Цього дня у 1944 році у газових камерах нацистького концтабору Аушвіц-Біркенау загинуло майже три тисячі представників ромського етносу. А 1966 року роми десяти країн Європи та США ухвалили Декларацію, згідно з якою 2 серпня оголосили пам'ятним днем. Цифри, які б окресли масштаби винищення ромів за часів Другої світової в межах нацистської “расової теорії”, дуже нечіткі і коливаються від півмільйона до півтора мільйона осіб. Причина у тім, що нацисти не вели обліку закатованих та вбитих. В Україні статистика теж невтішна: окупанти винищили понад сто тисяч представників етносу.
В Україні на офіційному рівні жертв голокосту ромів вшановують з 2004 року. Однак лише у 2016 році у Києві для цього з'явилося спеціальне місце: з ініціативи ромського товариства “Романіпе” у Бабиному Яру встановили меморіал у вигляді ромської кибитки. За словами президента ромської ради України Юрія Іваненка, цьогорічні заходи вшанування пам'яті вперше настільки масштабні, проводяться на загальноукраїнському рівні — за підтримки Міністерства культури та Міжнародного Фонду “Відродження”. 2 серпня тут провели мітинг, який ініціювала громадська організація ромів «КЕТАНЕ» та Ромська рада України.
Попри очікування, на мітинг прийшло не надто багато людей — близько 60-70. Здебільшого — представники ромської громади, а також історики й активісти, які займаються ромським питанням. Основний меседж події — згадати жертв трагедії та не допустити подібного у майбутньому. Олександр Сушко, очільник Міжнародного фонду “Відродження” зауважив: “Ми розуміємо значущість історичної пам'яті в ті часи, коли не все гаразд з усвідомленням масштабів минулих трагедій. Тому є тривога, що нетерпимість до інших не зменшилась з часом, і це актуалізує пам'ять про тих, хто загинув”. Ідеться про ромські погроми, які, на жаль, відбулися нещодавно в різних частинах України. І сьогодні зайвий привід згадати: неприпустимо, щоб нетерпимість за етнічною ознакою стала нормою.
“Калітраш”, що у перекладі означає “чорний жах” — так геноцид проти свого етносу називають самі роми. Втім, очільник Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович наголосив, що це — наш спільний біль, тобто ромська трагедія є невід'ємною від історії України минулого століття, від спільної національної пам'яті. І Бабин Яр — це “те місце, яке з одного боку символізує злочини нацистів, а з другого — бажання комуністів приховати ці злочини протягом багатьох десятиліть”...
Під час мітингу відчуваєш традиційність ромської ментальності: це не просто захід жалоби, він сповнений обов'язкових елементів циганської культури. Виступає ромський музичний анасамбль, співак Василь Жадан виконує пісню, основний зміст якої зводиться до слів: “Якщо ми будемо разом, ми будемо щасливі”. Потім Люсія Коберник, активістка, голова ромських громадських організацій Житомирщини, зачитує вірші Михайла Казимиренка — видатного ромського поета. А також наголошує, що роми — теж українці і вболівають за країну, у якій живуть. “У нас немає держави, але у нас є батьківщина, яку ми захищатимемо завжди”, — зазначає пані Коберник.
Попри поступ у національній політиці пам'яті щодо ромів, вона поки не на належному рівні — пояснює у коментарі “Дню” Валерій Сухомлинів, заступник голови організації Романіпе”. Але зараз, за його словами, велику увагу варто приділити дослідженню архівних документів тих часів: “Ідеться не лише про голокост ромів, а й про тих, хто постраждав від сталінських репресій, коли просто на місце приїжджала поліція, усіх “згрібала” і винищувала. Ромські погроми — це уже інше, вони почалися, коли люди відчули незалежність і свободу”...
Цьогорічні заходи вшанування пам'яті жертв голокосту ромів триватимуть два дні. Після мітингу за планом — покладання жалобного вінка у води Дніпра на Рибальському острові та вечір пам'яті жертв Голокосту ромів «Циганські романси над Дніпром» у Маріїнському парку.
3 серпня заплановано кілька конференцій, присвячених ромському питанню. До слова, попри досить сумний привід, мітинг не позбавлений оптимістичної ноти. Навіть якщо ви не надто розумієте ромську мову, на виступах учасників заходів із вшанування пам'яті неодмінно чуєте: “Те аве?н бахтале?!”, що у перекладі означає побажання “Будьте щасливі!”
