна, Туніс, Шри-Ланка та Нігерія. Для нас цей форум був як приклад успішної історії України.
Що стосується спекуляцій в українському інформаційному просторі про скасування в останній момент приїзду на форум керівника ГПУ, я можу чітко засвідчити, що заміна Юрія Луценка на його заступника Євгена Єніна відбулася дуже давно.
Так сталося, що мені делегували повноваження представляти позицію України на відкритті форуму. У своєму виступі я наголосив на конкретних результатах, яких ми досягли щодо повернення украдених коштів попереднім режимом у взаємодії зі США, Латвією та Швейцарією.
Наприкінці роботи форуму виступив глава НАБУ Артем Ситник та відбувся брифінг заступника Генпрокурора Євгена Єніна. Тому підсумовуючи, можу сказати, що форум — це дуже непоганий майданчик не тільки для представлення результатів своєї роботи, а й для того, щоб мати контакти з партнерами. Адже майже 60% усіх злочинів, які скоєні з вкраденими активами, пов’язані з необхідністю співпраці з міжнародними партнерами і зовнішніми агентствами. Такі контакти і така взаємодія дуже потрібні для країни. І я радив би й надалі використовувати такі форуми для просування наших позицій та інтересів.
— А чим визначалась успішність країн із повернення вкрадених коштів — розмірами чи іншими показниками, і скільки нам вдалося повернути?
— Повернуто більш ніж 1,5 млрд доларів — це, мабуть, на сьогодні найбільша сума. Окрім того, США допомогли виявити понад 3,24 млрд вкрадених коштів. Нігерія підписала угоду про повернення Швейцарією 300 млн доларів, що буде зроблено. Слід зазначити, що для повернення активів, які було незаконно вкладено в нерухомість чи іншу сферу, у США потрібна співпраця з американськими правоохоронними структурами.
— До речі, а яка ситуація з коштами Лазаренка?
— Питання коштів Лазаренка для України ще не втрачено. Я можу сказати як за сумісництвом посол Антигуа й Барбуда, що це питання порушувалося з цією країною. І ключова роль за Сполученими Штатами. Я не можу прогнозувати фінал цієї історії, але ми маємо ще добре попрацювати для того, щоб хоча б частину коштів повернути в бюджет України.
«ОФІЦІЙНА ПОЗИЦІЯ США ЩОДО СИТУАЦІЇ З СААКАШВІЛІ ОДНОЗНАЧНА: ЦЕ ВНУТРІШНЯ СПРАВА УКРАЇНИ»
— У соцмережах великого розголосу набула заява Майка Карпентера, що в разі ліквідації НАБУ необхідно тиснути на Україну і скоротити допомогу нашій країні. Чи розібрались у США, зокрема на форумі, про що насправді йдеться?
— Так співпало, що в нас в Україні відбулися такі бурні події й зокрема внесення проекту закону про зміну процедури звільнення керівників НАБУ і САП. Це, звичайно, одразу отримало оцінку у Вашингтоні, але не на форумі.
Офіційний Вашингтон по-різному ставиться до різних правоохоронних структур та їхніх керівників. Зі свого боку, я, як посол України у США, відстоюю позицію, що треба чути всіх. Немає чорного та білого. Потрібна координація та взаємодія.
До слова, заступник Генпрокурора Євген Єнін також мав усі зустрічі, які попередньо планувалися для керівників НАБУ і САП, у держдепартаменті та ФБР. Багато хто здивувався, що Україні повернуто 1,5 млрд доларів не НАБУ, а ГПУ і що багато справ НАБУ пов’язано взаємодією з ГПУ.
Вашингтоном дотримується позиції, що з одного боку не треба допустити негативних політичних рішень в Україні стосовно самостійності новостворених правоохоронних структур.
Але, з другого боку я думаю, почули й мою позицію, що нам потрібно взаємодіяти зі всіма правоохоронними структурами, а не тільки з обраними.
Ставлення до Луценка у Вашингтоні не гірше, ніж до Генпрокуратури в цілому. Так, справді, викликали занепокоєння його заяви про ФБР. Але у Вашингтоні зроблено точний висновок, що всі робили помилки. Не тільки одна сторона свята — НАБУ, а всі решта погані.
Що стосується заяви-застереження Майка Карпентера, який уже не працює у Пентагоні, але там його поважають, думаю, він трішки погарячкував, тим паче, знаючи, що існує така допомога Україні, в якій, у першу чергу, зацікавлені самі США.
Як посол, можу сказати, що скасування всієї допомоги не відбудеться, навіть якщо цього захочуть у одному відомстві чи іншому.
До таких заяв нам, в Україні, потрібно прислухатись.
Різкого рішення, звичайно, не може бути, але якщо процес у країні піде в неправильному напрямі, то розгляд питання зменшення обсягів допомоги може відбутись.
— А чи розуміють у США ситуацію, яка розгортається довкола Саакашвілі?
— Я можу сказати, що офіційна позиція однозначна: це внутрішня справа України, яка має розглядатися відповідно до українського законодавства і з дотриманням процедур. І що стосується засудження дій української влади, як це подають деякі ЗМІ, нічого подібного немає.
«МО ТА КМУ РОЗРОБЛЯЮТЬ МЕХАНІЗМ ФІНАНСУВАННЯ ДЛЯ ТРАНСПОРТУВАННЯ АМЕРИКАНСЬКИХ КАТЕРІВ ДЛЯ ВМС УКРАЇНИ»
— Пане Валерію, а яка ситуація з підписанням президентом США Дональдом Трампом закону про оборонні видатки, який передбачає виділення коштів на сектор безпеки України, зокрема й уперше передбачається надання летальної зброї?
— У Конгресі США обома палатами ухвалено два документи, які стосуються виділення допомоги Україні. Перший — це бюджет на наступний рік на оборонні цілі США — NDAA (National Defense Authorization Act), який, як очікується президент Дональд Трамп підпише до Різдва. В межах цього законопроекту планується виділити Україні 350 млн доларів прямої допомоги. Причому в рамках цієї суми на відміну від попередніх законів передбачено можливість надання 50 млн доларів на оборонну зброю летального характеру. Йдеться про постачання катерів берегової охорони, протимінного обладнання, протиповітряного радіолокаційного обладнання, систем спостереження безпеки на морському просторі.
Цим законопроектом також передбачено кошти на лікування та реабілітацію тяжкопоранених, що дуже важливо, включно з супроводжуючими особами, які раніше самі покривали витрати чи за рахунок діаспори, чи спонсорської допомоги. Інший документ — це консолідований бюджет США на наступний рік у якому можуть з’явитися додаткові кошти для допомоги Україні у сфері безпеки та оборони. Ці кошти йдуть через державний департамент за програмою закордонної допомоги. І конкретна сума такої допомоги ще розглядається в Конгресі. Але ми розраховуємо, що вона становитиме орієнтовно 85 — 95 млн доларів. Окрім цього, в інших програмах закладено кошти на підтримку безпеки кордонів України, реформ, зокрема й у секторі безпеки. Тому про остаточну цифру американської допомоги ми дізнаємося наступного року.
— Нещодавно я брав інтерв’ю в контр-адмірала ВМС США Деніеля Дваєра, який сказав, що передача США українським ВМС катерів берегової оборони затримується через українську сторону. Що ви знаєте про цю ситуацію?
— Міноборони і Кабмін розробляють механізм фінансування для транспортування цих катерів. Річ у тім, що згідно з домовленістю з американською стороною, при передачі такого озброєння має бути наша участь.
«У США ЩЕ БІЛЬШЕ ПРАВООХОРОННИХ СТРУКТУР, НІЖ У НАС»
— Деякі експерти зауважують, що, можливо, Україні не потрібно створювати багато правоохоронних структур, а брати приклад зі США, де ключові функції боротьби з корупцією та контррозвідки виконує одна структура ФБР. Що скажете на це?
— Це не так. Тут у США лише 17 розвідувальних структур, і якщо говорити, наприклад, про боротьбу з корупцією, то фінансова розвідка не менш потужна, ніж ФБР. У США ще більше правоохоронних структур, ніж у нас. Але важливо інше — в них хороша координація. А в нас на це ніхто не звертає уваги.
Я вже не кажу про те, що контроль Конгресу за правоохоронними структурами у США задіяний набагато більше, ніж у нас контроль парламенту. Тому я посилював би не громадський контроль, а парламентський за цією сферою діяльності.