На Вельському саміті НАТО у 2014 році країни-члени НАТО ухвалили на підтримку України комплексний, пристосований до її потреб, пакет заходів. Одним із таких заходів є Трастовий фонд із модернізації системи командування, управління, зв’язку та комп’ютеризації (C4). Трастовий фонд C4 має на меті допомогти Україні у модернізації національних структур та спроможностей C4 шляхом посилення спроможності України забезпечувати власну безпеку. Трастовий фонд допомагає підвищенню рівня сумісності цих структур з Альянсом та сприяє тому, щоб Україна могла брати участь та робити внесок в операції та навчання під проводом НАТО.
Трастовий фонд фінансується за рахунок внесків 10 країн та очолюється провідними країнами фонду С4. Це Канада, Німеччина та Великобританія. Ці провідні країни здійснюють управління Трастовим фондом С4 та приймають рішення щодо реалізації проектів цього фонду. Фактичну імплементацію організації здійснює Агенція НАТО зі зв’язку та інформації, яка керує визначеними проектами задля досягнення цілей Трастового фонду С4.
До початку реалізації цільового фонду C4 було проведено техніко-економічне обґрунтування Трастового фонду С4 (С4 Trust Fund Feasibility Study). Мета цього дослідження полягала в оцінці поточної ситуації у галузі С4 у Збройних силах та сектору безпеки України. Це дослідження почалося наприкінці 2014 року і тривало до початку 2016-го. Остаточний звіт про дослідження було представлено у червні 2016 року. На етапі дослідження проводились опитування з представниками Збройних сил та сектора безпеки. Окрім того, було відвідано багато об’єктів для отримання поглиблених знань про ситуацію у галузі C4 в Україні. Ці результати знайшли своє відображення у звіті, в якому також міститься аналіз сильних та слабких сторін, можливостей та загроз (SWOT). Враховуючи усі вхідні дані та SWOT-аналіз, наприкінці звіту визначено чотири проекти, спрямовані на посилення C4-спроможностей України, а також підвищення оперативної сумісності з НАТО.
Було визначено такі чотири проекти:
• Проект з обміну знаннями (Knowledge Sharing);
• Програма безпеки регіонального повітряного простору (Regional Airspace Security Programme — RASP);
• Проект захищеного тактичного зв’язку (Secure Tactical Communications);
• Проект спільної ситуаційної обізнаності (Shared Situational Awareness).
Провідні країни погодилися, що ці проекти мають бути реалізовані та очікували пропозиції щодо їх реалізації від Агенції зі зв’язку та інформації.
ПРОЕКТ З ОБМІНУ ЗНАННЯМИ
Суть цього проекту в обміні інформацією між НАТО та Україною з метою обміну колективним знанням та найкращими практиками НАТО та країн-членів НАТО з Україною. Знання та найкращі практики відображені в різних принципах, директивах, настановах та стандартах, які Альянс розробляв протягом багатьох років. Ці документи допомагають сформувати спільне розуміння та пропонують підхід до вирішення різних викликів, які постають перед Україною.
Теми, яких торкаються в межах проекту, стосуються організаційних структур, поділу та делегування обов’язків до найнижчих рівнів. Інші теми, які розглядаються, — С3-сумісність і те, як вона досягається в рамках НАТО, управління ІТ-сервісами, управління інформацією та знаннями. Особливо важливою є остання тема, оскільки для України характерні вертикальні структури передавання інформації та централізованість. Це заважає швидкому обміну інформацією та, відповідно, швидкому прийняттю рішень.
Проект реалізується шляхом проведення семінарів та курсів переважно в Україні. Це дозволяє українським експертам з питань C4 мати прямий доступ до експертів НАТО, які довели свою цінність у вирішенні технічних проблем. Під час цих заходів організовуються інтерактивні сесії, які дають можливість українським представникам вести обговорення з експертами з НАТО.
Спочатку ініціатива у реалізації проекту належала НАТО. Проте нещодавно були створені проектні команди для роботи над конкретними проблемами (наприклад, з питань об’єднаної розвідки, спостереження та рекогносцировки (JISR) та Federated Mission Networking) під проводом України і за підтримки НАТО.
У рамках проекту українські представники мали змогу брати участь у заходах НАТО за межами України, зокрема відвідували літню школу з кібербезпеки, організовані Командуванням ОЗС НАТО з трансформації Enterprise Architecture Hackathon 2017 та TIDE Hackathon 2018, TIDE Sprint. Особливо варто відзначити участь українських команд у хакатонах НАТО. Українські команди неодноразово отримували призи за різними типами завдань і тому довели, що Україна має значний експертний потенціал. Таким чином, НАТО також навчається в України.
УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ХАКАТОН
Завдяки своєму успіху та досвіду, отриманому під час хакатонів НАТО, Україна виступила з ініціативою щодо заснування національного хакатону, в рамках якого будуть задіяні Збройні сили та сектор безпеки України. Трастовий фонд С4 надаватиме підтримку цьому заходу в рамках реалізації проекту з обміну знаннями, і експерти НАТО будуть присутні під час його проведення на підтримку цієї ініціативи. Окрім безпосередньої роботи над рішеннями задач, хакатон також слугуватиме майданчиком для об’єднання різних представників Збройних сил та сектору безпеки, що допоможе підтримувати взаємодію між різними організаціями. Цей захід буде корисним із багатьох точок зору, зокрема завдяки посиленню взаємосумісності та обміну інформацією та знаннями.
ПРОГРАМА РЕГІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ПОВІТРЯНОГО ПРОСТОРУ (RASP)
RASP торкається питань спроможностей транскордонного співробітництва України для врегулювання інцидентів у галузі авіаційної безпеки та покликана сприяти розвитку регіонального співробітництва в галузі повітряного простору, покращуючи внутрішню цивільно-військову координацію. Програма має на меті налагодити безперервний зв’язок із сусідніми країнами в режимі реального часу, щоб забезпечити раннє сповіщення та координацію дій щодо загроз повітряного простору, інцидентів безпеки та підозрілих повітряних суден. Це посилить управління, захищеність та безпеку повітряного простору. Окрім того, програма дає можливість обмінюватися повітряною обстановкою з радарів, забезпечує пряму голосову координацію та використання спільних процедур супроводу.
У лютому 2016 року в Вінниці відбулася успішна демонстрація першої фази «прокладання шляху» програми (RASP Pathfinder) через встановлення тимчасового зв’язку з існуючими підрозділами в Анкарі та Варшаві. Під час демонстрації було зафіксовано обмін інформацією про повітряний рух між Польщею, Туреччиною та Україною, а також забезпечено прямий голосовий зв’язок.
Також було здійснено техніко-економічне обґрунтування для повноцінного запровадження підрозділів управління повітряним рухом (Air Traffic Management Units) в Україні. Воно було затверджено провідними країнами Трастового фонду C4, і наразі планується його впровадження.
Проект складається із двох частин: модернізація існуючих об’єктів у Бодо (Норвегія), Варшаві (Польща) та Анкарі (Туреччина) та встановлення нових об’єктів у Львові, Вінниці та Одесі. Федеральна авіаційна адміністрація США фінансує проект із модернізації як внесок у Трастовий фонд C4, решта заходів фінансується з бюджету Трастового фонду C4.
Незважаючи на те що проект затверджений, необхідна окрема юридична угода з Євроконтролем. Робота над цією угодою завершена, вона погоджена НАТО та Євроконтролем і вимагає офіційного підписання для початку її реалізації. Очікується, що це відбудеться протягом літа 2018 року, після чого буде заплановано та здійснено її реалізацію.
ПРОЕКТ ЗАХИЩЕНОГО ТАКТИЧНОГО ЗВ’ЯЗКУ
Збройним силам України не вистачає сучасного захищеного тактичного зв’язку. Під час техніко-економічного обґрунтування Трастового фонду було визначено, що проект, який забезпечить такий вид обладнання, допоможе вирішити зазначену проблему. Спочатку увагу було зосереджено на типових військових тактичних радіо. Оскільки Збройним силам України вже надавали велику кількість таких радіостанцій через двосторонні угоди, проект був переорієнтований на інші тактичні радіостанції, які могли б використовуватися Збройними силами та сектором безпеки України.
Проект, який було затверджено провідними країнами, на даний момент займається закупівлею надійних терміналів (радіостанцій та пристроїв передачі коротких пакетів даних), які використовують супутниковий зв’язок для зв’язку одне з одним. Це гнучке, недороге, надійне рішення. Через Трастовий фонд C4 це обладнання буде надано Збройним силам. Враховуючи низьку вартість обладнання, Міністерство оборони України та інші міністерства можуть розглянути можливість збільшення кількості пристроїв у Збройних силах та/або надання їх сектору безпеки. Це покращить взаємосумісність між різними організаціями. Очікується, що доставка, навчання та реалізація відбудуться у другій половині 2018 року.
ПРОЕКТ СПІЛЬНОЇ СИТУАЦІЙНОЇ ОБІЗНАНОСТІ
Однією з існуючих проблем між Збройними силами та сектором безпеки є відсутність спільної оперативної картини (Common Operation Picture). До того ж, відсутнє спільне розуміння оперативної ситуації між Збройними силами та сектором безпеки. Це обмежує та уповільнює прийняття рішень.
Задля сприяння побудови спільної оперативної картини та посилення загальної ситуаційної обізнаності цей проект спрямований на забезпечення Збройним силам та сектору безпеки України програмних засобів ситуаційної обізнаності, які розробляє та використовує НАТО під час операцій та навчань. Ці засоби також можуть використовуватися на національному рівні. Використовуючи розроблені НАТО засоби, українські експерти зможуть ознайомитися з ними і в разі участі в операції під проводом НАТО одразу використовувати ці інструменти, обмінюватися інформацією з іншими країнами НАТО та країнами, які не є членами НАТО, що беруть участь у операціях та навчаннях. Пропозицію щодо реалізації проекту, яку мають ухвалити провідні країни, наразі призупинено через переорієнтацію проекту.
