У Вінницькій області нині діють 34 об’єднані територіальні громади. 80% із них є самодостатніми та фінансово спроможними. Але всі вони проходять шлях, коли потрібно перебирати на себе функції, які раніше здійснювали виконавчі органи державної влади. Інакше кажучи, не лише обслуговувати населення, а й заробляти, рахувати і раціонально витрачати гроші, створюючи власні «фішки», які були б цікавими інвесторам і жителям громади.
«ОТРИМАЛИ МОЖЛИВІСТЬ ЗРОБИТИ ТЕ, ПРО ЩО ДАВНО МРІЯЛИ»
Заробляти гроші на смітті вирішила одна з найбільших територіальних громад Вінниччини — Іллінецька, яка спочатку об’єднала сім сільських рад. Потім долучилася Тягунська, а зовсім нещодавно, 29 березня 2018 року, — Паріївська сільська рада. Тепер у складі громади дев’ять старостинських округів, які об’єднують 24 населених пункти, а це майже 21 тисяча людей.
«Ми розвиваємо громаду за рахунок внутрішніх інвестицій, що дає можливість створити нові робочі місця і залишити податки в громаді, — розповідає голова Іллінецької ОТГ Володимир ЯЩУК. — Оскільки важливим напрямком залишається благоустрій територій, то перше, що зробили, — це відкрили власне комунальне підприємство «Добробут», яке нині надає увесь спектр послуг — від обрізки дерев до вивезення сміття. До речі, ми одні з перших затвердили програму роздільного збору твердих побутових відходів, що передбачає відокремлення від загальної маси сміття пластикової ПЕТ-пляшки і пластмаси. Для цього, крім звичайних баків для сміття, закупили орієнтовно 80 решітчастих контейнерів для збору пластику, ще 40 встановили в селах, які входять до нашої ОТГ. За минулий рік загалом зібрали і здали як вторсировину 8,5 тонни пластикових пляшок. Заробили на цьому 73 тисячі гривень. Так що екологія — це, можна сказати, наша пріоритетна тема, «фішка» № 1.
Дохід від реалізації вторинного пластику громада спрямовує на фінансування тепличного господарства, яке вирощує саджанці квітів. Якщо раніше місто закуповувало саджанці у постачальників за ринковою ціною, то після запуску власної теплиці вартість квіткового саджанця вдалося знизити в кілька разів, каже завідувачка тепличного господарства Валентина АНДРУШКО. Тепер вони вирощують понад п’ятдесят видів квітів. А скоро буде ще більше — адже нещодавно завершили будівництво ще однієї теплиці на даху гаражного комплексу комунального підприємства. У планах громади — повністю забезпечувати себе рослинністю і не купувати її в інших містах, а продавати.
«Після об’єднання кількість працівників комунального підприємства збільшилася удвічі і становить сьогодні 102 працівники. У кожному селі є працівник із благоустрою, який оформлений у нас на підприємстві, — розповідає директор КП «Добробут» Юрій ВИШНЕВСЬКИЙ. — Він облаштовує територію кладовища, зупинок, розбиває клумби у своєму населеному пункті. Збільшилася кількість техніки, тож наша робота в основному механізована. Маємо трактори, навантажувачі, автомобілі для збору ТПВ тощо».
Уже у червні-липні 2018 року Іллінецька ОТГ матиме власний сміттєсортувальний комплекс, будівництво якого розпочалося в жовтні минулого року. Проект вартістю в 10 млн грн здійснюється на основі співфінансування з бюджетів різних рівнів. Нині на майданчику завершуються монтажні роботи і згодом буде встановлюватися обладнання, виготовлене Барським машинобудівним заводом. Потужності станції нададуть можливість переробляти не лише власні ТПВ, а й сусідніх районів, договори на обслуговування Іллінецька ОТГ вже почала підписувати.
«Якщо коротко охарактеризувати переваги децентралізації, то наведу цифри: до об’єднання бюджет міста становив 10—11 мільйонів гривень, сьогоднішньої ОТГ — 141 мільйонів гривень. Більшу частину нових надходжень становлять податок на доходи фізичних осіб, земельний та єдиний податки. Водночас збільшилися й видатки бюджету — перш за все, на освіту, медицину, житлово-комунальне господарство та соціально-економічний розвиток, — резюмує голова Іллінецької ОТГ. — Ми отримали можливість зробити те, про що давно мріяли, — створити потужну громаду. Іллінці — локомотив, який тягне за собою громади, бо має ефективні стимули для розвитку: в місті працює одна з найбільших в Україні компаній, яка виготовляє молоко тривалого зберігання; є підприємства, де виробляють цукор, цеглу, меблі; лісове господарство, будівельні та транспортні організації. Але ніхто з приєднаних сіл не каже, що стало гірше. Старости отримують достойну зарплату — від 10 тисяч гривень і мусять працювати на результат: бути на роботі 24 години і 7 днів на тиждень, бо це відповідальність за все село, всю громаду. Тому найбільше пишаюся тим, що ми створили команду, де люди довіряють одне одному».
«НА ТАКИЙ КРОК В ОБЛАСТІ НАВАЖИЛИСЯ ЛИШЕ МИ»
За принципом «рівний до рівного» об’єдналася Дашівська ОТГ, до якої увійшли шість сільських рад (12 населених пунктів) із центром у селищі Дашів. Одним із перших рішень, яке ухвалила селищна рада, стало створення комунального закладу «Дашівська міська лікарня». Рішення було непросте, адже ОТГ можуть дозволити собі утримувати лише Центр первинної медико-санітарної допомоги, але ніяк не лікарню. Були проведені численні розрахунки, консультації, круглі столи. І попри численні витрати, всі зійшлися на тому, що об’єднувалися задля добробуту мешканців громади й оскільки громада вимагає лікарню — значить, лікарні бути.
ЕНЕРГООЩАДНИЙ ДИТЯЧИЙ САДОЧОК «ЖУРАВЛИК» ДАШІВСЬКОЇ ОТГ. ОДИН ІЗ ПРІОРИТЕТІВ РОЗВИТКУ ЦІЄЇ ГРОМАДИ — СТВОРЕННЯ КОМФОРТНИХ УМОВ ДЛЯ ПРОЖИВАННЯ
«На такий крок в області наважилися лише ми (після нас — ще Вапнярська ОТГ), адже розуміли, що без лікарні ніяк. Тепер на медицину надаємо левову частку бюджету, торік це було 4,2 мільйона гривень. Але маємо своїх вузьких спеціалістів і терапевтичне відділення на 12 ліжок. Якщо потрібне додаткове обстеження — направляємо до районної лікарні, за це ділимося з ними медичною субвенцією. Організована робота невідкладної допомоги, лікарі чергують цілодобово, за це доплачуємо їм зі свого бюджету, — розповідає секретар селищної ради Світлана ВОЙЧЕНКО. — Оскільки одним із пріоритетів розвитку нашої громади є створення комфортних умов для проживання, то більшість реалізованих проектів у минулому році передбачали ремонт доріг, тротуарів, встановлення освітлення, якого роками не було в селах, розміщення зупинок, висадку дерев тощо. На всі ці проекти були залучені державні кошти в розмірі 3,7 мільйона гривень. Загалом торік бюджет нашої ОТГ становив 18 мільйонів 286 тисяч гривень, до об’єднання — 7 мільйонів 371 тисяча гривень, тобто збільшився у понад 2,5 разу».
У планах Дашівської ОТГ — написання стратегії розвитку громади, яка передбачатиме вирішення двох ключових моментів. Перше — оптимізацію мережі закладів соціальної сфери: нині на балансі громади перебувають сім ЗОШ, сім бібліотек, дев’ять будинків культури, дев’ять ДНЗ, дві амбулаторії загальної практики сімейної медицини, вісім ФАПів, станція юних техніків, спортивний комплекс та інші об’єкти. Тому завдання №1 — переглянути кадри, покращити роботу закладів і наповнити їх новим змістом, щоб вони були цікаві не лише місцевих жителям, а й туристам. Для цього уже подали шість тематичних проектів, один із них передбачає створення рекреаційної зони «Острів кохання», яка стане «фішкою» майбутнього туристичного маршруту. Другий аспект — створення нових робочих місць. І цього року в ОТГ заходить інвестор зі встановлення сонячних панелей. Селищна рада вже надала 18 гектарів землі і порахувала, що щорічні надходження до бюджету сягнуть півмільйона гривень — небагато, але буде створено вісім робочих місць із числа мешканців громади.
ПРО РИЗИКИ ОТГ І НЕБАЖАННЯ СІЛЬРАД УКРУПНЮВАТИСЯ
За перспективним планом до Іллінецької ОТГ мали б приєднатися ще дві громади, а до Дашівської — шість. Тобто вісім сільських рад Іллінецького району поки що не визначилися. В ОТГ кажуть, що гальмують цей процес інертність мешканців та небажання сільрад втрачати свою фінансову самостійність, яку забезпечує місцевий бізнес.
«Якщо на території сільської ради працюють 10—20 підприємців, які сплачують податки до бюджету і на додачу інвестують у соціальну сферу, то депутати і сам актив села не бажають втрачати свою самостійність в ухваленні рішень. Вони мають досить коштів для діяльності й розв’язання власних проблем, — пояснює заступник голови Іллінецької ОТГ Олег ДМИТРИК. — Але тут слід бути об’єктивними і нагадати громадам, що держава «спонсорувати» об’єднання довго не буде. Ми це вже помічаємо: якщо раніше державна субвенція на освіту і медицину розраховувалася з урахуванням допоміжного персоналу, тобто від технічки до головного лікаря, то тепер державних грошей вистачає лише на вчителів та лікарів, додатковий персонал лягає на плечі бюджету громади. Ми не можемо скласти фінансовий прогноз, бо правила гри постійно змінюються. І це створює чимало ризиків: якими будуть тарифи на енергоносії, які зміни в податковому забезпеченні (то дають акциз, то не дають акциз, то від реалізації, то від обсягів, то раз на квартал, то раз на місяць, то один раз на півроку). Тому сказати, що ОТГ фінансово самостійні — це не зовсім так, ми залежимо від державної політики і не можемо забезпечити себе фінансовою «подушкою».
Наразі в ОТГ виокремлюють єдиний суттєвий стимул чи заохочення, яке їм «подарувала» держава, — це можливість залишати у себе зекономлені до завершення фінансового року гроші. Якщо раніше невикористанні кошти поверталися в державну скарбницю, тепер вони залишаються в громаді, що дає можливість застосувати їх як трамплін для нормального початку нового року.
