Організатор круглого столу — комітет ВРУ з питань запобігання і протидії корупції спільно з Антикорупційною ініціативою ЄС в Україні (EUACI). Участь у ньому взяли міжнародні експерти: Джованні Кесслер, Дайнюс Жалімас, Інгріда Данеліене, Нона Цоцоріа, народні депутати України, представники правоохоронних органів України та судової гілки влади, представники ЗМІ та громадських організацій.
Україна — одна з небагатьох держав Європи, де за незаконне збагачення чиновник має нести кримінальну відповідальність (стаття 368-2 Кримінального кодексу). Вперше це поняття з’явилося в українському законодавстві 2011 року, а 2014-го — на хвилі вимог Революції Гідності — його доопрацювали відповідно до міжнародних стандартів. Прописане воно так: якщо посадовець заволодів активами, походження яких не можна пояснити законними джерелами доходу, йому загрожує до десяти років ув’язнення. Проте ця норма закону діє переважно лише на папері.
Під час заходу були обговорені питання, пов’язані з реалізацією програми реформ в Україні, прогресом у боротьбі з корупцією, а також щодо відповідності Конституції України статті 368-2 Кримінального кодексу України.
Перша панель дискусії була присвячена міжнародному та європейському досвіду криміналізації незаконного збагачення.
Зокрема, голова Конституційного суду Литви, професор Дайнюс ЖАЛІМАС зазначив, що «в Литві кримінальну відповідальність за незаконне збагачення було запроваджено до Кримінального кодексу 2010 року». Він наголосив на тому, що потрібно доказати, що корупція не є пов’язаною з демократією. Державні установи, як і суверенітет, мають належати народу.
Колишня суддя Європейського суду з прав людини Нона ЦОЦОРІА у своїй промові заявила, що «підтримує механізми, які дозволяють правоохоронним органам конфіскувати майно». Для України боротьба з корупцією є необхідною для побудови процвітаючої країни.
Запровадження кримінальної відповідальності за незаконне збагачення — це не панацея, а лише один з інструментів, яким Україна повинна користуватись. У цьому переконаний член Міжнародної антикорупційної консультаційної ради (ІАСАВ), колишній директор Європейського управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) Джованні КЕССЛЕР.
«Не можна давати молоток дитині чи пістолет — ненавченій особі. Тому так, цей механізм може бути небезпечним. Але було б дивно, якби Україна від нього відмовилася, просто потрібно все робити в комплексі: зі слабкими прокурорами й суддями справи не буде», — каже Кесслер.
Кесслер наголосив на тому, що «для боротьби з корупцією країна повинна мати великий арсенал інструментів, оскільки інструмент, який працює в одній ситуації, може не працювати в іншій. Але вони не діятимуть взагалі, якщо судова система та органи прокуратури будуть слабкими». Саме тому Кесслер акцентував на тому, що «Україна повинна мати незалежну прокуратуру, яка відповідатиме за законність і на яку не здійснюватиметься політичний вплив. У міжнародних стандартах і рекомендаціях визнається важливість кримінальної відповідальності за злочин незаконного збагачення як ефективного інструменту запобігання та боротьби з корупцією. Пандемія корупції визнається надзвичайною ситуацією в Україні».
«В Італії проблема корупції також набула широко розповсюдження. В основному це було пов’язано з мафією. Існували два інструменти боротьби з корупцією. Перший — розширена конфіскація, яка відбувається після того, як особу було засуджено. Тоді суддя може приймати рішення, що може бути вилучено те її майно, яке є непропорційним до законних джерел. Другий — це конфіскація майна як запобіжний захід, застосований до членів мафії», — розповів Джованні Кесслер.
У другій панелі дискусії взяли участь Артем СИТНИК, директор Національного антикорупційного бюро України; Роман ТРУБА, директор Державного бюро розслідувань, та Зоя ЗАГИНЕЙ, начальник відділу кримінально-правових дисциплін Інституту спеціальної підготовки Національної академії прокуратури України.
Важливим було запитання до Зої Загиней про виховання майбутніх юристів. Пані Зоя відповіла, що «в руках Академії є дієвий механізм впливу на майбутніх прокурорів для того, щоб створити незалежний правоохоронний орган для боротьби з цим негативним явищем. Для виховання професійної майстерності майбутніх юристів було запроваджено такий курс, як правові засоби протидії корупції, щоб уже на етапі формування юриста закладати норми антикорупційної поведінки», — додала вона.
Роман Труба заявив, що вже «з вересня Державне бюро розслідувань долучиться до сфери боротьби з корупцією і найближчим часом покаже перші результати». Усі три спікери зійшлися на думці про те, що стаття 368-2 Кримінального кодексу України про незаконне збагачення є конституційною.
