Поява музею на базі археологічних розкопок під Поштовою площею в Києві досі під питанням. Нещодавно ще одна комісія Київради дала на це добро, але останнє слово буде за депутатами. Нині розкопки та будівництво призупинені, базу для музею, підтриманого петицією та проектом-переможцем Громадського бюджету, потроху підтоплює водою. Чи дочекаються унікальні знахідки залагодження бюрократичних формальностей — сказати складно.
У грудні київські чиновники їздили до Кракова на оглядини тамтешнього підземного музею. Потрапивши до Кракова в лютому, я теж вирішила побувати в Підземному Ринку, щоб зрозуміти, яким може бути музей такого типу. Прибувши туди у вівторок, у день вільного входу, спіймала облизня — виявляється, всі безкоштовні квитки розібрали ще кілька днів тому. Я не здаюся — ввечері бронюю на сайті bilet normalny indywidualny, зранку наступного дня сплачую за квиток в туристичному центрі 19 злотих і врешті спускаюся під Сукенні ряди.
РОЗКОПКИ, ЯКИМ ПОНАД СТО РОКІВ
Перші розкопки на Ринковій площі відбулися 1899 року біля костьолу святого Войцеха. Наступні розпочалися в 1930-х роках. Тоді знайшли старовинну цегляну кладку та кілька могил ХІІ століття. Аж до кінця 1970-х археологи досліджували різні райони площі, дісталися навіть до підвалів Сукенниць. У цей час були розкопані середньовічні дороги, залишки адміністративних і житлових будівель, ще кількасот поховань. Досліджувалися шари ХІ—XIV століть, були проведені перші консерваційні роботи.
2003 року, після тривалої перерви, дослідження відновилися. Історики зосередилися на будівлях, знищених чи перебудованих у ХІХ столітті: Великі та Малі Ваги, Багаті Крами та міська ратуша. 2004 року під час масштабних розкопок відкрили глибші шари готичного та середньовічного періодів, нову ділянку некрополя, міські інженерні комунікації та інші матеріальні свідчення давно минулих епох. Якраз тоді влада зрозуміла, що ці знахідки потрібно не просто консервувати, а показувати жителям міста і туристам.
Тоді Міністерство регіонального розвитку Польщі (нині Міністерство інфраструктури та розвитку) визначило проект адаптації підземель та формування експозиції як одне з важливих завдань для країни. За даними місцевих журналістів, облаштування музею коштувало близько 38 мільйонів злотих, з яких понад 16 мільйонів надав ЄС у межах оперативної програми «Інноваційна економіка» на 2007 — 2013 роки.
ФОТО З САЙТА KLUBPODROZNIKOW.COM
З форматом і «начинкою» експозиції визначалися на завершальній стадії розкопок. Розробники заявляли, що відійдуть від традиційного розуміння музею й усунуть всі бар’єри між відвідувачем та експонатом. Уже наприкінці вересня 2010 року перші відвідувачі блукали лабіринтами, що простягнулися на 4000 квадратних метрів.
СКЛО, БРУКІВКА, НАПІВТЕМРЯВА
Загалом у музеї представлено майже 700 експонатів та кількасот оцифрованих документів. Усі вони засвідчують європейську ідентичність Кракова та його багату історію, реконструюють торговельні й культурні зв’язки з найбільшими містами Європи. У Середньовіччі це місто було не просто точкою на перехресті експортних шляхів, а столицею могутньої держави. Магдебурзьке право також мало потужний вплив на розвиток Кракова і на повсякденне життя городян.
У напівтемряві ефектно підсвічені так звані археологічні свідки — профілі землі, що демонструють, як зростав і розвивався Ринок протягом століть. У деяких досі проглядаються сторонні предмети, які залишилися на своєму місці для підтримки атмосфери. Поруч — «шматки» середньовічних доріг, вкриті оригінальною бруківкою. Не всюди можна до неї доторкнутися, адже скляні бар’єри обмежують і направляють рух. Але є зони, де нога сучасного туриста може ступити на дерев’яну чи вимощену каменем підлогу. Можна зазирнути до відтвореної кузні та кількох майстерень або помірятися зростом з типовими жителями середньовічного Кракова.
ФОТО З САЙТА KLUBPODROZNIKOW.COM
Один із найбільш вражаючих моментів — ходіння скляною підлогою над мапою середньовічної Європи (там знайшовся і Київ, який тоді вже втратив свій вплив), нашаруваннями з далеких століть та... могилами. Куточок з уже згадуваними розкопками цвинтаря — один із найцікавіших та найінформативніших. Тут є не лише знахідки з посмертного «приданого», а й інформація про способи поховання, дослідження побуту і зовнішнього вигляду містян.
Безліч дрібничок із експозицій Підземного Ринку дають нам уявлення про те, що вдягали у Кракові, в якому посуді готували їжу, якими грошима розплачувалися за товари, чим гралися діти, якими інструментами користувалися майстри тощо. Ледь не біля кожної групи експонатів — сенсорний екран, який надає додаткову інформацію шістьма мовами. На ньому також можна переглядати зображення, карти, схеми тощо. Є й калькулятор, який конвертує сучасні одиниці довжини та ваги в одиниці системи вимірювання, яка діяла в середньовічному Кракові. Такі екрани — безкоштовна альтернатива для тих, хто не любить ходити з екскурсоводом чи просто хоче швидко пробігтися за власним маршрутом. Це далеко не єдиний подібний елемент — уся експозиція насичена різноманітними мультимедійними включеннями.
ПРОЕКЦІЇ МИНУЛОГО
У музеї гамірно — і не тільки від багатомовного хору відвідувачів, а й від емоційних розмов та шуму вулиць середньовічного Кракова, які ллються з динаміків. Проектори створюють на стінах підземелля портали в місто. Підглядаємо за сваркою немолодої сімейної пари, милуємося ранком у малолюдному провулку і злякано оминаємо велику пожежу. А ще в музеї є міні-кінозали з фільмами про різні епохи, один із них має 180-градусний екран. На стінах висять «живі» портрети королів та королев Польщі. Найвідоміші туристичні пам’ятки міста також оживають у голограмах. Особливо цікаво спостерігати за перебудовами Маріацького костьолу.
Для наймолодших відвідувачів посеред музею встановлена окрема кімната з механічним театром. Малеча захоплено реагує на зміну декорацій, кожна з яких оповідає нову легенду про одне із найдавніших міст Польщі. Підлітки, та й багато дорослих, надовго зупиняються перед екраном з археологічною грою. Повільно водиш пальцями по екрану, видивляючись у віртуальному піску дрібні артефакти. Хочеться зібрати всі десять за лічені хвилини, але праця археолога складна навіть в ігровій формі.
ФОТО З САЙТА KLUBPODROZNIKOW.COM
Хорошим завершенням відвідин музею стане обід чи кава з тістечком у затишному кафе, яке майже не нагадує про те, що ви досі у підземеллі. Поруч можна придбати сувеніри, але я впевнена, що асортимент нагорі, в Сукенницях, вразить вас набагато більше.
* * *
Якщо перш ніж спускатися вглиб, ви прогуляєтеся Ринковою площею, то неодмінно помітите скляний купол між Сукенними рядами та Маріацьким костьолом. Під ним, у найсвітлішому місці Підземного Ринку, стоїть макет середньовічного Кракова, оточений зображеннями, схожими на літописні сторінки. За ці століття місто розрослося в кілька разів, втратило адміністративну першість, але зберегло звання культурної столиці Польщі. У його життєписі є як яскраві, так і моторошні сторінки (чого варті лише єврейське гетто, фабрика Шиндлера та Аушвіц-Освенцим). Але історію тут турботливо зберігають, шанують і пишаються нею. Тож світло, яким осяяний макет, для мене є уособленням надій громади на світле майбутнє Кракова. А відвідини музею — моєю особистою надією на те, що епопея з київським підземним містом матиме щасливий кінець. І на те, що всі ми навчимося оберігати свою історію.
