Днями стало відомо, що колишнього верховного суддю Англії та Уельсу Лорда Вулфа було призначено главою нового арбітражного суду в Казахстані, про що повідомило британське видання The Times. Цей суд був заснований, як частина програми модернізації, що стосується Міжнародного фінансового центру «Астана», який має стати лідируючим фінансовим центром у Центральній Азії. Разом з Вулфом у цій країні працюватимуть ще вісім британських суддів та адвокатів.
За даними ЗМІ, це — суд першого рівня та апеляційний, в якому Лорд Вулф засідатиме періодично. Спершу головна увага приділятиметься підготовці місцевих суддів і адвокатів. Він буде вирішувати комерційні та контрактні суперечки, зокрема міжнародні, на основі британського права і буде повністю відокремлений від судової системи Казахстану.
Вулф повідомив, що це перший подібний суд у Євразії, а з огляду на те, що Китай будує новий Шовковий шлях, що пройде територією цієї країни, суд може досягти високих результатів. «Президент показав далекоглядність при створенні фінансового центру. Він хоче, щоб світ бачив, що в цій країні — і не лише в столиці — застосовується британське право. Щоб британське право ще довгі роки проникало у всі сфери суспільного життя та слугувало прикладом того, як треба робити бізнес і чинити правосуддя», — цитує слова Лорда Вулфа The Times.
Раніше аналогічні суди вже були створені в Сінгапурі, Гонконгу, Дубаї, Абу-Дабі та Катарі.
Кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Інституту держави та права ім. В. Корецького НАН України Микола СІРИЙ у коментарі «Дню» щодо ініціативи Казахстану сказав, що «це свідчення певної відкритості, крок, який демонструє, що Казахстан прагне більше інтегруватися в міжнародну економічну систему, в тому числі робити кроки до інтеграції правової системи Казахстану. Слід вітати ці дії».
З огляду на те, що відносини України та Великобританії мають досить глибоке коріння, що сягає ще часів Київської Русі, а головний редактор «Дня» Лариса Івшина неодноразово наголошувала на глибоких зв’язках між нашими країнами, пропонуючи Україні стати Британією слов’янського світу, ми поцікавилися в експерта, чи варто було б Україні взяти приклад з Казахстану та створити подібний суд.
«Специфіка полягає в тому, що ми вже станом на сьогодні значно більше, ніж Казахстан, інтегровані в широкий перелік міжнародно-правових економічних інструментів. Україна підписала угоду про асоціацію з ЄС і цією угодою передбачено величезний перелік взаємних зобов’язань. Україна є членом Всесвітньої торгової організації. Вся система стандартів ГАТТ, СОТ поширюється на Україну. В принципі, в Україні достатньо інструментів, які треба застосовувати більш якісно. Інша річ, що застосування таких інструментів передбачає проведення якісних кроків реформування всередині країни. Не достатньо запровадити якийсь міжнародно-правовий інструмент, він буде ефективно працювати лише тоді, коли якісно змінюється структура, управління економіки, правова система країни і вона інтегрується у світовий простір за правильними параметрами та стандартами. На жаль, поки що ми не спостерігаємо цього в Україні. Будемо сподіватися, що прийде час і до цих змін», — зазначив Микола Сірий.
За його словами, існує низка причин того, чому до британської системи правосуддя така висока довіра і чому так багато спірних питань вирішуються саме в Лондоні?
«Правова система Великобританії більш правильно юридичними інструментами описує реальні економічні процеси та соціальні явища. Правові системи інших країн, на жаль, допускають високий рівень популізму в законодавстві, неадекватності, викривлення. Вони спрямовані на внутрішню політику і тим самим обмежують себе. Англійське право найменш політизоване і має хороші інструменти належного, адекватного опису реальних подій, що відбуваються в економічному житті. Саме тому воно дає найбільший результат, який підтверджується вже багато років. Відповідно, в цей результат вірять учасники економічних відносин в усьому світі і утворюючи підприємства чи формуючи якусь діяльність своїх компаній, роблять відсилку на те, що в разі конфлікту, він розв’язується за англійським правом. Ця практика доволі поширена та сприяє підвищенню авторитету англійських судів», — сказав співрозмовник.
Водночас, за словами Миколи Сірого, українська правова система все ще перебуває в перехідному стані і її основні підвалини виглядають гібридно. «Є чимало фундаментальних положень, які вже наближають нас до сучасних цивілізованих ринкових країн, але водночас є чимало інших положень, які нас тягнуть у зворотному напрямку. Тому нам потрібно якнайшвидше переформатувати, оновити та модернізувати правову систему, щоб вона по змісту та якості більше відповідала найкращим європейським і світовим зразкам», — додав він.
«ЦЕ СПРОБА УРЯДУ АКТИВІЗУВАТИ РОБОТУ З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТОРАМИ»
Докладніше про новий казахстанський суд, в якому працюватимуть британські судді, «Дню» розповів директор казахстанської «Групи оцінки ризиків», кандидат політичних наук Досим САТПАЄВ:
— Йдеться про те, що британське право використовуватимуть у рамках Міжнародного фінансового центру «Астана», який вирішили зробити за аналогією з таким самим Центром у Дубаї, в Об’єднаних Арабських Еміратах. Ця ідея виникла кілька років тому, а з січня цього року він офіційно почав працювати. Його головне завдання полягає в тому, аби почати залучати нових інвесторів, створюючи при цьому сприятливі умови для їхньої діяльності усередині Казахстану, і однією з цих умов є застосування не казахстанської, а британської правової системи в рамках цього центру. Задля цього до Конституції Казахстану навіть було внесено певні зміни, тому що наша країна — унітарна держава, і раптом на її території функціонуватиме казахстансько-британська судова система. Аби не було такої юридичної колізії, вирішили внести певні конституційні поправки. Окрім того, буде не лише британське право, а й іноземні судді. Найімовірніше, на початковому етапі залучатимуть досвідчених юристів інших країн, зокрема з Великої Британії, але пізніше, можливо, вже працюватимуть громадяни Казахстану.
Це робиться задля того, аби інвестори, які братимуть участь у роботі міжнародного фінансового центру «Астана», могли мати певну гарантію безпеки, упевненість у тому, що їхні спори і конфлікти економічного характеру розглядатимуть у рамках британського правового поля, в міжнародному арбітражі. Гадаю, це одна зі спроб уряду Казахстану активізувати роботу з іноземними інвесторами, тому що останніми роками ми бачимо зниження обсягів інвестицій у Казахстан порівняно з тим, що було 5—7 років тому. А якщо інвестиції і надходять, то лише у видобувний сектор, що, звичайно, зараз не влаштовує керівництво Казахстану. Вони хочуть, аби інвестиції надходили і до всіх інших секторів казахстанської економіки, не пов’язаних з видобутком сировини.
Окрім цього, Міжнародний фінансовий центр «Астана» має намір також активно залучати інвесторів із країн Близького Сходу, тобто виникає певний оазис економічної свободи на території Казахстану. Звісно, це зумовлює дуже багато суперечок: якщо казахстанська влада вирішила використовувати британські схеми, отже, казахстанська система правосуддя аж ніяк не ідеальна і їй не вірять інвестори, вона недосконала і в неї треба впроваджувати досвід інших країн, зокрема Британії. Виходить, що контраст, який виник між двома різними судовими правовими полями в Казахстані, викликає багато суперечок і дискусій. Але центр вже розпочав свою роботу, і можна припустити, що одним з його завдань є повернення певних коштів, які були колись приховані олігархами в багатьох офшорах. Створення певної податкової гавані усередині країни, на думку керівництва, дали змогу повернути до Казахстану частину цих коштів і надати гарантію власникам цих коштів, що вони не втратять їх у результаті політичних змін.
Ідею створення Міжнародного фінансового центру «Астана» підтримав президент Назарбаєв. Казахстан — це єдина з пострадянських країн, де ще не було зміни влади, тому після того, як Назарбаєва піде з політики, виникне багато запитань: як довго існуватиме цей Центр, чи працюватиме він у такому вигляді, як його зараз намагаються представити. Отже, в цієї установи дуже невирпзне майбутнє, тому важко сказати, наскільки довго протримається в його рамках британська правова система і суд.
— Чому Казахстан звернувся саме до британської правової системи?
— Є низка причин. По-перше, існує стереотип, що британська судова система найдоброзичливіше ставиться до бізнесу, інвестиційних спорів. По-друге, вона має репутацію об’єктивної і менш упередженої на відміну від судовий систем інших країн. Окрім того, Казахстан традиційно має тісні зв’язки з різними представниками британського істеблішменту. Також Міжнародний центр «Астана» було створено за аналогією з таким самим Центром у Дубаї, а він саме використовує британську правову систему.
