Днями в Україні вперше побувала очільниця Бюро у справах енергетичних ресурсів державного департаменту США Сандра АУДКЬОРК з метою обговорення питань енергетичної безпеки України та Європи загалом. За сприянням американського посольства «Дню» вдалося поспілкуватися з пані Аудкьорк ранком під час її другого дня перебування в Києві. Розмову розпочали з питання про мету візиту і меседжів українській стороні.
«У НАС Є МЕСЕДЖІ ДЛЯ УКРАЇНИ НА БАГАТЬОХ РІВНЯХ»
— Це перший мій візит в Україну загалом і зокрема як представника Бюро у справах енергетичних ресурсів державного департаменту США. Я рада мати можливість побувати тут, провести консультації з урядовцями, ознайомитися з «Нафтогазом» і дізнатися більше про енергетичну ситуацію в Україні.
Так, у нас є меседжі для України на багатьох рівнях. По-перше, йдеться про підтримку реформ, що тривають у енергетичному секторі. Ми вважаємо, що Україна досягла величезного поступу за останні кілька років, поліпшивши енергоефективність, діяльність у розробці родовищ, управління та професійну практику в державних енергетичних підприємствах. Ми підтримуємо ці реформи і надали значну частину коштів платників податків у США на пряму підтримку цих реформ.
По-друге, ми також обговорюємо питання, пов’язанні з енергетичною безпекою України. В мене була можливість учора зустрітися з кількома депутатами Верховної Ради. Ми поговорили про питання, на якому фокусується парламент у питаннях енергетичної безпеки і енергобезпеки щодо своїх сусідів.
— Так, ми знаємо, що США підтримують енергетичну незалежність України. І що, на вашу думку, може зробити ваша країна для досягнення цієї мети?
— Я думаю, що ми багато зробили, надаючи технічну допомогу, щоби Україна могла краще управляти і використовувати наявні енергоресурси в країні. Енергетична незалежність — дуже складний термін. Навіть про такі країни як Сполучені Штати, що експортують енергоносії, важко сказати, що вони енергонезалежні. Це взаємозалежний світ, але, на мою думку, Україна зробила багато, зокрема й для розробки та видобутку внутрішнього газу. Втім, я хотіла б зауважити одну річ, одну галузь, де Україна може зробити більше, це питання використання енергоефективності. Україна дуже неефективно використовує енергію, зокрема й у теплопостачанні. Отже, введення кращого механізму ціноутворення для споживачів може допомогти стимулюванню енергозбереження і переорієнтувати погляди індивідуальних споживачів на ефективність та уникнути витрат внутрішніх ресурсів. Я вважаю, що це важливий крок, до якого має вдатись Україна.
«СКРАПЛЕНИЙ ГАЗ Є ЧУДОВИМ СПОСОБОМ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ ДЖЕРЕЛ ПОСТАЧАННЯ ЕНЕРГОРЕСУРСІВ»
— Мені відомо, що п’ять, а то й більше років тому, з боку США існував великий інтерес до розробки і видобутку газу в Україні, а останнім часом йшлося навіть про розробку родовищ сланцевого газу в Україні. Можете пояснити, що відбувається в цій галузі?
— Я можу дуже неправильно вимовляти назви компаній. Наприклад, у нас існує програма технічної допомоги підрозділу «Нафтогазу» з видобутку газу УГВ. На жаль, у мене замало інформації про специфіку технічної допомоги, а якщо ви хочете знати більше про нашу співпрацю з УГВ, то ми можемо посприяти зустрітися з людьми, які залучені до цієї програми.
Так, справді, США є технологічним лідером у сфері видобутку газу, і ми раді поділитися досвідом і технологіями з такими країнами, як Україна.
— Що ви можете сказати про постачання американського скрапленого газу в Україну, коли це може бути здійснено?
— Це залежить від України. Сполучені Штати почали експортувати скраплений газ два роки тому, на початку весни 2016 року. І цей ринок розвивається у світі. Не лише США, а й Австралія скоро розпочне оперативне постачання дуже великих кількостей газу. І ми вважаємо, що скраплений газ є чудовим способом диверсифікації джерел постачання енергоресурсів. На наш погляд, енергетична безпека складається з трьох речей: джерел, маршрутів і видів енергоресурсів.
Україна вже є досить добре диверсифікована, якщо говорити про типи енергоресурсів. У вас є гідроелектростанції, АЕС, теплоелектростанції, які працюють на газі та вугіллі, а також відновлювальні джерела.
Я вважаю, що справжній виклик у вас полягає в диверсифікації маршрутів і джерел, а скраплений газ є гарним способом, коли йдеться про імпорт природного газу.
— То, в найближчому майбутньому, ми не можемо очікувати, що Україна отримає скраплений газ зі США, а хіба не існує можливості отримати його через Польщу?
— Цей газ може поступити через газопровід чи через якийсь термінал із прийому скрапленого газу.
— Восени минулого роки ми отримали першу партію американського вугілля. Чи є якісь новини в цій галузі?
— Американське вугілля як і скраплений газ продаються приватними компаніями на глобальному ринку. Звісно, що ми заохочуємо компанії експортувати цей товар, як і промислову продукцію та технології. Однак цей процес не керується державою. Тут йдеться про те, що уряд загалом заохочує і сприяє збільшенню експорту. Але подібні трансакції визначаються ринком. Втім, ми раді, що Україна купувала американське вугілля, адже ми є великим експортером вугілля.
— Можете нам сказати, коли міністр енергетики Перрі прибуде в Україну? Як відомо, його візит планувався в літку минулого року, але був перенесений через повінь на півдні США.
— Цього я не знаю. Але мені відомо, що персонал міністра Перрі зацікавлений у його розкладі поїздок і серйозно розглядають його поїздку в Україну.
«NORD STREAM 2 — ЦЕ СПРОБА ВІДВЕСТИ МАРШРУТ ПОСТАЧАННЯ ГАЗУ З УКРАЇНИ»
— Повернімось до теми диверсифікації. 12 березня в Атлантичній Раді США ви заявили, що «успіх проекту Nord Stream 2 матиме великі геостратегічні наслідки для ЄС і США, і його блокування не вплине на політику США, а підтримає Україну». У мене питання до вас, чому ви вважаєте, що блокування цього проекту не вплине на енергетичну політику Росії?
— На мою думку, ця цитата дещо вирвана з контексту. Я вважаю, що енергетичний експорт Росії, не політика, а експорт, зокрема його кількість, при реалізації Nord Stream 2 чітко призначена не для збільшення поставок до Європи, а вилучення обсягів російського газу, який зараз проходить транзитом через Україну, і перенаправлення його в Європу іншим маршрутом. Ось, що все це означає.
— А чому європейці, зокрема німці цього не розуміють?
— Вам треба їх запитати! Але я вважаю, що російський уряд і «Газпром» дали чітко зрозуміти, що Nord Stream 2 не має на меті постачання на ринок додаткових обсягів газу. Це просто спроба відвести маршрут постачання газу з України.
— Так, це добре зрозуміло в Україні. Але чи є у США якийсь важіль, аби натиснути на європейців, щоб вони не брали участі в цьому проекті.
— Ми працюємо над тим, щоб переконати європейських союзників і партнерів не будувати цей проект — Nord Stream 2. Американський уряд від самого початку виступав проти цього проекту.
— Я розмовляв із європейськими дипломатами на тему купівлі американського скрапленого газу, то посол Угорщини в Україні відповів, що його країна залюбки робила це, якби він був дешевшим за російський газ. То коли можна очікувати, що «голубе паливо» зі США буде конкурентним з російським, а то й дешевшим, і це зняло б питання будівництва Nord Stream 2?
— Я вважаю, що варіант постачання скрапленого газу будь-то американського походження чи з іншого джерела залежатиме від ринку. Американський експорт скрапленого газу може бути конкурентним за ціною, в нас, у США, багато природного газу, його все більше та більше поступає на ринок, і наші експортери скрапленого газу стали дуже ефективними як у процесі скраплення, так і транспортування.
Затрати на скраплений газ, на противагу затратам на транспортування газу по трубопроводах, зазвичай, визначаються ринковою ціною, плюс затрати на скраплення і транспортування. Тому це справді питання ціни.
— Екс-посол США в Україні Стівен Пайфер, коментуючи це питання, сказав, що американський газ переважно купують азійські країни, які є бідними в порівнянні з європейськими. Чому так відбувається?
— Сьогодні не існує глобального ринку природного газу, тому що він на відміну від нафти, потребує багато інфраструктури, щоб його переміщати, газифікувати і скраплювати.
Тому його ринок є розділеним, і азійські ціни мають тенденцію до зростання в порівнянні з європейським, отже, і ціни є вищими ніж у Північній Америці. І це визначається базовими елементами ринку як пропозиція і попит. В Азії існує величезний попит на природний газ, оскільки там немає місцевого природного газу, тому весь газ імпортується великими економіками, які залежать від імпорту. Китай, Японія і Південна Корея не виробляють взагалі природного газу, і там існує великий попит і водночас немає інфраструктури для трубопроводів. А Європа зв’язана газопроводами з Росією і Північною Африкою. Оскільки Японія є островом, то і немає необхідної газотранспортною мережі. Тому, я вважаю, все це і визначає ринкову ціну.
— Пані Аудкьорк, ви також стежите за енергетичною політикою Туреччини, то не вважаєте ви, що «Турецький потік» також відбиратиме газ з українського транзиту?
— Ми також виступаємо проти другого «Турецького потоку», як і проти Nord Stream 2, і саме через згадані причини, тому що це чітка спроба відволікти обсяги газу з транзиту через Україну.
— Mіж іншим, Україна ще 2008 року підписала в Брюсселі меморандум щодо модернізації газотранспортної системи. Чи можуть американські компанії бути зацікавленими в модернізації української ГТС, потужність якої становить 142 млрд куб. м?
— На мою думку, зусилля Росії диверсифікувати газотранспортний транзит в обхід України обумовлені не технічними проблемами та занепокоєнням щодо технічного стану ГТС, а радше є геостратегічною спробою ізолювати Україну і відокремити її від Європи. Звісно, ми хотіли б, щоб американські технологічні та газотранспортні компанії працювали на українському ринку.
З іншого боку, будівництво нового газопроводу буде дуже дорогим. Це підводний газопровід, який проходить по дуже завантаженому маршруту через води різноманітних країн, тому я завжди ставлю європейським інвесторам та європейським споживачам цього газопроводу таке питання: «Навіщо будувати нову і дуже дорогу частину інфраструктури, коли у вас уже є ефективно працююча частина інфраструктури, що проходить через Україну?» Це справді питання.
ПРО «ДОПУСТИМІ САНКЦІЇ» ЩОДО РОСІЙСЬКИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ЕКСПОРТНИХ ТРУБОПРОВОДІВ»
— Повертаючись до теми впливу Америки, зокрема адміністрації Трампа, яка зробила застереження європейським компаніям не співпрацювати з Іраном після виходу США з іранської ядерної угоди і введення нових санкцій Вашингтоном проти Тегерана. Я читав, що багато європейських країн побоюються підпасти під санкції США. То чи не може статись щось подібне у випадку з Nord Stream 2, і європейські компанії добре подумають перш ніж долучатися до цього проекту?
— Хочу нагадати, що минулого літа президент Трамп підписав ухвалений Конгресом закон щодо протистояння суперникам Америки через санкції (CAATSA). Цей закон включає положення, яке ми називаємо «допустимі санкції» щодо російських енергетичних експортних трубопроводів у розділі 232. Тому я скажу, що будь-яка компанія, яка задіяна в енергетичному трубопровідному експортному бізнесі Росії, сьогодні працює в промисловості, яка має підвищений ризик санкцій.
Такі повноваження ми називаємо дозвільними, вони не є обов’язковими, і саме адміністрація вирішує застосовувати чи ні такі санкції, але це, звісно, додало підвищений рівень ризику, якого не було першого серпня.
— То, вони — це європейські компанії — зваживши, що для них американський ринок у 300 млрд доларів важливіший ніж, іранський — у 20 млрд доларів можуть сказати: «О, ми не можемо йти проти США» і відмовитися від «Північного потоку-2».
— Знаєте, я, звісно, сподіваюсь, що вони зважать усі наслідки такої різноманітної політики санкцій, коли прийматимуть свої ділові рішення.
«У НАС ПОВИННІ БУТИ НЕ ЛИШЕ МРІЇ, А ПРАГНЕННЯ...»
— Я хочу вам процитувати міністра Омеляна, який зробив наступну заяву після отримання Україною восени минулого року першої партії американського вугілля: «Я мрію, що наступні кораблі, які приходитимуть зі США, поставлять автомобілі Tesla та інші електрокари, і ми будемо постачати електричні батареї та високотехнологічні компоненти до США, і внаслідок цього така співпраця стане тіснішою і більш обіцяючою». Що ви скажете про таку мрію?
— Я вважаю, що в нас повинні бути не лише мрії, а прагнення, тому що все це, як я вже згадувала раніше, вирішує ринок. Отже, коли американські компанії, наприклад, Tesla чи будь-який інший виробник шукають закордонних партнерів із інвестування, то вони вивчають інвестиційний клімат, шукають наявність кваліфікованої робочої сили, різні затрати, виробничі потужності і тому всі потенційні місця для закордонного інвестування змагаються один з одним у всьому світі. Я вважаю, що саме на це важливо зважати, коли країни намагаються привабити американські інвестиції. Тож вони конкурують не лише між собою чи іншими сусідами, а й з усім світом.
— У такому разі хотілося почути вашу думку щодо того, чи є привабливим клімат у нашій країні для залучення американських компаній до видобування газу і загалом широкого співробітництва з Україною?
— Я вважаю, що США мають великий інтерес до України, а також багато американських корпорацій зацікавлені у співпраці з Україною. Але я не можу вдаватись у деталі щодо окремих галузей, щоб сказати, які з них є найбільш конкурентоспроможними.
«УКРАЇНА ПРОДЕМОНСТРУВАЛА СПРОМОЖНІСТЬ ПРИЙМАТИ ВАЖКІ РІШЕННЯ ТА ІМПЛЕМЕНТУВАТИ ЇХ»
— На завершення, можете сказати чи буде легко Україні досягти енергетичної безпеки та енергонезалежності?
— Це складне завдання. Україна живе в певних географічних реаліях, маючи певних сусідів. Утім, я вважаю, що Україна — український народ, український уряд — продемонструвала спроможність приймати важкі рішення і дотримуватись та імплементувати їх. Це ми бачили в березні цього року, коли «Газпром» припинив постачання газу. Тоді було дуже холодно, але українці відгукнулися на заклик скоротити споживання газу. І люди в усьому світі оцінили це, оскільки це було вражаюче. Я закликала б ваших читачів брати на себе подібні сильні зобов’язання поступати правильно, зосередитись на реалізації складних реформ, які необхідні для продовження програми МВФ та просуватись з реформаторськими зусиллями: транспарентність, добре урядування, збалансований бюджет. Усе це дуже важливо.
