Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Слiд

8 травня, 2012 - 00:00

Є така організація в Америці — «Каліфорнійці — за стабілізацію населення».

Зовсім невідома.

І була б далі невідомою, якби не телевізійна реклама, яку вони підготували для американського глядача. У нас таку рекламу назвали б соціальною, суспільно значущою чи ще якимось важливим словом, щоб за неї не платити.

У рекламному ролику «каліфорнійці» вболівають за довкілля. Їм болить глобальне потепління. Викиди СО2 і парниковий ефект. Їм, очевидно, не байдуже також танення льодів і небезпечне обездомлення білих ведмедів. Часті потопи й тонучі острівні країни.

І вони знають причину цієї біди.

Ця причина — іммігранти. Тобто їхній важкий вуглекислий, карбоновий слід в атмосфері. Щільні викиди їхньої розперезаної життєдіяльності на новій землі.

І це не жарт.

Виявляється, що бідний гватемалець, чи невтомний мексиканець, чи метикуватий філіппінець, чи наш, русин, починає так засмічувати атмосферу, коли потрапляє до країни Вашингтона, що складається враження, ніби він думає, що завтра такої нагоди вже не буде.

За статистикою, іммігранти залишають карбоновий слід в американській атмосфері в 20 разів більший, ніж у своїх рідних країнах. Така ціна їхнього споживання доступних ресурсів. Щоправда, ніхто не згадує про те, що іммігранти як слід засмічували б атмосферу і в себе вдома, якби було чим. Якби в Україні, скажімо, коптіло щось більше, ніж кілька металургійних заводів, і на всіх тепер порожніх гектарах щось росло. А так українці мають лише чимало чистих карбонових кредитів, які вони міняють на брудні гроші японської індустрії. І цим тішаться. Бо є й гроші, і нагода прокурорських перевірок того, хто ті гроші взяв.

Одним словом, чим таке іммігрантське забруднення атмосфери відрізняється від суто американського — у країні, що споживає чи не чверть усіх світових ресурсів, каліфорнійська реклама не пояснила. Але месидж дуже дохідливий — нехай іммігранти сидять удома, і тоді світ буде ліпшим. Чистішим. Прохолоднішим. Звичнішим.

І білі ведмеді житимуть, де їм і належить.

Заодно й у Каліфорнії говоритимуть по-англійськи. Не по-іспанськи... Отже, стабілізуймо населення. Зупинімо зміни. Рятуймо Каліфорнію і планету. Учімо весь світ споживати не так, як споживаємо ми.

Бо на всіх не вистачить.

Разом з тим і національних меншин буде — як і годиться — менше.

Месидж зубатий. Безкомпромісний. Як слід озброєний хибною логікою й ірраціональними висновками. Дає фору українським передвиборчим агітаціям.

Щоправда, нещодавно цікаве спостереження опублікували дослідники імміграційних звичок в Америці, і воно робить цю рекламну логіку дещо притомнішою. Діти новоприбульців таки справді трохи більше схильні до ожиріння, ніж навіть малорухливі американці, які там народилися. Назвали це ефектом попадання в країну молочних рік із киселевими берегами. Як не їсти, коли тут є всього і задешево?!

Культурний і кулінарний шок.

Дома ж учили: їж сьогодні, бо завтра може не бути. А тут, у країні супердостатку, уже вчать не їсти ні сьогодні, ні завтра. Обидві поради — щоб довше прожити.

Дружина Обами розводить біля Білого дому помідори і всяку іншу городину і радить дітям рухатися — те, що гватемалець, мексиканець, філіппінець, ну і не без наших — хитрий русин — завжди робили й знали і без неї. Бо так жили завжди. Хіба тільки Білого дому в них не було.

Одна лиш біла хата.

Чи це не є найбільшим слідом іммігрантів в атмосфері, під якою найбільша економіки світу? Себто — здоровий глузд. Ще не засмічена статками розсудливість.

Чи не тому гватемалець, мексиканець, філіппінець, ну і не без наших — хитрий русин, коли щось ламається в його авто, перед тим як іти до дилера й замовляти там новеньку дорогу деталь і множити карбоновий слід того дилера, його сім’ї й усієї автомобільної індустрії, спочатку спробує «відколупати» деталь, яка зламалася, на звалищі старих машин? І зробить свою присутність в атмосфері найвільнішої країни в світі в цей момент карбоново-нейтральною.

...І ще про один іммігрантський слід подумалося при цій нагоді. Слід українця Сікорського, німця Ейнштейна, іранця Халеда Хосейні. Ті сліди, які зробили і роблять Америку славною.

Великою.

Цікаво, чи «каліфорнійці» порахували, якою кількістю СО2 обійшлася життєдіяльність цих іммігрантів...

Олексій ОПАНАСЮК
Газета: 
Рубрика: