Сергій Жадан їде на... харківському тракторі, а Андрій Кокотюха ховається від незнайомця... зі зброєю в руках — сучасна українська література набуває нового візуального виміру. 1 квітня в Київській організації Національної спілки письменників України відкрилася виставка шаржів. Її автором є молодий художник із Луцька Володимир ЧЕРНЯК (псевдонім — Темний). А літературним художником можна назвати Володимира ДАНИЛЕНКО, голову київської організації НСПУ, прозаїка, який допомагав В. Черняку в створенні образів, розповідаючи про життя та творчість сучасних українських письменників.
ЗА МАЛЮНКАМИ МОЖНА ВИВЧАТИ Й ГЕОГРАФІЮ
Відкриває сучасний літературний процес, представлений на цій виставці, Юрій Мушкетик. Його зображено з... пістолем, шаблею — недвозначний натяк на історичні романи письменника. А далі — Ліна Костенко, Валерій Шевчук, Василь Герасим’юк та інші відомі українські майстри літератури.
Як розповів Володимир Даниленко, більшість шаржів вказують на творчість автора. Наприклад, Іван Драч настромлює сонце на ніж (за назвою його збірки «Ніж у сонці»). А є шаржі, де головною є біографія. Зокрема, на одному з малюнків Марія Матіос тримає в руках Верховну Раду, ніби торт, — так майстер передав її діяльність як депутата. А Василь Портяк, за сценаріями якого знято багато фільмів, зображений біля кінокамери.
За малюнками можна вивчати й географію: Емму Андієвську намальовано завислою над німецьким собором (вона живе в Німеччині), Наталку Білоцерківець — на тлі Ейфелевої вежі (вказівка на її популярний вірш «Ми помрем не в Парижі»), а позаду Михайла Трайста — гуцульські церкви українців Мараморощини (Румунія), сам же український письменник нині живе в Бухаресті.
Також завдяки шаржам зовсім по-іншому можна відкрити, наприклад, Тараса Федюка: його зображено з вудкою в руках, яка символізує хобі письменника — ловити карасів. А Дмитру Лазуткіну дуже личить одяг каратиста, що підкреслює його любов до східних єдиноборств.
Тож за малюнками Володимира Черняка можна вивчати сучасну українську літературу. Ба більше, шарж часом постає як філологічна головоломка, завданням якої є впізнати автора за твором чи біографією або, навпаки, зрозуміти, що саме з творчості зображено на малюнку.
«МИ НЕ ВИЖИЛИ Б, ЯКБИ НЕ ЖАРТУВАЛИ»
Формат шаржів обрано не випадково: було прагнення зобразити письменників по-новому, дещо жартівливо. «Українці — це нація, яка на все дивиться з гумором. У росіян, наприклад, все більше зосереджено на агресії, погрозах, у них плоский гумор. А в українців він дуже вишуканий: вони вже як жартують, так жартують. Це частина нашої культури, ментальності. Ми не вижили б, якби не жартували», — вважає В. Даниленко.
Крім того, як наголосив голова Київської організації НСПУ, в Україні шарж відомий давно — ще Олександр Довженко малював. Тож було вирішено відновити цю традицію і зробити її частиною сучасного літературного процесу.
Звичайно, метою такого заходу є й привернення уваги до українських письменників. Тому що не всі вони активні в публічному житті — дають інтерв’ю чи пишуть статті.
«ГУМОР — ЦЕ КЛЮЧ, ЩОБ ПРИВЕРНУТИ УВАГУ МОЛОДІ ДО ЛІТЕРАТУРИ»
Письменниця Євгенія Кононенко навела цікаву паралель, пригадавши приклад з дитинства: «У нас у домі був альбом шаржів, у них здебільшого була політична сатира, яка таврувала світовий капіталізм. Тож шаржі радше були таким собі «побічним продуктом», але дуже цікавим. Зокрема, там можна було побачити Софі Лорен, Іва Монтана. Часто було так, що цих знаменитостей я вперше побачила саме на цих шаржах, а вже згодом впізнавала їх на фотографіях». Подібну ситуацію інколи маємо і з українськими авторами. Тому справді, як зазначила Євгенія Кононенко: «Гумор — це ключ, щоб привернути увагу молоді до літератури, бо пафос, буває, навпаки, відлякує».
Сподіваємося, що організаторам вдасться реалізувати їхні плани — видати альбом, який зможе стати надбанням літературного процесу, й поширювати його в Україні як у реальному, так і у віртуальному просторі інтернету. Нині сучасна література, попри свій молодий вік, все ж потребує нових інтерпретацій. А гумор — чудовий спосіб «перезавантажити» звичні уявлення українців про нинішній літературний процес.
