Кожна держава має свій символ духовного життя, «паспорт у цивілізації», як говорить головний редактор «Дня» Лариса Івшина. В Україні – це Софійський собор, християнська святиня Східної Європи, відома на весь світ. Крізь тисячоліття вона несе свою історію і велично підноситься на однойменній площі, а бані собору немов грають під блакитним небом нашої столиці.
Вийшовши зі станції метро «Золоті ворота», «літньошколярки» одразу ж постали перед головним воротами міста, тут же пам’ятник засновнику собору Я. Мудрому, а на Софійській площі – пам’ятник гетьману Б. Хмельницькому та Софійський собор. Його велич та краса вражають, тим паче, виявляється, що серед студенток є такі, хто, як не дивно, ще жодного разу собору всередині не бачив.
Познайомившись із екскурсоводом, науковим співробітником Національного заповідника «Софія Київська» Оленою Бутаковою, заходимо на затишне подвір’я храмового комплексу. Собор не має спочинку, потік відвідувачів тут – безперервний. Першою пізнавальною зупинкою стає вхід до Святої Софії, а зокрема надпис на сходах: «Софія – сила божа і премудрість».
«Храм збудували, щоб прославити мудрість Бога, бо слово «софія» в перекладі означає «мудрість»», – розпочинає екскурс у минуле пані Олена. Нагадаємо, у відомій статті «Дня» «Ефект високого неба» видатний філософ Сергій Кримський наголошував: «Софія Київська – пам’ятка світового значення. Такого ж значення, як грецький Парфенон і римський Колізей. Річ ось у чому: зазвичай християнські церкви зводять на честь якогось свята (Різдва, Стрітення, Великодня...) або якогось святого (Павла, Миколая, Петра...). А такої християнської святої, як Софія, до XV століття не було. Це просто образ мудрості. Рідкісний, особливий випадок, щоб до XV ст. християнська церква називалася ім’ям Софії».
«Під склепінням Святої Софії відбувалися урочисті «посадження» на великокняжий престол, церковні собори, прийоми послів, затвердження політичних угод. При соборі велося літописання, були створені перші відомі на Русі бібліотека та школа за сприяння Ярослава Мудрого», – продовжує наш гід.
У самій пам’ятці, звичайно, передусім впадає у вічі – Богородиця Оранта, головний образ і візитівка Київської Софії. Вражає не лише втілення образу, а й її розміри – висота орієнтовно 6 метрів. На виконання цього величного зображення, дізнаємося, пішло приблизно 2 млн кубиків смальти.
Оглянувши мозаїчні та фрескові композиції, які збереглися ще від ХІ століття, переміщуємося на другий поверх собору. Тут нас найбільше вражає знову ж таки Оранта – залежно від точок споглядання Богородиця виглядає зображеною у різноманітних позах – стоячи, схилившись у молитві чи на колінах.
Останньою «пізнавальною точкою» для учасниць ЛШЖ стала барокова дзвіниця Софійського собору. Споруда має особливу пірамідальну композицію, її стіни декоровані різноманітними орнаментами у формі янголят, квітів, орлів – майстерність українських майстрів не може не захоплювати! Особливе враження справляє і позолочений купол, який переливається у яскравому світлі сонячного проміння. Звичайно, ми не оминули нагоди і помилуватися «всім спектром кольорів» столиці України, адже з 76-метрової дзвіниці відкривається неповторний краєвид!
Софія Київська – це справді те місце, в яке хочеться повертатися знову і знову. Тут усе «читається» як «текст», усе має прихований зміст і символічне наповнення. Заглибитися в нього неодмінно варто кожному українцю і закордонному гостю!
ВРАЖЕННЯ
«ПЕРША КУЛЬТУРНА ПАМ’ЯТКА, ЯКУ ПОТРІБНО ВІДВІДАТИ В КИЄВІ»
Дар’я ЧИЖ, Київський університет імені Бориса Грінченка:
– До красивого потрібно звикати, а прекрасним – ділитися! Саме такою величною архітектурною пам’яткою, як Софія Київська, ділиться наш Київ з усім світом. Занесений до списку культурної спадщини ЮНЕСКО, собор – світлий та просторий, як і наша віра.
Велична Софія – це перша культурна пам‘ятка, яку потрібно відвідати в Києві, тому дуже жаль, що заклопотані перехожі часто не можуть викроїти хвилинки, щоб зайти всередину та відчути нескінченність Софії. Тому так і трапляється, що іноді туристи, більше ніж ми, знайомі з нашою культурою, бо проходять так званий обов’язковий маршрут визначних місць – must-see. А тут варто побувати хоча б для того, щоб відчути «висоту» та насититися енергією у часи духовного знесилення. Сам собор має неймовірну історію, оздоблений фресками та мозаїками. Збережений під час татаро-монгольської навали, більшовицького режиму, німецької окупації, храм уособлює нескореність та силу віри українців. Дзвіниця своїм силуетом зводить у єдине частини архітектурного ансамблю Софії Київської. Якщо піднятися наверх, тобі відкриється прекрасна панорама Києва. Звичайно ж, після такої екскурсії закохуєшся в нього ще більше.
«МОЛИТВА ЗА НАРОД, ВТІЛЕНА В КАМЕНІ»
Ірина ЛАДИКА, Львівський національний університет імені Івана Франка:
– Я багато разів проходила повз дзвіницю Софії Київської, але жодного разу не бувала всередині комплексу. Собор вразив своєю давньою історією, унікальним оформленням, таємницями, якими оповитий. Приміром, де ж усе-таки останки Ярослава Мудрого? Софія Київська – це нагадування про нашу історичну могутність, духовний стрижень, втілений в архітектурі, молитва за народ, втілена в камені. Допоки ми бережемо нашу пам'ять про минувшину, приходимо до неї, доти ми маємо шанс стати сильнішими.
«ГОРДІСТЬ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ»
Ольга КРИСА, Львівський національний університет імені Івана Франка:
– Відвідини Софії Київської – це про велич. Після таких екскурсій знову переконуєшся, наскільки славетним та глибокодуховним було минуле твоєї країни. І на яких могутніх підвалинах формується її майбутнє. Фрески, мозаїки та розписи – поєднання автентичності та реставраційних робіт різних епох – не можуть залишити байдужим. Відчуваєш неймовірний подив та захоплення. А ще – гордість і відповідальність за можливість ідентифікувати себе як далеку частинку цього величного минулого.
Літня школа журналістики відбувається за підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні.
